Вкрив дерева білими крильми
Морозець колючий, мов шипшина.
Білі черевички у зими,
Біла-біла в неї кожушина,
Білі сани, білогриві коні,
Білі рукавички пухові.
Білі щоки, а вуста червоні,
Мов розквітлі маки кольорові.
II. Мотивація навчальної діяльності.
Ми з вами вирушимо у зимовий ліс за допомогою художніх творів та живопису.
Ви спостерігатимете за змінами у природі, які сталися з приходом зими. Навчитесь зображувати ці зміни словами та фарбами, бачити красу природи.
III. Робота над змістом уроку.
1. Робота з репродукцією картини зимової пори.
– Діти, погляньте уважно на зимовий пейзаж, чи можна цю пору року назвати безбарвною?
– Чи завжди сніг білий?
Відповіді дітей.
2. Читання вчителем напам'ять вірша Олександра Олеся «Перший сніг» (Н. Ф Скрипченко, О. Я. Савченко «Читанка 3 клас, с 105).
Відповіді дітей: – Сніг не завжди буває білий.
3. Читання вірша учнями І групи вголос.
– Якого кольору може бути сніг? (Сріблястий.)
– Коли він має такий колір? (Він має такий колір тоді, коли виграє на сонці.)
4. Бесіда.
– Хто цей художник, який так сміливо фарбує все навкруги?
Цей незвичайний художник – сонячне світло. У звичайному сонячному промінці сховано сім кольорів: червоний, оранжевий, жовтий, зелений, голубий, синій, фіолетовий. Тому і сніг ми бачимо різнокольоровим.
– А чи зустрічали ви яскраві кольорові плями серед зимової білизни? Де саме? (Червоні ягоди горобини, калини, зелені гілки ялин, сосни.)
– Тепер ми знаємо, що зима не безбарвна.
– Які теплі кольори ми будемо використовувати при зображені зимового лісу? (Використання таблиці кольорів.)
– Які холодні кольори ми будемо використовувати? (Використання таблиці кольорів.)
– Гама яких кольорів переважатиме на вашому малюнку?
5. Читання оповідання О. Копиленко «Зима йде», с.104.
(Учні І групи читають вголос.)
Зараз ми за допомогою української письменниці Оксани Копиленко вирушимо у зимовий ліс. Які почуття викликала у вас розповідь про зимовий ліс? Які дерева описала письменниця?
б. Бесіда про дерева з опорою на фотографію.
– Які породи дерев ви знаєте? (Дуб, тополя, береза, ялина, сосна.)
– Яку загальну будову мають усі дерева? (Дерева мають корінь, стовбур, гілля, листя.)
– Пригадайте дуб. Як ростуть його гілки? (Стовбур могутній, міцні вузлуваті гілки.)
– Якого забарвлення стовбур дуба? (Коричневого.)
– На які дві групи можна поділити всі дерева? (Всі дерева можна поділити на хвойні та листяні.)
– За якими ознаками ми поділяємо дерева на ці групи? (Дерева поділяють так за зовнішньою будовою листя: у листя них дерев листки більш-менш широкі; у хвойних дуже вузькі, схожі на голки.)
7. Парна робота. Спостереження за планом.
– Чим схожі ялина та сосна? (Замість листя – колюча хвоя, що залишається зеленою і влітку, і взимку.)
– Чим відрізняються ялина та сосна? (У ялинки гілки звисають донизу, у сосни гілки дивляться вгору, голки у ялини короткі, а у сосни – довгі.)
8. Фізкультхвилинка.
– Зручно сядьте за партою, покладіть руки на коліна, заплющте очі, розслабте м'язи.
Слухаючи уривок з твору П.Чайковського «Пори року. Зима» та вірш М.Скоромовського «Зима», уявіть ліс узимку.
Навкруги зимові шати –
Сиве плетиво гілок,
Спробуй зразу відгадати,
Де тут клен, а де дубок,
Де калина, де шипшина,
Де черешенька мала!
Все зима запорошила,
Засушила, замела.
Сплять під деревом ялинки,
Як сестрички в сповитку.
Біла віхола хустинки
Їм зіткала нашвидку.
І берізка – мов лілея,
В сукні з ніжних пелюсток.
Замість бантика у неї –
З клена зірваний листок.
9. Пояснення вчителя та робота над малюнком.
Малювати починаю з горизонтальної лінії, що зображує землю. Лінію ділю на дві частини, а потім кожну частину ще на дві. Посередині відрізка тонкими вертикальними штрихами намічаю стовбур ялини. Посередині лівого відрізка – стовбур сосни, правого – дуба. Визначаю, яку частину від усієї висоти дерева складає висота крони, малюю контур дерев.
Пам'ятайте, що на малюнку віддалені предмети сприймаються меншими, а їхній колір блідішим.
10. Самостійна робота учнів.
Творчих вам успіхів! А натхнення хай додає ця чарівна музика.
Підсумок уроку.
Виставка робіт. Оцінювання.
Треба не тільки дивитись, а й учитись бачити, не тільки слухати, а й чути. Найкращим вчителем для всіх є природа.
Саме інтеграція словесної творчості з різними видами діяльності дитини і грою, спілкуванням з природою, музикою, малюванням, драматизацією: дає можливість оволодіння граматичними уміннями і правописними навичками через розв'язання мовленнєвих завдань, глибоко індивідуалізованого пізнання.
Це цікаво:
Навчальні заклади України, що готують
фахівців-біотехнологів
Починаючи з 2001 року, у мережі вищих навчальних закладів Україні відкриваються факультети біотехнології, створюються умови для здобуття вищої освіти професійно вмотивованій молоді, в навчальний процес впроваджуються інноваційні педагогічні технології. На даний час в Україні фахівців-біотехнологів ...
Сімейний обов'язок
Об'єктивна система «сім'я — суспільство» характеризується складними взаємозв'язками, і найперший з них — взаємні обов'язки сім'ї і суспільства. Поняття «обов'язок» відображає в нашій свідомості об'єктивну необхідність, виражену в моральних вимогах, що ставляться як до окремого індивіда, так і до гр ...
Концепція статеворольового виховання
Як реакція на недоліки "безстатевого" виховання радянського періоду існування нашої педагогіки починається розвиток і поширення статеворольового підходу. Розглянемо детальніше, у чому полягає сутність статеворольового підходу до навчання та виховання учнів, який можна назвати одним з сутт ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.