Виховний простір як педагогічний феномен, можливості та варіанти його створення

Педагогіка і виховання » Історія досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу » Виховний простір як педагогічний феномен, можливості та варіанти його створення

Сторінка 1

В умовах сьогодення знову актуальними є думки А. Макаренка стосовно взаємовпливу особистості та середовища. Науковці різних країн здійснюють дослідження в цьому напрямку. Опосередкований вплив на особистість, що формується, найоптимальніше виявляється в середовищі, в якому вчитель, вихователь «розміщує» стимули, що нібито самостійно, без прямого впливу педагога сприяють формуванню особистості. А. Макаренко, зазначав, що «виховує не стільки сам вихователь, скільки середовище, яке організується найбільш вигідно».

У сучасній педагогіці освітнє середовище навчального закладу розуміється як система впливу та умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку, які містяться в соціальному та просторово-предметному оточенні в межах організованого освітнього процесу.

«Навчаюче і виховуюче середовище, – пише Б. Бім-Бад, – природна стихія навчання і виховання. Вона запозичена з процесів ненавмисної соціалізації і полягає в належному впливі не на дітей, а на оточуючу їх обстановку, середовище їх життєдіяльності. По суті, навчальне і виховне середовище є не що інше, як модифікація сократівських і платонівських ідей. Вчитель не повинен надавати знання в готовому вигляді, справжній розвиток вихованці отримують з глибин власної душі, розвиваючи жвавий інтерес до таємниць світу, і за допомогою правильного розумового методу . Самостійна взаємодія нової зростаючої людини з середовищем, в яку заздалегідь закладена необхідність правильного мислення, – ось що дає міцну і глибоку освіту. Навчаюче та виховуюче середовище – це сфера діяльності зростаючої людини, що постійно розширюється. Вона включає в себе все більше багатств її зв’язків з природою і культурними об’єктами – речами, створеними людиною для людини, соціальним середовищем».

Л. Ващенко звертає увагу на соціально-культурне або інноваційне середовище регіону, яке у широкому розумінні є тією соціально-педагогічною сферою, що сприяє формуванню освітньої культури, виступає об’єктом інноваційної діяльності педагогів, забезпечує різноманітність освітніх потреб та інтересів. У вузькому смислі інноваційне середовище є результатом змін освітньої культури у навчальному закладі.

Н. Селіванова говорить про три варіанти підходу до визначення виховного простору:

- Як педагогічно доцільно організованого середовища, що оточує окрему дитину або безліч дітей класу, школи, будинку, двору, мікрорайону, села, міста, області (Л. Новікова);

- Як частини середовища, в якій панує певний педагогічно сформований образ життя (Ю. Мануйлов);

- Як динамічної мережі взаємопов'язаних педагогічних подій, яка створюється зусиллями соціальних суб'єктів різного рівня (колективних та індивідуальних) і виступає інтегрованою умовою особистісного розвитку людини (Д. Григор’єв).

В. Степанов визначає освітній розвиваючий простір як спеціально змодельоване місце і умови, що забезпечують різноманітні варіанти вибору оптимальної траєкторії розвитку і дорослішання особистості. Освітній простір дозволяє дітям самовизначатися в різноманітних видах діяльності і у взаємодії з різними спільнотами, педагогам – створювати умови для соціалізації дітей в широкому соціальному і культурному контексті.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Аналіз українських народних казок на уроках читання в початкових класах
Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не мо ...

Історичний аналіз проблеми в дореволюційний період
Дослідження будь-якого явища повинно здійснюватися в його історичному розвитку. Без розуміння генези формування і розвитку явища неможливо з’ясувати його сучасний стан і перспективи розвитку. Тому звернемось до історичного аспекту проблеми формування комунікативної компетентності з російської мови ...

Пошук шляхів вдосконалення методики формування вмінь молодших школярів розв’язувати текстові задачі
Навчальний процес – це складна динамічна система, у якій в органічній єдності відбувається взаємопов’язана діяльність вчителя і учня. Ця система стає ефективною, якщо вчитель знає індивідуальні відмінності в розвитку мислення школярів, оперативно враховує готовність дитини до опанування нового мате ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com