Вимоги до проведення рольових ігор

Сторінка 2

Нагадаємо про те, що рольова гра – це діяльність, яка надає учневі можливість практичного застосування мовних засобів, аспектів рольової поведінки. Отже, знання зразків мовлення та вміння й навички оперування ними мають бути засвоєні до моменту проведення рольової гри. Іншими словами, рольова гра буде неефективною, якщо учні не будуть попередньо підготовлені. Учитель повинен переконатися, що учні можуть вільно оперувати необхідними для ситуації вербальними (набір завершених фраз) і невербальними мовними засобами, і це оперування не викликає в них суттєвих труднощів. Тоді спілкування під час рольової гри буде ефективним і невимушеним. Таким чином, основною вимогою до проведення рольових ігор є підготовка учнів, яку вчитель повинен провести заздалегідь.

Підготовка школярів до участі в рольовій грі складається з кількох етапів, зокрема:

I етап – традиційна мовна практика, тобто вправи, націлені на засвоєння граматичних структур і лексики. На цьому етапі доцільно використовувати такі види вправ, як виправлення граматично й лексично неправильних речень; заповнення пропусків; вибір правильних відповідей.

II етап – складання діалогів. На даному етапі застосовуються такі види вправ, як побудова діалогів із заповненням пропусків, коли ситуація чітко окреслена; складання діалогу всім класом за зразком.

III етап – робота з діалогами, які складають у парах або групах на основі засвоєного мовного матеріалу.

IV етап – вправляння в говорінні, зокрема використання службових фраз на зразок "I see .","You know .", упізнавання та практикування діалогів із носіями мови.

V етап – використовується техніка заміни невідомих слів синонімами, для чого доцільно застосовувати вправи на пояснення слів іноземною мовою.

VI етап підготовки до проведення рольової гри – робота в групах, типи якої потрібно варіювати, а завдання доцільніше пояснювати на початку, щоб подальша робота проходила з мінімальним втручанням учителя.

Учитель неодмінно повинен вірити в ефективність рольової гри. Роль учителя в процесі підготовки та проведення гри постійно змінюється: якщо на початковій стадії роботи він активно контролює діяльність учнів, то згодом стає лише спостерігачем, зовсім не бере участі в грі або бере на себе другорядну роль. У будь-якому разі педагог повинен слідкувати за учасниками, фіксувати допущені помилки, однак не переривати хід гри з метою їх виправлення.

Знайомлячись із тією чи іншою грою, учитель повинен добре зрозуміти її. Якщо передбачено проведення ігрової вправи, – усе залежить від емоційності викладача. Якщо це театралізована дія, треба продумати деталі костюма та реквізиту – вони зроблять гру більш переконливою. Завдання педагога, за словами, полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності.

Із цього приводу Є.І. Пассов радить пам’ятати: ігри, які відпрацьовуються, заучуються й програються для інших учнів, не є рольовими іграми, це – драматичні інсценування. Рольова гра стосується процесу гри, а не готового продукту, що повинно бути з'ясоване із самого початку, оскільки багато учнів дуже сором’язливі й бояться, коли їх змушують брати участь у спектаклі. Крім того, вони можуть бути переконані в тому, що не мають таланту гри. Навіть учитель повинен відійти на другий план, оскільки його присутність може перешкоджати – своєю готовністю “накинутися” на учня щоразу, коли той припуститься помилки. Дана обставина суперечить тезі про найбільшу ефективність навчання в атмосфері, вільної від напруги. Рольова гра може бути показана іншим учням чи записана на плівку, однак останнє не є обов'язковим.

Дослідники Ф. Дрюків і Є. Ольштайн пропонують засновувати рольові ігри не на порівнянні двох культур, а на використанні двох мов – рідної та іноземної. Ефективність такого підходу вони пояснюють тим, що дитині дуже важко уявити себе представником іншої культури, говорячи іноземною мовою. Набагато простіше учневі бути тим, ким він є, тобто школяр розуміє ситуацію й те, що від нього потрібно, і тільки потім бере участь у грі іноземною мовою. Автори зазначають, що даний прийом підвищує мотивацію до спілкування іноземною мовою, оскільки можливість спочатку висловитися рідною мовою знімає страх і напругу. Учневі пропонується уявити себе в певній ролі в певній ситуації та здійснювати спілкування відповідно до даних інструкцій, які в доступній формі пояснюють суть завдання. При цьому, як зазначає А. Хьюз, ситуації можуть бути детально описані або учні повинні самостійно їх придумувати залежно від віку, рівня володіння іноземною мовою, досвіду участі в рольових іграх .

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Проектні технології
Метод проектів виник у 1920 році у США. Інша його назва — метод проблем. Основоположниками методу були американський філософ і педагог Дж. Д’юї та його учень В. Кілпатрік. Провідною рисою методу проектів вони визначили навчання на активній основі з урахуванням інтересів учнів. В наш час найбільш еф ...

Вплив підлітків на процес та механізми адаптування їх однолітків
Робота психолога зі старшокласниками легша, ніж із підлітками, бо актуальна у підлітковому віці проблема мотивації навчання – відходить на 2 місце. Втрачають своє значення і багато інших проблем. Але їх заступають нові. Для десятикласників важливою стає соціально – психологічна адаптація до нового ...

Основні завдання, принципи та етапи формування Європейського простору вищої освіти
Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти є основним завданням Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com