Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді

отримання кожним учнем потрібного саме йому змісту навчання математики;

зникнення страху учня перед оцінюванням.

Способи диференціювання навчальних завдань досить різноманітні. Назвемо ті, які використовує в своїй практиці Світлана Юріївна :

зміст завдань однаковий для всього класу, але для сильніших учнів можна зменшити час на виконання, збільшити обсяг завдання, ускладнити способи виконання;

на даному етапі навчання (переважно під час закріплення) різним групам дітей пропонуються різні за складністю завдання. Наприклад, сильним учням пропоную уважно прочитати задачу, розв’язати її виразом, скласти подібну; середнім – розв’язати задачу двома способами; слабшим – розв’язати задачу діями за запитаннями;

спільне завдання для всього класу, а для слабких дітей – допоміжні матеріали, що полегшують його виконання (зразок, таблиця, відповідь, схема) .

Розглянемо це на прикладі.

Задача 141 (4 клас)

Розв’яжи задачу двома способами: на дві й три дії.

Для ремонту одного класу витратили 4 кг білої фарби і 3 кг коричневої. Скільки кілограмів фарби потрібно для ремонту 12 таких класів?

Картка 1

Прочитай задачу.

Повтори задачу за скороченим записом.

На 1 клас – 4 кг білої і 3 кг коричневої фарби

На 12 класів - ?

Розв’яжи задачу двома діями за схемою.

(1 + 1) 1

Розв’яжи задачу другим способом трьома діями за схемою.

1 · 1 + 1 · 1

Запиши відповідь.

Картка 2

Прочитай задачу.

Розв’яжи задачу двома способами окремими діями з поясненням.

Дізнайся додатково, на скільки більше білої фарби витратили на 12 класів.

Запиши відповідь.

Картка 3

Прочитай задачу.

Розв’яжи її найзручнішим способом.

Запиши відповідь.

Додаткове завдання

1. За скороченим записом склади і розв’яжи обернену задачу.

2. Запиши відповідь.

Диференційовані завдання використовує на різних етапах уроку. Під час підготовки учнів до засвоєння складного нового матеріалу такі завдання спрямовані на ліквідацію прогалин у засвоєні учнями опорного матеріалу або розширення чи поглиблення знань і вмінь.

На етапі засвоєння нових знань диференціює процес первинного сприймання і первинного закріплення. Цікавим і ефективним тут є прийом багаторазового пояснення. Використовуючи даний прийом, до роботи залучає кмітливих, швидко мислячих дітей, які можуть виступати «співавторами» вчителя на уроці: можуть продовжити пояснення, самостійно ознайомитися з новим матеріалом, попрацювати біля дошки з іншим учнем в ролі вчителя. Розв’язання посильної задачі стимулює до подальшої діяльності і підвищує самооцінку власних можливостей, створює реальні умови до переходу на вищий ступінь самостійності в роботі.

На етапі закріплення і застосування знань добирає завдання, які дають змогу точніше врахувати, що різним групам дітей потрібне різне за часом і складністю навантаження. Клас поділяє на декілька груп, причому учні можуть самі вибирати завдання або вона визначає, хто над чим працює. Організовує роботу груп по-різному. Якщо клас розбито на дві групи (сильніші і слабші учні), то одна група працює з допомогою вчителя, а інша виконує завдання самостійно або всі учні класу працюють самостійно, але сильніші учні отримують більш складне завдання, слабші учні - більш просте.

Плануючи диференційовані завдання, Козлова С.Ю. обов’язково зіставляє їх мету і зміст з рівнем знань і розвитку учнів, шукає спільне в змісті й характері завдань, без чого не можна правильно визначити для кожної групи ступінь складності, необхідний і посильний об’єм роботи. Лише за цих обставин створюються сприятливі умови для найповнішого розвитку здібностей, вміння і бажання вчитися.

Це цікаво:

Формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання
"Педагогічна творчість,- писав В.Сухомлинський,- це спроможність допомогти людині пізнати свій внутрішній світ, передусім свій розум, допомогти їй спрямувати інтелектуальні сили, навчити її розуміти красу своєю працею, своїми зусиллями". У школі в процесі навчання учнів вчать мислити, тоб ...

Умови ефективного розвитку особистості майбутнього фахівця
Становлення особистості професіонала визначається формуванням складних психічних систем регуляції діяльності та формуванням особливостей поведінки. Кожна професія впливає на розвиток схожих рис особистості, її установок, мотиваційної сфери та відповідної системи цінностей. У своєму розвитку особист ...

Сучасні аспекти особистості і колективу
Засновник теорії особистості Г. Оллпорт запропонував таке визначення цього поняття: особистість є індивідуально своєрідна, така, що формується впродовж життя, сукупність психофізіологічних систем–рис, якими визначаються притаманні для даної людини мислення і поведінка. Особистість можна розглядати ...