Методика проведення інтегрованих уроків у початковій школі

Вкрив дерева білими крильми

Морозець колючий, мов шипшина.

Білі черевички у зими,

Біла-біла в неї кожушина,

Білі сани, білогриві коні,

Білі рукавички пухові.

Білі щоки, а вуста червоні,

Мов розквітлі маки кольорові.

II. Мотивація навчальної діяльності.

Ми з вами вирушимо у зимовий ліс за допомогою художніх творів та живопису.

Ви спостерігатимете за змінами у природі, які сталися з приходом зими. Навчитесь зображувати ці зміни словами та фарбами, бачити красу природи.

III. Робота над змістом уроку.

1. Робота з репродукцією картини зимової пори.

– Діти, погляньте уважно на зимовий пейзаж, чи можна цю пору року назвати безбарвною?

– Чи завжди сніг білий?

Відповіді дітей.

2. Читання вчителем напам'ять вірша Олександра Олеся «Перший сніг» (Н. Ф Скрипченко, О. Я. Савченко «Читанка 3 клас, с 105).

Відповіді дітей: – Сніг не завжди буває білий.

3. Читання вірша учнями І групи вголос.

– Якого кольору може бути сніг? (Сріблястий.)

– Коли він має такий колір? (Він має такий колір тоді, коли виграє на сонці.)

4. Бесіда.

– Хто цей художник, який так сміливо фарбує все навкруги?

Цей незвичайний художник – сонячне світло. У звичайному сонячному промінці сховано сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Тому і сніг ми бачимо різнокольоровим.

– А чи зустрічали ви яскраві кольорові плями серед зимової білизни? Де саме? (Червоні ягоди горобини, калини, зелені гілки ялин, сосни.)

– Тепер ми знаємо, що зима не безбарвна.

– Які теплі кольори ми будемо використовувати при зображені зимового лісу? (Використання таблиці кольорів.)

– Які холодні кольори ми будемо використовувати? (Використання таблиці кольорів.)

– Гама яких кольорів переважатиме на вашому малюнку?

5. Читання оповідання О. Копиленко «Зима йде», с.104.

(Учні І групи читають вголос.)

Зараз ми за допомогою української письменниці Оксани Копиленко вирушимо у зимовий ліс. Які почуття викликала у вас розповідь про зимовий ліс? Які дерева описала письменниця?

б. Бесіда про дерева з опорою на фотографію.

– Які породи дерев ви знаєте? (Дуб, тополя, береза, ялина, сосна.)

– Яку загальну будову мають усі дерева? (Дерева мають корінь, стовбур, гілля, листя.)

– Пригадайте дуб. Як ростуть його гілки? (Стовбур могутній, міцні вузлуваті гілки.)

– Якого забарвлення стовбур дуба? (Коричневого.)

– На які дві групи можна поділити всі дерева? (Всі дерева можна поділити на хвойні та листяні.)

– За якими ознаками ми поділяємо дерева на ці групи? (Дерева поділяють так за зовнішньою будовою листя: у листя них дерев листки більш-менш широкі; у хвойних дуже вузькі, схожі на голки.)

7. Парна робота. Спостереження за планом.

– Чим схожі ялина та сосна? (Замість листя – колюча хвоя, що залишається зеленою і влітку, і взимку.)

– Чим відрізняються ялина та сосна? (У ялинки гілки звисають донизу, у сосни гілки дивляться вгору, голки у ялини короткі, а у сосни – довгі.)

8. Фізкультхвилинка.

– Зручно сядьте за партою, покладіть руки на коліна, заплющте очі, розслабте м'язи.

Слухаючи уривок з твору П.Чайковського «Пори року. Зима» та вірш М.Скоромовського «Зима», уявіть ліс узимку.

Навкруги зимові шати –

Сиве плетиво гілок,

Спробуй зразу відгадати,

Де тут клен, а де дубок,

Де калина, де шипшина,

Де черешенька мала!

Все зима запорошила,

Засушила, замела.

Сплять під деревом ялинки,

Як сестрички в сповитку.

Біла віхола хустинки

Їм зіткала нашвидку.

І берізка – мов лілея,

В сукні з ніжних пелюсток.

Замість бантика у неї –

З клена зірваний листок.

9. Пояснення вчителя та робота над малюнком.

Малювати починаю з горизонтальної лінії, що зображує землю. Лінію ділю на дві частини, а потім кожну частину ще на дві. Посередині відрізка тонкими вертикальними штрихами намічаю стовбур ялини. Посередині лівого відрізка – стовбур сосни, правого – дуба. Визначаю, яку частину від усієї висоти дерева складає висота крони, малюю контур дерев.

Пам'ятайте, що на малюнку віддалені предмети сприймаються меншими, а їхній колір блідішим.

10. Самостійна робота учнів.

Творчих вам успіхів! А натхнення хай додає ця чарівна музика.

Підсумок уроку.

Виставка робіт. Оцінювання.

Треба не тільки дивитись, а й учитись бачити, не тільки слухати, а й чути. Найкращим вчителем для всіх є природа.

Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією: дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв'язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.

Це цікаво:

Психолого-педагогічна характеристика дітей із ринолалією
У логопедичній літературі ринолалія визначається як порушення тембру голосу та звуковимови, обумовлене анатомо-фізіологічними дефектами мовленнєвого апарату. При ринолалії артикуляція звуків відрізняється від норми. Так, при нормальній фонації у дитини під час вимови усіх (крім носових) звуків мовл ...

Методика викладання хімії в середній школі
Організаційна частинаДобрий день діти! Сідайте будь ласка. Хто сьогодні черговий? 2 хв Актуалізація теми урокуЗ перших уроків хімії ви широко використовували таблицю Д. І. Менделєєва. Вона наочно демонструє, що всі хімічні елементи, взаємозв'язані і підкоряються загальним закономірностям, що виплив ...

Проблеми самооцінки школяра
Проблема виникнення і розвитку самооцінки є однією з центральних проблем становлення особи дитини. Самооцінка – це необхідний компонент розвитку самосвідомості, тобто усвідомлення людиною самого себе, своїх фізичних сил, розумових здібностей, вчинків, мотивів і цілей своєї поведінки, свого відношен ...