Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта

Сторінка 1

На думку І. Шендрика, освітній простір, будучи формою єдності людей, формується в процесі їх спільної освітньої діяльності, в ході якої вчитель створює умови і можливості для учнів, прямо або опосередковано взаємодіючи з ними. Освіта являє собою особливий простір зростаючої людини і не зводиться лише до функції, що сприяє її дорослішанню, підготовці до життя. У сучасній постнекласичній культурі вона знаходить сенс творчості або гри. Постнекласичний освітній простір постає як простір вільного взаємоузгодженого цілепокладання «Я» і «Інших», простір вільних «практик».

Освітній простір, який є середовищем, освоєним людиною і пристосованим для вирішення педагогічних завдань, виникає не сам по собі, а формується в результаті спеціально організованої специфічної людської діяльності. І. Шендрик підкреслює, що слід розрізняти поняття «середовище» і «простір», розглядаючи середовище як даність, яка не є результатом конкретної діяльності конкретної людини, а простір – як результат освоєння суб'єктом цієї даності. Простір може бути проінтерпретований об’єктна як сукупність зовнішніх об’єктів, суб’єктно як представленість почуттів і думок суб'єкта і діяльнісно як єдність об’єкта і суб’єкта в діяльності, що призводить до розуміння простору як єдності речей і їх смислів.

Вихідну структуру просторового мислення людини утворює матриця просторовості, що базується на чотирьох елементарних поняттях – «територія», «район», «місце» і «простір». Логічно описати світ можна за допомогою понять «територія» і «район», а осмислити і зрозуміти його можна за допомогою понять «місце» і «простір». Територія відповідає цілому, район – частині; простір відповідає загальному, місце – частковому. Поняття «освітнє середовище» і «оточення» являють собою те, з чим безпосередньо чи опосередковано стикається учень.

Людина створює свій простір не просто як певне місце, куди можна розмістити будь-що, а як зрозумілу їй, наповнену смислами емпірико-раціональну реальність, в якій конкретні об'єкти для неї знаходять сенс, і частиною якої вона сама є.

І. Шендрик вважає, що освіта як єдність процесу і результату руху суб’єкта до прообразу, що міститься в культурі, можна розглядати як освоєння ним освітнього середовища і розширення тим самим освітнього простору, яке можна описати сукупністю чотирьох понять: «освітнє середовище», «положення», «місце» і «простір». Освітня середовище являє собою сукупність прообразів, які необхідні культурі для його здійснення і розвитку. Уявлення про положення пов’язано з конкретним культурним оточенням утвореного суб’єкта. Уявлення про місце допомагає виявити сенс, який знаходить культурне оточення для суб’єкта. Сукупність смислів створює простір потенційної життєдіяльності суб’єкта.

Середовище містить у собі можливості для створення умов, що сприяють розвитку людини, тобто володіє освітнім потенціалом. І. Шендрик визначає освітнє середовище як сукупність факторів, компонентів і параметрів, що плануються на рівні системи інститутів освіти. Середовище задає межі існування суб’єкта. Культурне середовище, в якому знаходиться після народження людина, несе в собі певні способи взаємодії з оточуючою її дійсністю і самою собою. Освіта цілеспрямовано впливає на становище людини в культурному середовищі. Вона впливає на утворене і на оточуюче її середовище. освітній середовище

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Орієнтація майбутнього вчителя на самооцінку професійно-значущих якостей
Самооцінка в процесі формування професійно-значущих якостей вчителя грає виключно важливу роль. “Без самооцінки важко або навіть зовсім неможливо самовизначитися в житті. Вірна самооцінка передбачає критичне ставлення до себе, постійне примірювання своїх можливостей до вимог, які висуває життя, вмі ...

Розвиток видів і процесів пам`яті у дітей молодшого шкільного віку
У сучаснiй системi виховання молодший шкiльний вiк охоплює перiод життя дитини 7–11 рокiв (1 – 4 класи школи). Найбiльш характерна риса даного перiоду полягає в тому, що в цьому вiцi дошкiльник стає школярем. Це перехiдний перiод, коли дитина поєднує в собi риси дошкiльного дитинства з особливостям ...

Аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження
Проаналізуємо психолого-педагогічні дослідження з проблеми формування елементарних математичних уявлень у дошкільному дитинстві. Проблема формування елементарних математичних уявлень дошкільників знаходить відбиття в дослідженнях класиків педагогіки та сучасних науковців. Питання змісту і методів н ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2022 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com