Організація спостережень у 1 класі як основний метод накопичення конкретних знань

Педагогіка і виховання » Особливості проведення уроків "Я і Україна" в 1 класі » Організація спостережень у 1 класі як основний метод накопичення конкретних знань

Сторінка 2

В міру набуття учнями певного досвіду цілеспрямованого сприймання об’єкти спостереження поступово змінюються. Вони стають складнішими за будовою, менш відомими, а контраст між істотним і неістотним зменшується. Водночас вибрані об’єкти завжди мають бути значущими для учнів, викликати у них зацікавленість. Це впливає на мотивацію діяльності, створює позитивний настрій, сприяє зосередженню уваги.

На основі конкретних завдань спостереження складається його план. Під час роботи з першокласниками використовується простий, елементарний план, але він необхідний, оскільки забезпечує певну послідовність у діяльності учнів, усвідомлення ними своїх дій, а також уникнення стихійності, різних випадковостей.

Щоб складений план першокласники усвідомили і змогли ним користуватися, він закріплюється під час бесіди, відображається з допомогою умовних знаків або коротко записується словами на дошці, на таблиці чи в індивідуальних картках. Поступово діти залучаються до визначення і формулювання цілей та планування спостережень разом з учителем, самостійно за зразком і за аналогією.

Безпосереднє спостереження за вибраним об’єктом розпочинається із сприймання його в цілому, щоб у дітей склалося цілісне уявлення про нього. Після цього за планом здійснюється детальне сприймання ознак, властивостей, частин, передбачених ціллю.

Для аналізуючого сприймання дітей у 1 класі характерним є те, що спочатку в ньому значне місце мають зайняти практичні дії. Такі дії готують дітей до сприймання зором, тобто до оволодіння перцептивними діями, а вони в свою чергу є підготовкою до здійснення аналізу як розумової дії.

Результати аналізу у процесі спостереження – окремі якості порівнюються між собою та з відповідними якостями подібних знайомих об’єктів. Під час порівняння здійснюється відбір ознак: одні з них оцінюються як характерні або істотні, інші – як випадкові або другорядні. Виділені ознаки, частини узагальнюються, але обов’язково на рівні цілісного об’єкта.

Як бачимо, сприймання, мислення і мовлення є основними процесами спостереження, за допомогою яких воно здійснюється і які в ньому цілеспрямовано розвиваються. Крім названих, у процесі спостереження функціонують і також розвиваються інші, не менш важливі психічні процеси дитини, зокрема, пам’ять. Адже під час спостережень використовуються відомі знання та вміння для впізнання об’єктів, порівняння їх якостей, узагальнення, висловлення певних суджень.

Спостереження потребує від дітей значних вольових зусиль для зосередження довільної уваги на заданих об’єктах. У зв’язку з цим велике значення має мотивація цього виду діяльності. Для першокласників сильними мотивами серед інших є інтерес і позитивні емоції.

Навіть найпростіші спостереження є складною пізнавальною діяльністю, на яку суттєвий вплив мають всі сторони особистості дитини: воля, довільна увага, емоції, інтереси, набутий досвід – знання і вміння. Тому оволодіння молодшими школярами умінням спостерігати – тривалий процес, який реалізується поступово, під час організації і проведення різних видів спостережень. У 1 класі використовуються розпізнавальні спостереження, спостереження за змінами і розвитком об’єктів та відтворювальні спостереження. Зазначені види різняться насамперед співвідношенням між сприйманням і мисленням.

Розпізнавальне спостереження пов’язане з вивченням нових для дітей об’єктів навколишнього світу або у зв’язку з виконанням практичної діяльності. У процесі його здійснення застосовуються різні способи цілеспрямованого обстеження об’єктів: виявлення їх частин, ознак, властивостей, розміщення у просторі. Психологи вважають доцільним дотримуватися такої послідовності обстеження предмета:

– цілісне сприймання предмета, формування загального враження про нього;

– виділення основних частин предмета, виявлення його особливостей (форма, розмір, колір);

– визначення просторового розміщення одних частин предмета відносно інших (вище, нижче, зліва, справа);

– виділення додаткових і дрібних частин, визначення їх просторового розміщення відносно основної частини;

– повторне цілісне сприймання предмета, закріплення враження про нього, виділення основної частини.

У розпізнавальному спостереженні при домінуванні сенсорних дій сприймання контролюється мисленням. Завдяки мисленню добираються способи дій, дотримується планомірність сприймання, здійснюється аналіз, синтез, узагальнення сприйнятого. В результаті розпізнавального спостереження у школярів формуються уявлення (образи) про предмети і явища навколишнього світу. Вони оволодівають сенсорними еталонами, уміннями застосовувати різні способи сприймання.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Можливості використання ідей гуманізму і оптимізму Сухомлинського в сучасній педагогіці з метою морального виховання
На сучасному етапі, коли Україна виборола незалежність, коли створюються нові ідеали, змінилися й шляхи формування особистості. Гуманістична парадигма виховання і освіти обумовлює новий, особистісно орієнтований підхід до виховання дитини. Науково-педагогічною громадськістю широко обговорюються осо ...

Проектування модульної системи навчання
Основна мета проектування модульної технології - активізація самостійності дії студента по отриманні знань, умінь і навичок. Модульна технологія залучає до творчості студента, який стає співавтором занять, співпрацює з викладачем. Всім викладачам відома така істина, якщо, студент нас слухає, він пр ...

Ефективна профілізація як перспектива розвитку профільного навчання
Профільне навчання – це засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дає змогу шляхом змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу забезпечити повніше врахування інтересів, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com