Списування як орфографічна вправа

Сторінка 1

Опрацьовуючи методичну літературу , ми з’ясували , що списування – не механічне, а свідоме - один із найбільш уживаних видів письмових вправ, спрямований на формування умінь запам’ятовувати графічні образи слів.

Завдання цього виду вправ – навчити дітей списувати каліграфічно, грамотно, без виправлень. Із цією метою вправи на списування застосовують уже в букварний період.

Початкові вміння списувати формуються вже на заняттях з навчання грамоти. Основними вимогами до учнів під час виконання таких завдань є:

а) усвідомлювати слова, речення, тексти;

б) списувати по складах, а не по буквах;

в) перевіряти написане ( перечитувати, зіставляти зі зразком).

У методичній літературі подається така класифікація видів списування. За способом виконання списування буває:

v просте ( копіювання);

v вибіркове

v творче

Копіювання має місце в основному на уроках письма в 1 класі.

Вибіркове списування передбачає свідоме відшукування певних мовних явищ, тобто попередній лінгвістичний аналіз поданого матеріалу. Досить ефективними є спроби доповнити орфографічні вправи словниково - логічними завданнями типу: виписати з поданих слів окремо назви рослин і назви тварин, вставити пропущені букви. Отже, вибіркове списування дозволяє зосередити увагу учнів на словах з певною орфограмою, активізувати їхню розумову діяльність і, найголовніше, зекономити навчальний час на уроці, охопивши при цьому значну кількість слів на виучуване правописне правило.

Метою завдань на творче списування є також активізація пізнавальної діяльності школярів, навчання їх свідомо виконувати всі операції, пов’язані із застосуванням орфографічних правил, розвиток мовлення на лексичному, граматичному і текстовому рівнях. Виконуючи завдання на творче списування, учні відтворюють поданий мовний матеріал, вносячи певні зміни. Це і зміна форми вихідного слова, і доповнення речення, і робота з деформованим матеріалом, і переконструювання поданих словосполучень, речень або текстів.

За класифікацією, поданою у методичному посібнику за редакцією С.І.Дорошенка, списування поділяється на такі види:

1) списування з підкресленням букв, написання яких пояснюється вивченими правилами правопису;

2) вибіркове списування ( у зв’язку з поставленими завданнями чи запитаннями);

3) списування із зміною форм слова;

4) списування з фонетико- чи граматико- орфографічними завданнями;

5) списування з дописуванням пропущених букв. Цей вид списування є менш ефективним у порівнянні з іншими видами, зокрема з першим, оскільки пропуск дозволяє учню не замислюватись над місцем орфограми в слові, тобто у цих вправах відсутній розпізнавальний етап у застосуванні знань;

6) списування з різного роду логічними завданнями на класифікацію слів, групування за граматичними, орфографічними чи лексичними ознаками, будовою тощо.

Також одним із видів списування є так звані зорові диктанти. Для зорового диктанту добирається матеріал, який легко запам’ятовується: віршовані рядки, загадки, прислів’я, можуть бути окремі слова, речення. Дібраний матеріал записується на дошку чи кодокартку.

Н.Н.Алгазіна пропонує такі вправи назвати «вправи типу списування».

1. Списування тексту без пропусків букв. Списуючи текст без пропусків букв і даючи письмове пояснення, учень повинен не тільки визначити, коли треба використовувати орфографічне правило, але й встановити , яке правило, і пояснити відповідне написання, виконавши в певній послідовності розбір даного слова. Особливістю даної вправи, що являє собою вибіркове списування з поясненням орфограм, є те, що учні звуковий образ слова сприймають, проговорюючи його про себе, і те, що вони «фотографують» зоровий образ слова, правильно написаного в тексті. При закріпленні орфографічних правил списування тексту без пропусків букв буде найчастіше застосуватись в тому випадку, якщо в текст включені слова, що потребують зорового сприйняття. Зазвичай це ті слова, що на письмі не змінюються, пишуться однаково за будь - яких фонетичних і граматичних умов.

2. Списування тексту, в якому пропущені букви. Недоліком цього виду вправи є те, що пропуск букв дає сигнал учням про необхідність застосувати орфографічне правило. Отже, під час виконання вказаної вправи учні не з’ясовують, коли треба застосувати орфографічне правило. Якщо букви пропущені в словах, які пишуться за одним і тим же правилом, то учні не з’ясовують, яке орфографічне правило необхідно застосувати, а тільки вирішують питання про конкретне написання, для чого виконують в певній послідовності розбір даного слова. А щоб учитель був упевнений, що таку роботу роблять всі учні, він пропонує їм проводити письмове пояснення орфограми безпосередньо перед написанням слів. Якщо букви пропущені в словах на різні правила (на два або більше), то відсутній лише перший, розпізнавальний, етап аналізу, «вибірковий» і «заключний» етапи мають місце, але в полегшених умовах учням не доводиться думати про написання слів, в яких не пропущені букви. Під час списування тексту, в якому пропущені букви, учні звуковий образ слова сприймають, проговорюючи його про себе або вголос; зоровий образ слів з пропущеними орфограмами вони, зазвичай, до їх написання не сприймають.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Школи Франції
Початкова освіта у Франції є обов'язковою і безкоштовною. Більшість дітей уже з 2-3 років відвідують так звані "материнські школи" (ecoles matemelles), у яких педагоги й психологи 3-4 роки готують їх до школи. У школу діти йдуть у віці 6 років. Прийнята у Франції система шкільної освіти р ...

Методичні можливості казки як літературного жанру для розвитку уяви
Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не мо ...

Обґрунтування ефективних шляхів і засобів формування дитячої творчості на уроках трудового навчання в початкових класах
Творчість – явище складне, комплексно-обумовлене багатьма соціально-педагогічними й психофізіологічними передумовами. Вчити творчості – це, насамперед, учити творчому відношенню до праці. Праця – саме головне джерело формування пізнавальної діяльності, без чого немає й творчої особистості. Розвитку ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com