Трудове виховання і всебічний розвиток особистості

Ми розглядаємо трудове виховання у тісному зв'язку з моральним, розумовим, естетичним вихованням. Виховну місію школи ми вбачаємо в тому, щоб праця увійшла в духовне життя особистості, в життя колективу, щоб захоплення працею стало однією з найважливіших якостей людини.

Щоб правильно організувати трудове виховання і повною мірою розкрити виховну силу праці у всебічному розвитку особистості, слід проводити педагогічну класифікацію праці учнів за такими ознаками:

За суспільною значимістю. Однаково важливо бути морально готовим і до того, щоб, наприклад, вирощувати пшеницю, і до того, щоб щоденно мити підлогу у класі і вдома. Але особливе виховне значення мають ті види праці, роль яких у створенні матеріально-технічного надбання суспільства, у примноженні всенародних багатств яскраво виражена.

За співвідношенням навчальної і виховної мети. Одні види праці виконуються насамперед для того, щоб оволодіти знаннями, вміннями, навичками; інші ставлять переважно виховну мету – сформувати моральні поняття, переконання, звички, збагатити моральний досвід, загартувати силу духу. Всебічний розвиток особистості залежить від того, наскільки насичене життя вихованця і тими і іншими видами праці.

За роллю і місцем у здійсненні розумового, морального, фізичного, естетичного виховання, політехнічної освіти. Для всебічного розвитку особистості дуже важливо, щоб у праці відбивались усі найважливіші елементи громадянського виховання.

За співвідношенням розумових і фізичних зусиль. Чим простіша, одноманітніша фізична праця, тим важливіше, щоб вона була не самоціллю, а засобом досягнення кінцевої мети – творчого задуму. Добиватися такого співвідношення діяльності думки й рук, щоб фізична праця приваблювала дітей як сфера духовного зростання, вдосконалення.

За характером знарядь праці. Чим складніші технічні засоби й технологічні процеси, що застосовуються в праці, тим більше можливостей для розкриття нахилів і здібностей особистості. Але використання складних технічних засобів вимагає попереднього оволодіння культурою ручної праці, ручними уміннями і навичками (конструювання, монтування, підгонка деталей і вузлів, наладка, регулювання).

За результатами трудової діяльності. В одних випадках праця створює наочні матеріальні результати, в других – вона є тільки умовою для їх створення, в третіх – взагалі немає матеріальних результатів, але праця збагачує життя духовно (наприклад, допомога старому або хворому). В одних випадках матеріальні результати праці розподіляються між людьми, в інших вони цінні для суспільства, але є предметами споживання. Для всебічного розвитку необхідне поєднання всіх цих видів праці.

За оплатою. Вихованці повинні розуміти й цінувати трудове походження благ, що їх вони одержують від суспільства безкоштовно. Для цього необхідно залучати молоде покоління насамперед до безоплатної праці для суспільства. Але істотне виховне значення має й індивідуальна оплата, особистий заробіток, який вноситься в сімейний бюджет.

Трудове виховання починається за партою, за книжкою — це найскладніший "верстат", оволодіти яким не так-то просто. Найголовніше у школі, найважче для осягнення і найтонше в педагогічній майстерності – досягти того, щоб і маленька дитина, і підліток, і юнак соромилися свого неробства, ставилися з презирством до лінощів і недбайливості. Рушійною силою є тут гідність трудівника: йдеться проте, щоб людина, яка сидить за партою, була переконана, що вона – трудівник пізнання: соромно чогось не зробити, не виконати, соромно думати, соромно провести день без діла. Вихователь викликає у вихованця почуття честі, порядності, поваги до самого себе.

Уроки – обов'язкова для всіх розумова праця. Але у вихованні трудівника винятково важливим є і те, щоб у кожного був, крім уроків, свій особистий інтелектуальний інтерес, своє захоплення. Розумова пристрасть, багате інтелектуальне життя – ось могутня сила, завдяки якій юна душа стає жадібною і ненаситною до найбільшого людського багатства – праці. Ніякими ланцюгами не прив'яжеш підлітка до парти, ніякими хитрощами не примусиш його по-справжньому вчитися, якщо він в своєму віці на власному досвіді не осягнув ту істину, що знання, думка роблять людину могутнім владарем праці.

Оволодіння знаннями, уміннями та навичками, необхідними для свідомого вибору професії, для розвитку здібностей і нахилів, відбувається успішно завдяки поєднанню двох шляхів:

1. Обов'язкові для всіх передбачені програмою заняття. Навчальний елемент праці поступово все більше поєднується з продуктивним: виготовляються наочні посібники, прилади, механізми, моделі, інструменти. Навички і вміння спрямовуються на працю в умовах високорозвиненої техніки, при цьому для дівчаток добираються трудові завдання, які вимагають меншого фізичного напруження, але більшої точності, конструкторської майстерності.

Це цікаво:

Передумови виникнення Оксфордського університету
З X ст. в Салерно, Павії, Болоньї, Парижі існували університети. Там вивчали право, латинську мову, філософію, медицину, математику. В Англії справи були дещо гірші: навіть серед духовенства було немало неграмотних. У 1117 р. був створений університет, що мав за мету дати священнослужителям більш п ...

Порушення темпу мовлення
Одним з виразних засобів усного мовлення є її темп. Нормальному темпу мовлення властиво то вповільнення, то прискорення. Зазначені коливання у швидкості висловлень будуть залежати від швидкості проголошення фонем, слів, фраз і від частоти й тривалості пауз між словами й реченнями. Необхідною умовою ...

Визначення видів діяльності робітника
Визначуваний вид діяльності фахівця, який залежить від його освітньо-кваліфікаційного рівня. Робітник за фахом ”Слюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматики 2-го розряду ” закінчивши ПТУ отримує освітній рівень - професійно технічне, освітньо-кваліфікаційний - кваліфікований робітник друго ...