Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Педагогіка і виховання » Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури » Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури

Сторінка 1

Кожен вчитель має право не вибір рівня активізації, який залежить від наявного часу на вивчення теми, якості підготовки школярів і самого вчителя, змісту матеріалу та розвиваючих і виховних завдань уроку. За достатньої кількості часу можна забезпечити найвищий рівень активізації - дослідницький, який є важливим аспектом навчального процесу. Дослідницька робота спонукає учнів до пошуку цікавої інформації, активно формує вміння і навички, бажання самоосвіти, саморозвитку і самовдосконалення, збуджує інтерес до знань з рідної мови та викликає позитивні емоції від досягнутого. Для прикладу візьмемо правопис заперечної частки Не (7 кл). Учні 5-7 класів зустрічаються з правописом частки Не майже при вивченні кожної частини мови. Те, що частка НЕ або заперечує лексичне значення слова, або утворює нове значення, а тому пишеться окремо чи разом, очевидно. Але окрім правопису НЕ з різними частинами мови, можна повести мову й про стилістичне забарвлення НЕ. Так, семикласникам пропонується запитання, чи може частка НЕ лише заперечувати, чи може ще й стверджувати? Маючи певні знання з теми, семикласники пропонують речення про випадки вживання НЕ і формують висновок: стилістична роль НЕ неоднозначна - окрім заперечення частка НЕ може й стверджувати.

Провівши дослідження і опрацювавши певну літературу, учні складають картки, які потім можна використати на уроках. Таким чином, учні вчаться відшукувати потрібну інформацію, узагальнювати прочитане, що активізує їхню пізнавальну, розумову і самостійну діяльність.

Шестикласники вивчають тему „Написання НЕ з прикметниками”. Після вступного слова пропоную пригадати "Написання НЕ з іменниками", проводжу бесіду - актуалізацію знань. Потім школярі опрацьовують матеріал підручника, а я на дошці будую таблицю, де є тільки приклади про написання прикметників з часткою НЕ та префіксом НЕ-, з НЕ - частиною кореня. Опрацювавши теоретичний матеріал, розглянувши таблицю, учні формулюють правила, добирають приклади з відповідної вправи, з орфографічного словника, складають їх самостійно. І така пошукова дослідницька діяльність спонукає до активної самостійної роботи, розвиває здібності, розкриває творчі можливості кожного учня.

Великого значення у навчанні слід надавати проблемності, яка створює сприятливі умови для розвитку пізнавальних здібностей учнів, прищеплює і розвиває у них навички самостійного набуття знань. Суть проблемного навчання полягає в тому, що перед учнем ставляться завдання, розв'язання яких вимагає від них не просто запам'ятати суму фактів, а дослідити, розглянути їх у зв'язках з іншими фактами, користуючись при цьому різними способами й прийомами опрацювання матеріалу. Матеріал з української мови та літератури дає змогу під час опрацювання більшості тем створювати проблемні ситуації на різних етапах навчання: під час засвоєння нових знань, систематизації та узагальнення їх, у процесі вироблення вмінь і навичок, застосуванні знань на практиці. Розглянемо деякі приклади:

Дев'ятикласники вчать тему „Складне речення”. Після короткого вступного слова про важливість і складність цієї теми для з'ясування поняття про складне речення пропоную учням в даному тексті розглянути речення і вказати, які вони за будовою, визначити граматичні основи їх; смислові зв’язки.

Аналізуючи речення, дев'ятикласники усвідомлюють, що складне речення - це змістове, граматичне та інтонаційне об'єднання кількох частин. Далі учні шляхом самостійної пошукової роботи приходять до висновку, що складне речення - це єдина мовна одиниця, об'єднана за змістом, що розглядається як єдине ціле.

На уроці української літератури шестикласники вивчають вірш П.Г. Тичини „Гаї шумлять”. Розповідаю про історію написання поезії, а потім, щоб зацікавити дітей, збудити інтерес до творчості поета, даю завдання пригадати раніше вивчені поезії цього автора: „Хор лісових дзвіночків”, „А я у гай ходила”. Шестикласники порівнюють їх із віршем „Гаї шумлять”, визначають тему, основну думку і доводять, що П.Тичина у цих поезіях виступає як поет-лірик. Чому? При цьому використовуються знання учнів, набуті раніше (наприклад, поняття про пейзаж), ведеться літературний пошук, активізується розумова діяльність і самостійність дітей, удосконалюється виразне читання.

Зрозуміло, що при розв'язанні будь-якого проблемного завдання, учень працює самостійно. При чому продуктивно працюватиме лише той, у кого сформовані відповідні уміння і навички самостійної роботи. Самостійну навчальну діяльність, як правило, організовує і скеровує вчитель, але основні зусилля для її здійснення має докладати сам учень. Щоб активізувати пізнавальну і розумову діяльність на уроці, можна, наприклад, запропонувати ряд запитань, на які немає прямої відповіді у підручнику. Так, під час вивчення теми „Складне речення” дев'ятикласникам пропоную розв'язати такі запитання:

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Логічне та алгоритмічне мислення
математика логічний алгоритм мислення школяр Під логічним мисленням розуміється здатність і уміння дитини молодшого шкільного віку самостійно проводити прості логічні дії (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення та ін.), а також складені логічні операції (побудова заперечення, твердження і спросту ...

Особливості мислення молодших школярів
У педагогічній психології проблема мислення — одна з найактуальніших. Вона органічно пов'язана з проблемою засвоєння і застосування учнями знань. Вивчаючи мислення школярів, можна простежити діапазон їх можливостей у засвоєнні знань, оскільки саме за допомогою мислительної діяльності учні набувають ...

Проблема впливу педагогічної оцінки на поведінку учнів у психолого-педагогічній науці
Важливість педагогічної оцінки і оцінювання, їх функцій у навчальному процесі початкової школи дозволяє сформулювати до них низку вимог: об’єктивність; формування вмінь самоконтролю та самооцінювання; систематичність; доцільність обґрунтування оцінки; індивідуальний підхід; використання різноманітн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com