Методика проведення інтегрованих уроків у початковій школі

Педагогіка і виховання » Способи інтеграції змісту початкового навчання » Методика проведення інтегрованих уроків у початковій школі

Сторінка 7

Основними методичними принципами, які забезпечують інтеграцію завдань з різних предметів у рамках однієї теми, одного інтегрованого уроку, вважаємо такі:

- постійний взаємозв’язок теоретичних відомостей (знань) з їх застосуванням; знання у системі навчання є не самоціллю, а важливим засобом формування, вираження й удосконалення думки;

- активний характер навчання; опанування виучуваної проблеми має стати активним процесом, який забезпечить органічне поєднання всіх видів діяльності учнів;

- знання, уміння й навички, у тому числі й читання, переказ прочитаного слід розглядати як умову і компонент розвивального навчання.

Покажемо особливості інтеграції змісту освіти на двох аналізованих уроках.

Тема. Я візьму той рушник (зінтегровані теми з уроків: образотворче мистецтво – «Зв'язок декоративних композицій з формою та призначенням виробу. Орнамент рушника»; читання – вірш А.Малишка «Пісня про рушник»; музика – пісня П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя».

Мета: ознайомити дітей з виробами декоративного мистецтва, в оздобленні яких застосовуються різноманітні візерунки; ознайомити з технікою роботи гуашевими фарбами; вдосконалювати вміння виразно читати вірші, розвивати в учнів прагнення до відродження традицій і звичаїв українського народу.

Обладнання: різні види рушників, запис пісні П. Майбороди на слова А. Малишка «Рідна мати моя», карта України.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань.

1. Бесіда.

Учитель. Розкажіть, будь-ласка, чи збереглися у ваших рідних якісь родинні пам'ятні речі. (Діти називають українську сорочку дідуся, дівочий віночок бабусі, старовинну фотографію тощо).

2. Читання вірша учнем.

Одна з учениць демонструє рушник і читає вірш В. В. Скуратівського «Мамині рушники».

Найкраще люблю я

В мами – рушники,

На яких, як сонце,

Сяють квіточки.

Червоні маки

І волошки сині

На рушниках квітнуть,

Немов на долині.

Між квітів колосся

Жовтим блиском сяє,

Хату мою рідну

Теплом зігріває.

Рушники у мами

Сонечком зігріті –

І таких немає

У цілому світі.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Сьогодні на уроці ми малюватимемо візерунок побутового рушника середнього розміру, ознайомимося з віршем українського поета А. Малишка «Пісня про рушник», який став популярною піснею.

III. Робота над матеріалом уроку.

1. Розповідь вчителя.

Рушник на стіні. Давній наш звичай. Немає жодної оселі в Україні, котрої не прикрашали б рушники. Хата без рушників, казали в народі, мов родина без дітей. Рушник був обличчям оселі. Хліб і сіль на вишитому рушникові – ознака гостинності українського народу. Хліб і рушник – одвічні людські символи.

2. Словникова робота.

Рушник – довгастий шматок тканини для витирання обличчя, тіла, посуду, стирання столу (побутовий); шматок декоративної тканини з орнамен-том традиційно використовується для оздоблення житла (декоративний), в українських народних обрядах (обрядовий).

3. Групова робота.

Розповідь учнів про рушник. (Учні заздалегідь приготувалися під керівництвом вчителя в позаурочний час після екскурсії в краєзнавчий музей.)

І група. Призначення рушників.

1-й учень. Рушники виконують обрядову і побутову функції. Відповідно до цього утвердилися і їхні назви: утирач (для рук та обличчя), стирок (для посуду, стола, лави), покутник (ними обвішували стіни й ікони), плечовий (пов'язували сватів), подарунковий, обрядовий (весільний).

2-й учень. Відповідно до призначення рушники різнилися й технікою виготовлення. Утирачі і стирники ткали переважно з цупких валових ниток, святкові – із кращих сортів льону чи конопель.

3-й учень. Візерунок на рушники наносили шляхом вишивання або ткання. Виготовлене полотно вимочували у воді, збивали прачами й білили на сонці. Роботу супроводжували обрядовими піснями, примовляннями, зачинами.

II група. Форма і розміри рушників.

1-й учень. Форма і розміри рушників цілком залежали від призначення: довгими і дуже довгими рушниками прикрашали ряд образів у хаті, встеляли дорогу молодим на весіллі. На Житомирському і Київському Поліссі такі рушники (ткані й вишивані) були вузькі й називалися «завісками».

2-й учень. Рушники середнього розміру, або дуже широкі, переважно – вишивані, що побутували на Сумщині та півночі Полтавщини, просто вішались як прикраса на стіну, їх вишивали не лише на білому полотні, але й на червоному (кумачі) – білими та різнобарвними нитками.

3-й учень. На Закарпатті ткали коротенькі рушники і оздоблювали лише на одному кінці. Такі рушники називалися «грядкові», бо їх вішали на грядку (жердку) декоративним кінезем.

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Це цікаво:

Фізичний стан дітей молодшого шкільного віку
ВІк 6–7 років є критичним періодом в житті дитини, в якому закінчується становлення більшості фізіологічних функцій, в результаті чого дитина володіє достатніми фізичними даними для навчання в школі. В той же час цей період є найбільш сприятливим для закладання практично всіх фізичних якостей. Прод ...

Рушійні сили і закономірності розвитку особистості
Рушійними силами розвитку особистості є такі внутрішні і зовнішні суперечності: асиміляція і дисиміляція; збудження і гальмування; емоційна сфера (задоволення і незадоволення, радість і горе); спадкові дані і потреби виховання; рівень розвитку особистості і її ідеал, потреби особистості і її мораль ...

Система оцінювання в загальноосвітній школі
У перші чотири роки в початковій школі працює система оцінювання: Foarte bine (FB) — відмінно, Bine (B) — добре, Satisfăcător/Suficient (S) — задовільно, Nesatisfăcător/Insufficient (N/I) — незадовільно. Школярі, які отримали незадовільно, складають іспити заново влітку протягом ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com