Організація спостережень у 1 класі як основний метод накопичення конкретних знань

Педагогіка і виховання » Особливості проведення уроків "Я і Україна" в 1 класі » Організація спостережень у 1 класі як основний метод накопичення конкретних знань

Сторінка 1

Не секрет, що провідною діяльністю першокласників на уроках «Я і Україна» є спостереження. Порівняно з іншим видами діяльності, спостереження є вирішальним в побудові уроків курсу, а отже і потребує глибокого аналізу в нашій роботі.

Провідною діяльністю, якою починають оволодівати діти з 1 класу, є навчально-пізнавальна. Будь-яке пізнання розпочинається зі сприймання явищ, предметів, подій навколишнього світу, що відбувається через відчуття їх окремих ознак, властивостей, частин, які діють на відповідні аналізатори. Так, наприклад, під час першого ознайомлення з квіткою у дітей виникають різні відчуття: це її колір, форма, запах, розмір тощо. Всі ці ознаки самі собою не існують, а належать конкретному об’єктові природи. Тому у свідомості дитини виникає образ квітки. Він складається із сукупності відчуттів, які не зводяться до простої суми. Це пояснюється тим, що будь-який наочний образ сприймання відображає об’єкт, який характеризується цілісністю, зв’язками, взаємовідношеннями між його ознаками, властивостями, частинами.

Всі відчуття синтезуються у цілісний образ, який має свою структуру. При цьому кожна якість зіставляється з цілим, а цілісний образ залежить від особливостей сприйнятих частин. Отже, сприймання є результатом аналітико-синтетичної діяльності аналізаторів.

Систематичне навчання у школі потребує розвитку сприймання як цілеспрямованої, планомірної діяльності, що називається спостереженням. Значущість спостережень на початковому етапі навчання полягає насамперед у тому, що вони забезпечують його наочно-чуттєву сторону, створюють основу для осмисленого засвоєння елементарних понять. Адже, хоч і зростає тенденція до розвитку логічного мислення в молодших школярів та узагальнення знань, у 1 класі ще зберігається наочно-дійове і наочно-образне пізнання, а елементарні поняття відображають предметну сутність навколишнього світу.

Успішність використання спостережень у 1 класі залежить від розуміння вчителем психофізіологічних особливостей сприймання 6‑літніх першокласників, суті спостереження, його видів, методики організації у процесі навчання.

Як свідчать психолого-педагогічні дослідження, у дітей шестирічного віку сформовано деякі риси сприймання як цілеспрямованої діяльності зокрема, вони можуть виділяти знайомі предмети серед інших об’єктів, деякий час зосереджено їх розглядати, виділяти певні ознаки, властивості або частини. Але характерним є і те, що першокласники в першу чергу сприймають і називають ті елементи об’єктів, які одразу впадають в очі, тобто яскраві, незвичайні, що викликають інтерес, зацікавлюють у конкретній ситуації. Шестилітки здебільшого слабо розрізняють суттєве і несуттєве, головне і другорядне. Вони поєднують виділені ознаки без розуміння логічних зв’язків між ними, узагальнюють істотне і неістотне. Під час сприймання нового об’єкта розпізнавання його здебільшого здійснюється за випадковою ознакою, оскільки, не вміючи виділяти головне, дитина орієнтується на якусь відому деталь. За цією деталлю признає в ньому знайомий об’єкт і називає його. Наприклад, побачивши на малюнку кита, зауважує, що на ньому зображено рибу, бо тварина має подібний з рибою хвіст і плаває у воді.

Недиференційованість сприймання у першокласників, нечіткість та невиразність образів складних і малознайомих об’єктів вже з перших днів зумовлюють труднощі в навчанні.

Організація спостережень розпочинається з постановки і дальності цілей конкретизується у завданнях, які необхідно виконати, щоб її досягти. Зауважимо, що в цілях спостережень необхідно чітко виділяти їх результати та об’єкти. Наприклад, поспостерігайте за станом неба; поспостерігайте за поведінкою птахів тощо.

На початковому етапі навчання у 1 класі цілі і завдання спостережень формулює вчитель, а учні їх сприймають. Щоб вони були сприйняті кожним школярем як його власні і перетворилися в мотив діяльності, необхідна робота для їх усвідомлення. Вона зумовлюється, по-перше, різним рівнем опорних знань та вмінь учнів. По-друге, тим, що сприймання під час спостереження має цілеспрямований, вибірковий характер, а кожний його об’єкт – різноманітні ознаки, властивості, частини, зв’язки, які можуть сприйматися з різних боків і різних точок зору.

Об’єкти спостереження повинні бути більш-менш знайомі першокласникам, доступні, нескладні за будовою. Важливо, щоб їх істотні ознаки, властивості чи структурні частини виділялися на фоні неістотних своїм кольором, розміщенням, були виразними і чіткими.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Розвиток витривалості в середньому шкільному віці
В середньому шкільному віці необхідно забезпечити розвиток аеробних можливостей, які вже в силу підліткового періоду визначаються найбільшими величинами відносно МСК та показниками активності кисневого обсягу. На цей же період можна планувати і підвищення аеробної продуктивності, пов'язаної з компл ...

Вплив Інтернет-залежності на виховання школярів
На думку спеціалістів комп`ютерна залежність розвивається швидше, ніж алкоголізм. Достатньо півтора року. Скільки дітей в Україні вже стали залежними від комп’ютерних ігор, ніхто не підраховував. Але що їх багато - вже факт. Діти, які ночують у приміщенні комп`ютерних залів, - реальність сьогоднішн ...

Педагогічні реформи та інновації, передовий педагогічний досвід
Реформи та інновації є формами змін в певних системах. Змінність – це основна властивість природи взагалі, і людського суспільства, зокрема, це вічний процес пошуку чогось нового, кращого. Однак не всі зміни обов’язково призволять до покращення системи. Крім того, зміни можуть бути природного та шт ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com