Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта

Сторінка 1

На думку І. Шендрика, освітній простір, будучи формою єдності людей, формується в процесі їх спільної освітньої діяльності, в ході якої вчитель створює умови і можливості для учнів, прямо або опосередковано взаємодіючи з ними. Освіта являє собою особливий простір зростаючої людини і не зводиться лише до функції, що сприяє її дорослішанню, підготовці до життя. У сучасній постнекласичній культурі вона знаходить сенс творчості або гри. Постнекласичний освітній простір постає як простір вільного взаємоузгодженого цілепокладання «Я» і «Інших», простір вільних «практик».

Освітній простір, який є середовищем, освоєним людиною і пристосованим для вирішення педагогічних завдань, виникає не сам по собі, а формується в результаті спеціально організованої специфічної людської діяльності. І. Шендрик підкреслює, що слід розрізняти поняття «середовище» і «простір», розглядаючи середовище як даність, яка не є результатом конкретної діяльності конкретної людини, а простір – як результат освоєння суб'єктом цієї даності. Простір може бути проінтерпретований об’єктна як сукупність зовнішніх об’єктів, суб’єктно як представленість почуттів і думок суб'єкта і діяльнісно як єдність об’єкта і суб’єкта в діяльності, що призводить до розуміння простору як єдності речей і їх смислів.

Вихідну структуру просторового мислення людини утворює матриця просторовості, що базується на чотирьох елементарних поняттях – «територія», «район», «місце» і «простір». Логічно описати світ можна за допомогою понять «територія» і «район», а осмислити і зрозуміти його можна за допомогою понять «місце» і «простір». Територія відповідає цілому, район – частині; простір відповідає загальному, місце – частковому. Поняття «освітнє середовище» і «оточення» являють собою те, з чим безпосередньо чи опосередковано стикається учень.

Людина створює свій простір не просто як певне місце, куди можна розмістити будь-що, а як зрозумілу їй, наповнену смислами емпірико-раціональну реальність, в якій конкретні об'єкти для неї знаходять сенс, і частиною якої вона сама є.

І. Шендрик вважає, що освіта як єдність процесу і результату руху суб’єкта до прообразу, що міститься в культурі, можна розглядати як освоєння ним освітнього середовища і розширення тим самим освітнього простору, яке можна описати сукупністю чотирьох понять: «освітнє середовище», «положення», «місце» і «простір». Освітня середовище являє собою сукупність прообразів, які необхідні культурі для його здійснення і розвитку. Уявлення про положення пов’язано з конкретним культурним оточенням утвореного суб’єкта. Уявлення про місце допомагає виявити сенс, який знаходить культурне оточення для суб’єкта. Сукупність смислів створює простір потенційної життєдіяльності суб’єкта.

Середовище містить у собі можливості для створення умов, що сприяють розвитку людини, тобто володіє освітнім потенціалом. І. Шендрик визначає освітнє середовище як сукупність факторів, компонентів і параметрів, що плануються на рівні системи інститутів освіти. Середовище задає межі існування суб’єкта. Культурне середовище, в якому знаходиться після народження людина, несе в собі певні способи взаємодії з оточуючою її дійсністю і самою собою. Освіта цілеспрямовано впливає на становище людини в культурному середовищі. Вона впливає на утворене і на оточуюче її середовище. освітній середовище

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Виникнення вад мови та методи корекції
Фонематичний слух – тонкий систематизований слух, який має здатність здійснювати операції розрізнення і операції фонем, які складають звукову оболонку. Фонематичне сприймання – спеціальні розумові дії та диференціації фонем і встановленню звукової структури слова. Порушення фонематичного слуху вияв ...

Розвиток видів і процесів пам`яті у дітей молодшого шкільного віку
У сучаснiй системi виховання молодший шкiльний вiк охоплює перiод життя дитини 7–11 рокiв (1 – 4 класи школи). Найбiльш характерна риса даного перiоду полягає в тому, що в цьому вiцi дошкiльник стає школярем. Це перехiдний перiод, коли дитина поєднує в собi риси дошкiльного дитинства з особливостям ...

Завдання педагогічної оцінки у вихованні поведінки школяра молодших класів
Найважливішим завданням є виховання позитивного відношення до навчання. У педагогічної оцінки — головна функція стимулююча. Другим найбільш важливим завданням навчання є формування в дітей основних компонентів навчальної діяльності, усвідомленого відношення їх до навчання. Педагогічна оцінка доноси ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com