Етапи формування середовищного підходу у педагогічній теорії

Сторінка 5

Розвитку теорії середовища сприяли системні дослідження 70-90-х рр. XX століття. Разом з посиленням педагогічного значення категорії «взаємодії» стала проглядатися залежність впливу середовища від способу життя спільноти. Поступово накопичувалися знання про конкретні складові середовища: предметно-просторові, природні, естетичні, архітектурні, позашкільні, мікрорайонні та інші.

На рубежі ХХ-ХХІ ст. проблема впливу середовища на розвиток особистості знову актуалізувалася, що було пов’язано з гуманізацією освіти, звернення до особистісно-орієнтованого підходу: робилися спроби відродити середовищний підхід вітчизняних та зарубіжних шкіл минулого. На сучасному етапі концептуальним осмисленням середовища, розробкою підходів, принципів, основних характеристик середовища займаються Ю. Мануйлов, В. Ясвін. Ю. Песоцький, Н. Коваленко та інші. Так, Ю. Мануйлов підкреслює зростаюче значення середовища у розвитку особистості, його тісна взаємодія з виховною системою. Середовище він визначає як те, серед чого перебуває суб’єкт, за допомогою чого формується його образ життя, що опосередковує його розвиток, і типізує особистість. Середовищний підхід він трактує як ставлення людини до середовища і середовища до людини.

Середовищний підхід орієнтує виховний процес на створення системи необхідних умов, серед яких постає культивування моральних цінностей у певному просторі статичної одиниці (творча студія, гуртки, клуби та ін.), або у динамічній одиниці – стихії. Вивчення й проектування стихій (сила, що програмує поведінку – соціальний рух, інформаційний потік, суспільний настрій, мислєнневі програми, стереотипи мислення тощо), моделювання культурних ніш (локальні ділянки середовища) представлено в роботі Н. Коваленко. На різних етапах життя особистість набуває досвіду батьків, різних людей, вбирає в себе їхні уявні програми, стереотипи мислення, емоційні реакції, що дають змогу, на думку Н. Коваленко, вибудовувати моральні уявлення. На інших етапах на цьому ґрунті набувають розвитку уявні програми вчителів, друзів, коханих людей. Таким чином, стереотипи й базові переконання щодо поведінки особистості, згідно з орієнтацією на середовищний підхід, мають бути залежними від ідей, норовів, ідеалів середовища.

Проблемою проектування середовища, що робить вплив на культурний розвиток і формування культурної ідентифікації особистості, займаються Н. Крилова, М. Князєва, А. Іванов та інші. При культурологічному підході розглядається процес входження людини в культуру. Розробки даних дослідників пов’язані з вивченням середовища як широкого соціокультурного простору, в якому відбувається становлення і розвиток особистості. Поняття «соціокультурне середовище», «культурне середовище», що характеризують форму умов, що забезпечує успішність розвитку особистості, визначають область науки, яка отримала назву культурологія освіти. Н. Крилова визначає її як новий науковий напрям, що формується на стику філософії освіти, культурології та педагогіки, що пояснювало весь комплекс культурних проблем освіти на єдиних підставах педагогічної та культурної антропології.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Видатні педагоги про виховання молодшого школяра
У народній педагогіці не раз наголошується на виховній силі слова («Вола в'яжуть мотузком, а людину словами», «Як слово не поможе, то й кий не дошкулить»). У формуванні суспільної свідомості провідну роль відіграють такі методи, як розповідь, бесіда, роз'яснення, наставляння, інформування, порада, ...

Ефективність системи диференційованого навчання
У системі загальноосвітньої школи, початкова-основоположна ланка. Відомо, що на цьому етапі закладається фундамент розумових, моральних і емоційно-вольових якостей особистості. Набір до першого класу здійснено за методикою розробленою вченими. Аби виявити ступінь психологічної готовності дітей до н ...

Диференціальне навчання: реалії, сподівання, проблеми
За останні 10-15 років термін «диференційоване навчання» міцно увійшов у науковий обіг і поширився у шкільний практиці. Прийнято розрізняти поняття «зовнішня диференціація» і «внутрішня диференціація». Перша відзначається така організація навчального процесу, за якої для вираховування індивідуальни ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com