Як разом з родиною керувати дитячою працею

Сторінка 1

Ми ще раз підкреслюємо виняткову важливість того, щоб дитяча праця включалася в економічне, матеріальне життя родини, була у ній органічною необхідністю, щоб мати і батько розглядали її як святий обов’язок дітей. Якщо цього немає, ніякі педагогічні хитрування школи не дадуть результатів. Якщо дитяча праця родині не потрібна, якщо батьки самі, буває і так, зі шкіри лізуть, щоб полегшити життя дітей, звільнивши їх від праці, ніякі тижневі, двотижневі, місячні практикуми, що організовуються школою, не стануть для дітей працею, вони залишаться грою і тільки грою – правда, докучливою і тяжкою, від якої хочеться скоріше звільнитися. Виховну силу праця знаходить лише тоді, коли вона стає економічною необхідністю.

У школі дуже легко вирішувати організаційно-педагогічні питання дитячої праці. Дійсним трудівником і взагалі дійсною людиною істота, що народилася людиною, стає лише тоді, коли праця для неї не абстрактна педагогічна вправа, а справа, без якої нічого буде їсти, ні в що буде одягтися і взутися. Слід разом з батьками піклуватися про те, щоб знайти для дітей посильну і у той же час значну за своєю продуктивністю роботу.

Народна педагогіка знає, що дитині посильно і що непосильно. Тому що в ній органічно сполучається життєва мудрість з материнською і батьківською любов'ю; не боїться того, що праця приносить втому, вона знає, що праця неможлива без поту і мозолів; відкриває перед нами нові джерела виховної мудрості.

Ми переконалися, що тільки завдяки праці, у якій є і піт, і мозолі, і втома, людське серце стає чуйним, ніжним. Завдяки праці людина знаходить здатність пізнавати навколишній світ серцем. Дитина-трудівник бачить суспільство зовсім не так, як той, хто не знає дійсної праці.

Отже, ми вважаємо що тема дослідження була досить детально нами опрацьована. Стисло наведемо основні результати по розгляду цього питання.

Мета трудового виховання полягає у створенні умов для розвитку і самореалізації особистості, її професійного самовизначення, самовираження та самоутвердження як громадянина України, здатного ефективно працювати, зміцнювати суверенну незалежну державу.

Пріоритетними напрямами трудового виховання є:

· створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення належних освітніх рівнів;

· особистісна орієнтація трудового навчання і виховання;

· формування національної свідомості та виховання патріотизму, допомога учню в інтелектуальному, духовному, емоційно-вольовому розвитку;

· посилення уваги до викладання дисциплін, шо визначають стратегічні напрями трудової підготовки та виховання учнів;

· інтеграція сімейно-шкільного, родинного, трудового виховання;

· вироблення психологічної готовності до інтелектуальної та фізичної праці;

· запровадження інноваційних технологій навчання і виховання;

· створення і постійне збагачення матеріально-технічної бази.

Трудове виховання забезпечує:

· виховання конкурентоспроможного господаря своєї землі, здатного творчо мислити, усвідомлювати свою належність до сучасної цивілізації, чітко орієнтуватися в реаліях і перспективах життя, глибоко розуміти традиції та соціокультурні цінності українського народу, бути спадкоємцем і продовжувачем національних трудових традицій;

· формування розуміння ролі праці в житті людини і суспільства, загальних основ сучасного виробництва;

· формування активної життєвої позиції;

· виховання цивілізованого господаря;

· розвиток потреби у творчій праці, діловитості, підприємництві;

· допомога в оволодінні загальною трудовою культурою;

· формування техніко-технологічних та фінансово-економічних знань, практичних умінь і навичок, необхідних для залучення учнів до продуктивної праці та оволодіння певною професією;

· розширення політехнічного світогляду учнів і розвиток їхніх творчих здібностей на основі взаємозв'язку трудового навчання з вивченням основ наук;

· формування в учнів розуміння загальних основ сучасного виробництва, прагнення розширювати свою технічну освіченність, оволодівати загальною трудовою культурою;

· формування поваги до людей праці, які створюють матеріальні й духовні цінності;

· ознайомлення учнів з основами ринкової економіки, різними формами господарської діяльності;

· становлення в учнів цілісного наукового світогляду, загальнонаукової, загальнокультурної, технологічної, комунікативної і соціальної компетентності на основі засвоєння знань про людину, природу, суспільство, культуру, виробництво;

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Аналіз змісту знань про людину, які формуються у курсі природознавства у 3 класі
Щоб з’ясувати, які знання про людину формуються у курсі природознавства у 3 класі, ми здійснили аналіз програми. Аналіз програми курсу показав, що "Природознавство" як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних із різних ...

Сімейний обов'язок
Об'єктивна система «сім'я — суспільство» характеризується складними взаємозв'язками, і найперший з них — взаємні обов'язки сім'ї і суспільства. Поняття «обов'язок» відображає в нашій свідомості об'єктивну необхідність, виражену в моральних вимогах, що ставляться як до окремого індивіда, так і до гр ...

Перевірка ефективності проробленої роботи на формуючому етапі експерименту
Для визначення ефективності проробленої нами роботи на формуючому етапі експерименту був використаний наступний діагностичний матеріал. Завдання 1. Перед кожною дитиною поклали 2 листка паперу. На одному намальовані в ряд кружечки, на іншому зображені насіння. Експериментатор: Це болітце з купинами ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com