Підхід І. Шендрика у проектуванні освітнього простору суб’єкта

Сторінка 3

- в якості суб’єкта свого власного розвитку, здатного до самостійного і відповідального вибору.

У першому випадку вплив носить об’єктно-орієнтований характер, при якому вихованець розглядається як пасивний об’єкт впливу, продукт зовнішніх умов. У другому випадку вплив носить суб’єктно-орієнтований характер, при якому учень постає активним і виборчим по відношенню до зовнішнього світу. У третьому випадку вплив носить розвиваючий характер, при якому людина постає відкритою, постійно взаємодіючою з зовнішнім світом системою, кожний наступний стан якої визначається актом вільного вибору на основі співвіднесення суб’єктом себе, своїх особливостей і оточуючим його світом.

Підхід І. Шендрика до розуміння освітнього простору суб’єкта і способу його проектування заснований на концепції: не освітній простір повинен конструюватися на основі соціальних цінностей, а соціальна реальність повинна конструюватися на основі цінностей освіти, оскільки освіта є втіленням гуманності.

Сучасний інтерес до проблеми виховуючого і навчального середовища відображає прагнення гуманізувати освіту, будувати педагогічні відносини, спираючись не на безпосередній вплив на дітей, а на опосередкований вплив, через організацію простору розвитку дитини, максимально насичуючи його культурним змістом.

Ю. Мануйлов і І. Шендрик пропонують не взаємовиключні, а взаємодоповнюючі підходи до організації педагогічного середовища, освітнього простору розвитку особистості. Їх ідеї і рекомендації можуть бути використані при проектуванні діяльності різних установ освіти. Конкретна ж модель виховного середовища повинна визначатися не тільки тим чи іншим теоретичним підходом, а й реальними умовами функціонування і розвитку установи освіти, його традиціями, характером соціокультурного оточення, наявними ресурсами (навчально-методичними, кадровими, економічними, фінансовими, матеріально-технічними, управлінськими, нормативно-правовими), особливостями контингенту вихованців (учнів), їх запитам і запитам їх батьків та іншими обставинами.

Здійснене дослідження присвячене характеристиці історичних етапів формування освітнього середовища навчальних закладів. З давніх часів і до сьогодення вчені і дослідники в галузі педагогіки звертали увагу на роль оточуючого середовища у формуванні особистості. Залежно від історичної епохи та стану освітньої системи вченні розглядали дану проблематику з різних ракурсів, намагаючись створити найбільш сприятливе середовище для розвитку дитини.

З розвитком педагогічної науки формувались різноманітні підходи до розуміння особистості дитини та її виховання, що сприяли вдосконаленню освітньої системи в цілому. Серед них важливе місце посів і середовищний підхід. Поставлена мета роботи полягала в тому, щоб здійснити ретроспективний аналіз досліджень процесу формування освітнього середовища навчального закладу та визначити особливості становлення і розвитку освітнього середовища, розкрити його вплив на формування особистості учня. Проаналізувавши всі етапи становлення середовищного підходу у педагогіці, можна сміливо зауважити, що дослідники не тільки мали не аби який інтерес до цієї проблеми, але й постійно поповнювали галузь новими ідеями, зауважували, що воно повинно бути невід’ємним компонентом самої виховної системи.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Поняття про дисципліну в радянські і в наші часи
Питання про дисципліну глибоко розроблене Макаренком. Він розкриває нове розуміння дисципліни і нові шляхи її виховання. В наш час дисципліна розуміється набагато ширше, ніж до революції. У дореволюційному суспільстві дисципліна була лише зовнішнім явищем, «певною мірою це був метод владарювання, м ...

Погляди Костянтина Ушинського на зміст і методику виховання й навчання дітей у сім'ї та школі
Костянтин Дмитрович Ушинський (1824-1871) — новгород-сіверський українець — один з видатних діячів освіти й педагогічної науки другої половини XIX століття. Він — основоположник педагогічної науки в Росії і засновник народної школи. Початкову освіту отримав під керівництвом матері Любові Степанівни ...

Дидактична гра на уроці історії як система ігрових проблемно-пізнавальних завдань
Ігровий стан – це ознака, що характеризує специфічне, емоційне відношення учнів до запропонованої вчителем ігрової навчальної діяльності. Це складний психолого-педагогічний феномен учбово-емоційного стану учнів. Уміння викликати у школярів бажання брати участь у дидактичній грі і педагогічно грамот ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com