Сутність понять «орфографія», «орфограма», «орфографічні навички», «орфографічні вправи»

Педагогіка і виховання » Види списування та методика їх проведення в початкових класах » Сутність понять «орфографія», «орфограма», «орфографічні навички», «орфографічні вправи»

Сторінка 2

Завдання, які ставляться програмою до опрацювання правописних правил, полягають у формуванні в учнів сталих і відомих знань та досконалих орфографічних умінь і навичок.

Що ж це таке орфографічні уміння і навички? Яка їх психологічна природа?

У психологічній та методичній літературі орфографічними уміннями називають орфографічні дії, засновані на чіткому усвідомленні орфограм і правил, а також операцій по застосуванню цих правил. Орфографічні уміння в міру їх автоматизацій переходять у навички. Таким чином, орфографічна навичка – це автоматизована дія, яка формулюється на основі умінь, пов’язаних із засвоєнням комплексу знань і їх застосуванням у письмі.

Автоматизація розглядається як вищий ступінь сформованості орфографічної дії, коли той, хто пише, вже не замислюється над уживанням тієї чи іншої букви (орфограми), а пише її автоматично. Так, учні вживають букви на позначення відповідних їм звуків, не замислюючись над елементами цих букв, хоч на етапі формування графічних умінь усвідомленими діями були саме елементи букв.

Автоматизація усвідомлених дій, за словами Д. М. Богоявленського, означає поступове зменшення ролі усвідомлення своїх дій, згортання розумових операцій, об’єднання і узагальнення часткових дій у крупніші, удосконалення процесу виконання дій, і, врешті-решт, учні пишуть за правилом, не усвідомлюючи цього.

Теорія утворення орфографічної навички як автоматизованого компонента свідомої діяльності учня, розроблена психологами, дуже відрізняється від механістичних теорій, відповідно до яких формування орфографічної навички залежить від частоти повторення дій руки (письмо) відповідно до сприйняття зорового образу слова.

Орфографічна навичка є досить складною. Вона утворюється на основі довготривалих вправлянь і базується на більш простих уміннях і навичках, зокрема таких, як навичка письма, уміння робити звуковий аналіз і встановлювати правильні співвідношення між звуком і буквою, уміння розпізнавати орфограму і застосовувати правило тощо.

Механізм формування орфографічної навички розглядається в психологічній літературі як утворення в свідомості людини ланцюжка тимчасових зв’язків – асоціацій. Вони складають структуру орфографічної навички. Чим складніша орфограма за своїм лінгвістичним характером, тим складнішою буде і структура орфографічної навички. Саме тому психологи підкреслюють, що утворення орфографічних навичок залежить від характеру орфографічних фактів, і тому розробляти методику слід диференційовано, враховуючи при цьому не лише психологічні закономірності утворення навички, а й лінгвістичні тих чи інших орфограм .

У формуванні орфографічних умінь і навичок важливе значення мають практичні вправи, виконання яких у шкільній практиці розпочинається одразу після пояснення правил правопису. Мета етапу вправ – застосувати одержані знання в практичній діяльності учнів. Кінцевий результат – формування орфографічних навичок.

Важливою умовою, що забезпечує формування правописних умінь і навичок, є здійснення контролю за їх становленням. Існують різні способи перевірки залежно від етапу засвоєння знань і формування умінь і навичок. Це може бути невелика перевірна робота, розрахована на 15 хвилин (словниковий диктант, вибірковий диктант з логічним завданням, списування). Такі перевірні роботи дають можливість учителю виявити рівень сформованості знань, умінь і навичок, зробити висновок про ефективність методів і прийомів, які він застосовував у навчальному процесі, вчасно внести корективи в методику навчання, організувати повторення чи закріплення.

У словнику – довіднику з методики російської мови подано таке визначення мовних вправ: «Це види навчальної діяльності, які ставлять учнів перед необхідністю багаторазового і варіативного застосування набутих знань у різних зв’язках і умовах». Отже, орфографічними вправами можна вважати види навчальної діяльності, виконання яких вимагає від школярів активного використання правописних правил.

Не втрачає актуальності питання класифікації мовних вправ у методичній науці. Так, проф. М.Р. Львов поділяє всі вправи на такі види:

- спостереження над мовою з певною метою (знайти, визначити тощо);

- різні види розбору (фонетичний, граматичний, морфемний тощо);

- різні види списування із завданням;

- конструювання мовних одиниць;

- творчі.

Однією з основних вимог, які ставляться до вправ, є їх систематичність. На думку відомого методиста Г.М. Приступи, систематичність вправ забезпечується:

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Методика вивчення українських народних казок змішаного типу
В основі казок «змішаного» (перехідного) типу лежить так званий змішаний світ, тобто в них поєднуються, «змішуються» ознаки, властиві як казкам з умовним світом, так і казкам з чарівним світом. Іншими словами, змішані казки – це казки перехідного типу. Місце дії в них, як і в умовному світі, звичай ...

Пропозиції щодо активізації участі батьків та шкільного психолога у виховній роботі
Для покращення співпраці батьків і психолога, на мою думку, в першу чергу треба створювати батьківські комітети у кожному класі і загальношкільний комітет. Треба зробити такі умови, при яких батьки класу будуть взаємодіяти між собою і активно співпрацюватимуть з учителем. При таких обставинах учні ...

Нетрадиційні уроки в арсеналі організаційних форм навчання історії
Протягом тривалого часу в нашій країні була поширена класно-урочна система навчання, яка дозволяла вчителеві одночасно навчати багатьох учнів. Головним компонентом цієї системи є урок. Це частина навчального процесу, яка є викінченою в смисловому, часовому й організаційному плані. Від ефективності ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com