Теоретичні основи ознайомлення першокласників з природою

Педагогіка і виховання » Особливості проведення уроків "Я і Україна" в 1 класі » Теоретичні основи ознайомлення першокласників з природою

Сторінка 1

Джерелом знань про зміни в природі по сезонах є спостереження, що їх проводять шестилітні діти на екскурсіях, цільових прогулянках, а пізніше – і самостійно.

У процесі безпосереднього спілкування з природою розв’язуються освітні, розвивальні та виховні завдання: формуються уявлення про навколишню природу; діти оволодівають загально пізнавальними уміннями і навичками (виділяти в предметах їхні ознаки, порівнювати групи предметів за однією ознакою, помічати зміни у спостережуваних об’єктах, робити висновки за допомогою учителя); здійснюється екологічне виховання учнів. Відповідно до програми першокласники щоденно повинні спостерігати за станом неба, опадами, вітром; епізодично – за рослинами, тваринами, працею людей. Як засвідчує практика, часто учні одержують завдання для самостійних спостережень, ще не володіючи відповідними навичками цієї діяльності. Тому спочатку слід організувати спостереження під безпосереднім керівництвом учителя на уроках-екскурсіях, цільових прогулянках, які проводяться під час динамічної паузи між уроками та у другу половину дня. Цільові прогулянки можна віднести до фрагментарних навчальних занять, під час яких організовуються короткочасні спостереження, що поєднуються з відпочинком дітей на свіжому повітрі. Продумуючи цільові прогулянки, перші екскурсії, учитель повинен пам’ятати, що діти шестилітнього віку швидко стомлюються від одноманітних спостережень, тривалих бесід і розповідей. Тому в спостереження слід включати пізнавальні завдання, супроводжувати їх іграми, виконанням практичних завдань.

Цільову прогулянку для ознайомлення з ознаками ранньої осені слід провести теплого осіннього дня. Учитель звертає увагу дітей на Сонце: яке воно за формою? за кольором? чи так само гріє, як влітку? тепліше чи холодніше стало надворі порівняно з літом? Діти одержують завдання визначити, якого кольору небо. Щоб допомогти їм, учитель послідовно показує один за одним квадрати з кольорового паперу. Діти порівнюють їх із кольором неба і вибирають відповідний квадрат. «Чи є на небі хмари?» – наступне запитання учителя. Діти також спостерігають, чи є вітер, дають його словесний опис (теплий, лагідний). Для узагальнення спостережуваних явищ дітям пропонується завдання на логічне мислення: «Коли це буває?». Учитель говорить: «Ще яскраво світить Сонце. Надворі тепло, але не жарко. Дме легенький вітерець. Небо голубе, безхмарне. Коли це буває?»

Наступне завдання учителя: намалювати Сонце за допомогою палички на землі (чи крейдою на асфальті – залежно від умов). Діти малюють коло з променями. «Ось так ми будемо відтепер позначати сонячні дні у нашому «Календарику», – говорить учитель (див. Мал. 1).

Для створення уявлення про хмарний день слід дочекатися відповідної погоди. Під час прогулянки вчитель дає завдання провести спостереження: куди дівається Сонце у хмарний день? чи часто воно виглядає з-за хмар? якого вони кольору? що нагадують за своїми обрисами? рухаються, чи стоять на місці? чи є вітер? який він? яке за кольором небо? тепло чи холодно надворі? Учням пропонується уявити, як би вони намалювали сьогоднішній день, і передати це словами. Учитель підкреслює, що у хмарні дні часто йде дощ. Діти одержують завдання систематично спостерігати за станом неба, опадами, вітром.

Мал. 1. Календар спостережень для учнів 1 класу (всі ілюстрації розміщують в кишеньках)

Набуті знання закріплюються у процесі виконання завдань програми з – образотворчого мистецтва: діти придумують казку «На що схожі хмари», малюють композиції «Світить сонечко на небі», «Сонечко виглянуло Із-за хмар», «Хмари і дощик» та ін.

Наслідки спостережень фіксують раз на тиждень у «Календарику», вміщеному в підручнику, за допомогою умовних знаків, що намальовані поряд (роботу цю проводити у день, коли є заняття з предмета «Ознайомлення із навколишнім світом»).

На одній із прогулянок слід навчити дітей спостерігати за птахами за таким планом: як називається птах? який він за розмірами (великий, малий, середніх розмірів)? чим вкрите тіло? яке забарвлення оперення? який дзьоб? як пересувається по землі? чим живиться? які видає звуки? чи боїться людей?

Знання, набуті внаслідок безпосереднього спілкування дітей з природою, узагальнюються на уроці «Ознаки осені». Працюючи з підручником, учні виділяють характерні ознаки осені у неживій та живій природі, праці людей.

Проте цим уроком робота по ознайомленню дітей з ознаками осені не закінчується. Вони продовжують вести спостереження у природі, фіксують їх раз на тиждень у «Календарику». Більшість учителів веде і класні календарі природи та праці людей. Зверху наклеюють ілюстрацію із зображенням пори року. Нижче прикріплюються великі за розміром кишені, у які діти вставляють щоденно відповідно до змін у погоді картки з тим чи іншим умовним знаком («сонячно», «хмарно», «дощ», «сніг»), а також ілюстрації, власні малюнки рослин, тварин, картинки із зображенням праці людей.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Трактування поняття «дидактична гра» в психолого-педагогічній літературі
Сьогодні єдиного погляду на визначення поняття “дидактична гра” у педагогічній літературі неіснує. Цей термін має різні тлумачення в працях окремих дослідників. Проблемам гри приділяли значну увагу мислителі і педагоги як минулого, так і сучасного: Платон, Арістотель, Рабле, Я.А. Коменський, Д. Лок ...

Творча робота над задачею, як вид диференціації
Формування й розвиток умінь в учнів початкових класів розв’язувати задачі забезпечуються дотриманням загальних методичних вимог у роботі над задачами, а також деякими спеціальними прийомами, які конкретизують і доповнюють загально методичні настанови. Вміння розв’язувати задачу передбачає знання ти ...

Експериментальна перевірка
Розвиток логіко- алгоритмічного мислення у молодших школярів на уроках математики. З досвіду роботи вчителя початкових класів МОУ «Сош№22» м. Балаково Васиной Тетяни Петрівни. У концепції модернізації освіти пріоритетною метою покликана та, що розвиває. Розглядаючи розвиваючі можливості математики, ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com