Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді

Педагогіка і виховання » Аналіз диференційованого підходу у навчанні математики молодших школярів у педагогічному досвіді

Сторінка 5

Додаткові завдання повинні бути точно сформовані і посильні дітям для самостійного розв’язку. Їх треба попередньо записати на дошці, таблиці чи плівці кодоскопа. Додаткові завдання одночасно пропонуються всім учням класу. Але до них кожний приступає тільки тоді, коли виконає основне завдання. Як правило, їх встигають виконати діти з хорошим розумовим розвитком. Додаткових завдань до задачі можна скласти одне, два або три в залежності від мети уроку, трудності завдань, наявності часу на уроці для виконання самостійної роботи.

Розглянемо приклад додаткових завдань до задачі для учнів 4 класу.

Основне завдання:

«Довжина шкільного саду прямокутної форми 75 м, а ширина 40 м. 1/5 площі саду займають кущі ягід, а решту площі – яблуні. Скільки квадратних метрів зайнято під яблуні?

Додаткові завдання:

Використовуючи результати розв’язку задачі обчисли: скільки кущів ягід і скільки яблунь посаджено в шкільному саду, якщо під кожний кущ ягід відводиться 3 м², а під кожну яблуню – 16 м² площі саду?

Використовуючи результати розв’язку другої задачі, обчисли: скільки кілограмів яблук зібрали в саду, якщо з кожної яблуні в середньому збирали по 52 кг яблук? Скільки ягід зібрали в саду, якщо з кожного куща в середньому збирали по 6 кг ягід?

Важливо, щоби основне завдання розв’язували всі учні класу.

Після читання основного завдання в класі знайдуться учні, які знають як його виконати. З дозволу вчителя ці діти починають роботу самостійно. З іншими дітьми вчитель продовжує роботу над пошуком розв’язку задачі. Очевидно, після повторення задачі за питаннями вчителя знову знайдуться діти, які здатні виконати його. Вчитель дає їм таку можливість.

Аналогічно вчитель підводить до самостійної роботи групу дітей після складення короткого запису. Залишається частина учнів, які не можуть приступити до розв’язування задачі. Тому вчитель знову веде розбір і складає план розв’язування задачі, надає їм допомогу. Потім дає час для самостійної роботи і цій частині дітей.

Таким чином, всі діти працюють над основним завданням, а ті, хто його виконав, відразу приступають до виконання додаткових завдань, спочатку першого, а потім наступних. В цей час вчитель має можливість простежити за ходом самостійної роботи, надати допомогу окремим учням.

Коли всі діти справляться з основним завданням, робота переривається і починається її перевірка. Виконання основного завдання, як правило, пояснюють діти слабо встигаючі. Пояснення роз’язку додаткових завдань, якщо дозволить час уроку, слід доручити тим учням, які виконали їх правильно, раціонально. Їх пояснення необхідні тим учням, які з цими завданнями справитись не встигли або не змогли.

При роботі над задачею описаним методом кожний учень працює самостійно в міру своїх можливостей.

Майже в кожному класі є діти з дуже слабими навичками розумової діяльності. Вони не завжди можуть справитись з основним завданням навіть після додаткового аналізу задачі. Постійно приділяти увагу тільки цим дітям на уроці вчитель не може. В цьому випадку корисно використовувати карточки індивідуальної допомоги.

Розглянемо два варіанти карточки індивідуальної допомоги двом учням до основного завдання.

Картка 1:

Прочитай ще раз уважно задачу.

Подивись на креслення.

Прочитай питання задачі. Подумай, чи можна на нього відповісти зразу?

Подумай, як знайти площу саду.

Пригадай, як знайти 1/5 від площі. Виконай дію.

Подумай, як знайти площу, зайняту яблуками.

Запиши розв’язання задачі по діях без пояснення.

Картка 2:

Щоби розв’язати задачу, прочитай правило обчислення площі прямокутника.

Розв’яжи задачу по діях, користуючись планом.

а)Чому дорівнює площа саду?

б)Чому дорівнює площа, зайнята кущами ягід?

в)Чому дорівнює площа, зайнята яблунями?

Перевір задачу. Додай до площі, зайнятої ягідними кущами, площу, заняту яблунями, і ти одержиш площу саду.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Педагогічні ідеї О.В. Духновича
Визначну педагогічну діяльність у першій половині та середині XIX ст. проводив на Закарпатті Олександр Васильович Духнович (1803—1865). Педагог стверджує, що дитина стає особистістю, людиною тільки тоді, коли вона набуває освіту і виховання. Людина без виховання, на думку О.В. Духновича, подібна до ...

Історія формування середовищного підходу в педагогічній науці
Давно відомо, що предметом наукового дослідження може бути не тільки людина, але й середовище її життєдіяльності. Сучасні вчені вважають, що середовище є одним з вирішальних факторів у розвитку особистості, а людина своїми діями і вчинками активізує елементи середовища і тим самим створює його для ...

Шляхи педагогічного керівництва творчими іграми
Педагогічне керівництво іграми передбачає знання основних вікових та індивідуальних особливостей розвитку дитини, формування її особистості, а також знання розвитку ігрової діяльності в усі вікові періоди. Л. Семушина виділяє основні вміння, якими повинен володіти вихователь, здійснюючи керівництво ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com