Теоретичні основи ознайомлення першокласників з природою

Педагогіка і виховання » Особливості проведення уроків "Я і Україна" в 1 класі » Теоретичні основи ознайомлення першокласників з природою

Сторінка 3

Знань про птахів першокласники набувають і на уроках трудового навчання, де виділена тема «Заготівля кормів і підгодівля птахів». Спостерігаючи за птахами біля годівнички, діти повинні навчитися розрізняти окремих птахів (синиць, снігурів, горобців) за зовнішнім виглядом, повадками, голосом. Щоб активізувати цю роботу, їм слід дати пізнавальні завдання: які годівнички частіше відвідують птахи? чому? яким кормам віддають перевагу ті чи інші пернаті?

Набуті знання узагальнюються і систематизуються на уроці «Ознаки зими». Працюючи із сторінками підручника, діти вказують, які зміни побачили лісовички на пейзажному малюнку зими порівняно з осінню, який вигляд мають листяні і хвойні дерева, яких тварин можна зустріти взимку, як люди їм допомагають, чим займаються дорослі і діти в цю пору року; як треба одягатися, щоб не застудитись.

Під час весняних спостережень першокласники встановлюють ознаки весни в неживій і живій природі, праці людей. Щоб активізувати цю роботу, можна організувати гру «Розвідники». Завдання можуть бути різноманітними: дізнатися, яке дерево першим вкриється листям, зацвіте; хто першим помітить метелика, шпака, ластівку тощо.

На одній з прогулянок вчитель пропонує вказати на зміни, які сталися зі снігом: він брудний, дірчастий, розтає, з-під нього біжать струмки. «Чому ж так змінився сніг?» – запитує вчитель і звертає увагу дітей на те, як світить сонечко, яке небо, теплий чи холодний дме вітер. Діти слухають, як дзюрчить струмок, пускають по ньому паперові човники. Вони помічають, що перш за все сніг розтає біля стовбурів дерев, будинків, на пагорбах.

Під час прогулянок є можливість показати дітям набубнявіння бруньок, розпускання листочків, появу перших квітів, метеликів, приліт птахів та ін.

Екскурсію з теми «Весна» бажано провести до мішаного лісу. По дорозі діти спостерігають за змінами у неживій природі. Сонце піднімається вище, ніж взимку, світить яскравіше. Небо стало синім і на ньому з’явилися гарні купчасті хмари. Сніг залишився лише у ровах. Біжать струмки.

Для опису спостережуваних явищ учитель допомагає першокласникам підібрати відповідні епітети, порівняння, метафори. Так, сонечко вони називають ясним, теплим, променистим, усміхненим, ласкавим; струмочок – біжить, дзвенить, співає, з весною розмовляє.

Знайомляться першокласники і з іншими ранньоквітучими рослинами – первоцвітом, медункою, вчаться впізнавати їх за формою листочків, квітів. Учитель розповідає про значення цих рослин для людини, пропонує зірвати і з’їсти по кілька листочків первоцвіту, в яких міститься багато вітамінів.

Діти спостерігають за комахами (метеликами, бджолами, джмелями), які відвідують ранньоквітучі рослини, за тим, як вони живляться.

Завдання педагога – навчити дитину милуватися незірваною квіткою, невпійманим метеликом. Він запитує: «Який настрій у вас з’являється, коли після зимових холодів ви вперше побачите метеликів? де вони були взимку? чому метеликів називають «пурхаючими квітами»?»

І, нарешті, пропонуються запитання, при відповіді на які необхідно визначити свою позицію, відстояти свою точку зору у ставленні до природного об’єкта: як ти поступиш, коли побачиш красивого метелика? чому не можна ловити метеликів?

Для узагальнення спостережень учитель ставить запитання: «Хто ж розбудив ліс від зимового сну?» Діти відповідають, що ліс розбудила весна. Вона принесла з собою світло, тепло, яке розтопило сніг. А якщо є світло, тепло, вода – рослини оживають. Це спостерігали діти у куточку живої природи.

На закріплення знань про ранньоквітучі рослини можна провести гру «Аптека». Діти обирають «аптекаря». До нього по черзі підходять «хворі», вони описують, яку лікарську рослину хочуть купити, не називаючи її. «Аптекар» повинен показати цю рослину. Якщо він не справляється із завданням, обирається інший.

На уроці з теми «Ознаки весни» діти, працюючи з підручником, виділяють характерні ознаки цієї пори року в природі та праці людей.

Для перевірки знань дітей про пори року можна провести дидактичну гру «Що спочатку, що потім?». Учитель роздає дітям конверти із картинками, на яких зображені • різні пори року. За його командою діти виймають картинки із конверта і розкладають їх у такій послідовності, в якій зображені на них явища відбуваються у природі.

Відчути красу весняної природи допоможуть дітям уроки музики, на яких вони розучують українські народні пісні: «Вийди, вийди, сонечко», «Ой, минула вже зима», слухають твори І. Дунаєвського «Шпаки прилетіли», Чайковського «Підсніжник» та ін.

На уроках з тем «Рослини», «Тварини», як і на попередніх, систематизуються і поглиблюються знання дітей, набуті внаслідок безпосередніх спостережень, на основі чого у них формуються загальні уявлення про рослини і тварин.

Збагаченню знань про рослини сприяють уроки сільськогосподарської праці, які проводяться у куточку живої природи та на навчально-дослідній ділянці. У куточку живої природи першокласники знайомляться з кімнатними рослинами, вчаться доглядати за ними (очищають листя від бруду, розпушують ґрунт, поливають рослини, пересаджують їх); створюють город на підвіконні (висаджують цибулю на перо, сіють кріп, петрушку); закладають досліди на виявлення потреби рослин у воді, теплі, світлі; спостерігають за ростом і розвитком рослин.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Розв'язування задачі
Задачі розв'язуються усно або письмово: усно це без запису арифметичних дій у зошит, письмово із записом дій у зошитах, У початкових класах більше половини всіх задач доцільно розв'язувати усно. Усне розв'язування задач часто проводить в умовах ігрових ситуацій. Зручна для цього гра «в магазин» та ...

Проблема застосування наочних засобів навчання у педагогічній науці
Ще на зорі наукової педагогіки чітко вималювалася проблема вибору такої ос­нови, на якій можна було б побудувати міцну споруду педагогічної науки. За аналогією з математикою це мала би бути аксіома, яка ста­ла б пояснювальним началом, пояснювальним підґрунтям усіх пе­дагогічних явищ, процесів, факт ...

Історико-педагогічні передумови проблемного навчання
До історико-педагогічних передумов проблемного навчання слід віднести ідеї активізації навчання, які висловлювалися вченими протягом всього становлення і розвитку педагогіки і навіть ще до оформлення їх у самостійну наукову дисципліну (наприклад, знаменита майєвтика Сократа). Це створює ґрунт для п ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com