Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді

отримання кожним учнем потрібного саме йому змісту навчання математики;

зникнення страху учня перед оцінюванням.

Способи диференціювання навчальних завдань досить різноманітні. Назвемо ті, які використовує в своїй практиці Світлана Юріївна :

зміст завдань однаковий для всього класу, але для сильніших учнів можна зменшити час на виконання, збільшити обсяг завдання, ускладнити способи виконання;

на даному етапі навчання (переважно під час закріплення) різним групам дітей пропонуються різні за складністю завдання. Наприклад, сильним учням пропоную уважно прочитати задачу, розв’язати її виразом, скласти подібну; середнім – розв’язати задачу двома способами; слабшим – розв’язати задачу діями за запитаннями;

спільне завдання для всього класу, а для слабких дітей – допоміжні матеріали, що полегшують його виконання (зразок, таблиця, відповідь, схема) .

Розглянемо це на прикладі.

Задача 141 (4 клас)

Розв’яжи задачу двома способами: на дві й три дії.

Для ремонту одного класу витратили 4 кг білої фарби і 3 кг коричневої. Скільки кілограмів фарби потрібно для ремонту 12 таких класів?

Картка 1

Прочитай задачу.

Повтори задачу за скороченим записом.

На 1 клас – 4 кг білої і 3 кг коричневої фарби

На 12 класів - ?

Розв’яжи задачу двома діями за схемою.

(1 + 1) 1

Розв’яжи задачу другим способом трьома діями за схемою.

1 · 1 + 1 · 1

Запиши відповідь.

Картка 2

Прочитай задачу.

Розв’яжи задачу двома способами окремими діями з поясненням.

Дізнайся додатково, на скільки більше білої фарби витратили на 12 класів.

Запиши відповідь.

Картка 3

Прочитай задачу.

Розв’яжи її найзручнішим способом.

Запиши відповідь.

Додаткове завдання

1. За скороченим записом склади і розв’яжи обернену задачу.

2. Запиши відповідь.

Диференційовані завдання використовує на різних етапах уроку. Під час підготовки учнів до засвоєння складного нового матеріалу такі завдання спрямовані на ліквідацію прогалин у засвоєні учнями опорного матеріалу або розширення чи поглиблення знань і вмінь.

На етапі засвоєння нових знань диференціює процес первинного сприймання і первинного закріплення. Цікавим і ефективним тут є прийом багаторазового пояснення. Використовуючи даний прийом, до роботи залучає кмітливих, швидко мислячих дітей, які можуть виступати «співавторами» вчителя на уроці: можуть продовжити пояснення, самостійно ознайомитися з новим матеріалом, попрацювати біля дошки з іншим учнем в ролі вчителя. Розв’язання посильної задачі стимулює до подальшої діяльності і підвищує самооцінку власних можливостей, створює реальні умови до переходу на вищий ступінь самостійності в роботі.

На етапі закріплення і застосування знань добирає завдання, які дають змогу точніше врахувати, що різним групам дітей потрібне різне за часом і складністю навантаження. Клас поділяє на декілька груп, причому учні можуть самі вибирати завдання або вона визначає, хто над чим працює. Організовує роботу груп по-різному. Якщо клас розбито на дві групи (сильніші і слабші учні), то одна група працює з допомогою вчителя, а інша виконує завдання самостійно або всі учні класу працюють самостійно, але сильніші учні отримують більш складне завдання, слабші учні - більш просте.

Плануючи диференційовані завдання, Козлова С.Ю. обов’язково зіставляє їх мету і зміст з рівнем знань і розвитку учнів, шукає спільне в змісті й характері завдань, без чого не можна правильно визначити для кожної групи ступінь складності, необхідний і посильний об’єм роботи. Лише за цих обставин створюються сприятливі умови для найповнішого розвитку здібностей, вміння і бажання вчитися.

Це цікаво:

Національна самосвідомість учнів початкових класів, як важлива складова формування
У Національній доктрині розвитку освіти зазначено, що "національне виховання є одним із головних пріоритетів, органічною складовою освіти. Його основна мета − виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, ...

Основні підходи формування національної свідомості учнів початкових класів
Критеріями сформованості національної свідомості молодшого школяра вважаються: ступінь самоцінного ставлення до української мови й інших національних цінностей; ступінь активності в утвердженні цінностей української культури у різних видах діяльності. Показники самоцінного ставлення учнів до україн ...

Розумове виховання обдарованих дітей у сім’ї
Зрозуміло, що найчастіше саме батьки першими помічають обдарованість дитини, хоча це не завжди легко зробити, так як не існує якогось стереотипу обдарованості - кожна дитина проявляє свої здібності по-своєму. Наївно думати, що виховання обдарованих дітей у сім'ї - заняття менш складне, ніж вихованн ...