Методика навчання молодших школярів списування

Для формування в учнів навички усвідомленого списування науковцями й вчителями – практиками розроблені різні варіанти алгоритмів. Наприклад, щоб навчити дітей списувати з готових зразків, Н.О.Воскресенська і

К.О. Воскресенська пропонують дотримуватися такого алгоритму:

1) прочитати речення (чи слова) вголос,чітко промовляючи кожне слово складами;

2) прочитати речення «про себе» (мовчки);

3) визначити складні для написання моменти ( орфограми);

4) заплющити очі й спробувати подумки записати ці слова;

5) повторно прочитати слова, написання яких викликає невпевненість, вагання;

6) написати речення (чи слова) в зошиті;

7) перевірити написання, звіривши його з поданим матеріалом.

Отже, учень за цією методикою має дотримуватися такої послідовності дій: прочитай – промов – запиши – перевір.

В іншій методичній літературі наголошується на тому, що під час списування дитина повинна:

1) уважно прочитати слова ( речення, текст), які буде списувати;

2) подумати, чи є там незрозумілі йому слова; якщо є, спитати вчителя;

3) списуючи, продиктовувати собі кожне слово складами;

4) звірити свій запис з тим, з чого списував.

Якщо текст вправи записаний на дошці, то його спочатку читає вчитель, а потім – учні (хором разом з учителем й окремо). Вимога продиктовувати або проговорювати ( пошепки чи напівголосно) кожне слово зумовлена тим, що цей прийом сприяє активному формуванню асоціативних зв’язків звук → буква , які є основою грамотного письма, особливо під час фонетичних написань. Крім того, проговорювання сприяє усвідомленню послідовності звуків у слові, що запобігає таким типовим у початкових класах помилкам, як пропуск, перестановка, заміна букв.

Надзвичайно важливо забезпечити свідомий характер списування учнями мовного матеріалу. З цією метою слід вдаватися до коментування, яке допомагає засвоїти такий алгоритм:

1) орфоепічне читання слів, речення ( « Читаю, як вимовляємо»);

2) орфографічне читання ( « Читаю, як пишемо»);

3) зіставлення вимови й написання ( « Порівнюю вимову й написання»);

4) знаходження випадків невідповідності ( розбіжності) вимови та написання ( « Відмічаю місця розбіжності»);

5) запис слів (речення). («Диктую собі слова (речення), як пишемо. Записую»);

6) перевірка написаного шляхом порівняння зі зразком ( « Порівнюю написане зі зразком»).

М.Р.Львов пропонує таку послідовність роботи над списуваним текстом:

1) перед тим як починати списувати, прочитати повністю все, що необхідно списати;

2) слово в кожному реченні поділити на склади і диктувати собі по складах;

3) порівняти свій запис з тим, з якого списував.

Методика організації творчого списування включає обов’язкове пояснення учням мети роботи, повторення теоретичного матеріалу

( правила), яким вони будуть користуватися, а також колективний аналіз 1-2 прикладів.

Щодо методики роботи із зоровими диктантами, то дібраний матеріал читається учителем і учнями, проводиться орфографічний розбір, пояснюються розділові знаки, після цього учні ще кілька разів читають текст, щоб запам’ятати. Далі цей матеріал закривається і учні пишуть його з пам’яті. З класу в клас кількість слів для такого списування зростає.

Перед списуванням необхідно проводити роботу над змістом речень чи тексту, який буде списуватись, а також робити орфографічний чи граматичний розбір найбільш складних слів.

У процесі списування слід привчати учнів запам’ятовувати спочатку цілі слова, словосполучення, а потім і речення, які треба записати.

Це цікаво:

Особливості творчої праці дослідника
Як вже згадувалося, підвищення рівня використання наукового потенціалу є одним з найважливіших напрямів підвищення ефективності науки, який залежить від організації праці наукових працівників. Раціональна організація праці забезпечує зниження трудових витрат на науку. Найважливішими принципами орга ...

Формування екологічної культури школярів: психолого-педагогічний аспект
Розгляд проблеми оптимізації взаємозв’язків і взаємозалежностей у системі «людини – суспільство – навколишнє середовище» має важливий і незаперечно актуальний сьогодні психолого-педагогічний аспект. Оскільки аналіз практики невпинно зростаючого антропогенного впливу на довкілля підтверджує положенн ...

Особливості вищої біотехнологічної освіти
Метою вищої професійної освіти, як відомо, являється не вузькопрофесійна підготовка, а широка природничо-наукова, загальнокультурна, соціально і індивідуально значуща підготовка, що безперервно розвиває творчий потенціал особистості і сприяє самостійному поповненню професійних знань майбутнього фах ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com