Дослідно-експериментальна робота з визначення стану проблеми у сучасній шкільній практиці розпочиналася з проведення констатувального експерименту, у якому були задіяні 5-ті класи СЗОШ № 13 Центрально-міського району м. Кривого Рогу, а саме 49 учнів. 5-а клас виступив як експериментальний, а 5-б як контрольний.
Констатувальний експеримент мав на меті
виявити стан проблеми використання дидактичних ігор на уроках української мови в 5-х класах. Ми ставили такі завдання констатувального експерименту
:
- за допомогою анкети дослідити рівень обізнаності вчителів української мови з ігровими методами і використання їх на уроках української мови в 5-х класах;
- виявити рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах.
Констатувальний експеримент проходив у 2
етапи
.
На першому етапі
ми дослідили рівень обізнаності вчителів української мови з ігровими методами навчання і використання їх на уроках української мови в 5-х класах . Для цього нами була запропонована анкета, яка складалася з 4-х питань відкритого типу (додаток А).
Результати анкетування показали, що 54% вчителів не змогли дати повну відповідь на питання щодо мети застосування дидактичної гри або її елементів на уроці. 32% вчителів не змогли назвати широке коло ігрових методів. На питання стосовно частоти використання ігрових методів на уроках 56% вчителів відповіли, що взагалі їх не використовують, 33% - іноді використовують і 11% - використовують часто. Із 100% вчителів ігровий метод навчання вважають дійсно ефективним лише 26%, 17% - вважають методи ігрового навчання тільки засобом урізноманітнення навчального процесу, а інші 57% - стверджують, що найефективнішим є традиційне навчання.
Отже, результати анкетування показали, що у шкільній практиці переважає традиційне навчання, а дидактичні ігри використовуються не активно.
На другому етапі
ми виявили рівень успішності учнів з української мови в 5-х класах. Для цього нами був використаний письмовий переказ (додаток Б). Рівні успішності учнів ми виявляли на основі критеріїв, поданих у таблиці 2.1.
Таблиця 2.1 - Критерії оцінювання учнів
Рівень |
Бали |
Характеристика змісту виконаної роботи |
Початковий ( Бали цього рівня одержують учні, які не досягають значного успіху за жодним із визначених критеріїв.) |
1 |
Учень будує лише окремі, не пов’язані між собою речення; лексика висловлювання дуже бідна. |
2 |
Учень будує лише окремі фрагменти висловлювання; лексика і граматична будова мовлення бідна і одноманітна. | |
3 |
За обсягом робота складає менше половини від норми; висловлювання не є завершеним текстом, хибує на непослідовність викладу, пропуск фрагментів, важливих для розуміння думки; лексика і граматична будова збіднені. | |
Середній (Балів цього рівня заслуговують учні, які будують текст, що за критерієм обсягу, повноти відтворення інформації і зв’язності значною мірою задовольняє норму, але за іншими критеріями результати істотно нижчі.) |
4 |
Усне чи письмове висловлювання за обсягом складає дещо більше половини від норми і характеризується уже певною завершеністю, зв’язністю; проте є недоліки за рядом показників (до семи), наприклад: характеризується неповнотою і поверховістю в розкритті теми; порушенням в послідовності викладу; не розрізняється основна та другорядна інформація; добір слів не завжди вдалий (у разі переказу – не використано авторську лексику) |
5 |
За обсягом робота наближається до норми, у цілому є завершеною, тема значною мірою розкрита, але трапляються недоліки за низкою показників (до шести): роботі властива поверховість висвітлення теми, основна думка не проглядається, бракує єдності стилю та ін. | |
6 |
За обсягом висловлювання сягає норми, його тема розкривається. Виклад загалом зв’язний, але робота характеризується недоліками за кількома показниками (до п’яти ): помітний її репродуктивний характер, відсутня самостійність суджень, їх аргументованість, добір слів не завжди вдалий тощо. | |
Достатній (Балів цього рівня заслуговують учні, які досить вправно будують текст за більшістю критеріїв, але за деякими з них ще припускаються недоліків) |
7 |
Учень самостійно створює достатньо повний, зв’язний, з елементами самостійних суджень текст, використовує авторські засоби виразності, образності мовлення, але в роботі є недоліки (до чотирьох), наприклад: відхилення від теми, порушення послідовності її викладу; основна думка не аргументується тощо. |
8 |
Учень самостійно будує достатньо повне, осмислене, самостійно і в цілому вдало написане висловлювання, проте трапляються ще недоліки за певними показниками (до трьох). | |
9 |
Учень самостійно будує послідовний , повний, логічно викладений текст; розкриває тему, висловлює авторську позицію; використовує авторські засоби виразності; однак припускається окремих недоліків: здебільшого це відсутність виразної позиції чи належної її аргументації тощо. | |
Високий ( Балів цього рівня заслуговують учні, які вправно за змістом і формою будують текст; висловлюють і аргументують свою думку; вміють зіставляти різні погляди на той самий предмет, оцінювати аргументи на їх доказ, обирати один із них; окрім того, пристосовують висловлювання до особливостей певної мовленнєвої ситуації, комунікативного завдання.) |
10 |
Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, зіставляє свою позицію з авторською, робота відзначається багатством словника, граматичною правильністю, додержанням стильової єдності та виразності тексту; але за одним із критеріїв допущено недолік. |
11 |
Учень самостійно будує послідовний, повний текст, ураховує комунікативне завдання, висловлює власну думку, ураховує авторську позицію, добирає переконливі докази для обґрунтування тієї чи іншої позиції; робота в цілому відзначається багатством словника, точністю слововживання, стилістичною єдністю, граматичною різноманітністю. | |
12 |
Учень самостійно створює яскраве, оригінальне за думкою висловлювання відповідно до мовленнєвої ситуації; аналізує різні погляди на той самий предмет, добирає переконливі аргументи на користь тієї чи іншої позиції, усвідомлює можливості використання тієї чи іншої інформації для розв’язання певних життєвих проблем; робота відзначається багатством слововживання, граматичною правильністю. |
Це цікаво:
Сутнісна характеристика поняття дитячої
творчості
Проблемою творчості займалося багато дослідників, такі як Л.С. Виготський, Б.М. Теплов, Н.А. Ветлугіна. Розглянемо, як вони розкривають визначення творчості. «Творчою діяльністю, – писав Л.С. Виготський, ми називаємо таку діяльність людини, яка створює дещо нове, все одно чи буде це створене творчо ...
Суть, мета та завдання позаурочної роботи з
трудового навчання
Однією із пріоритетних завдань сучасної школи є створення потрібних і повноцінних умов для особистого розвитку кожної дитини, формування активної позиції кожного учня в навчальному процесі. Тому впровадження активних форм навчання є основою розвитку пізнавальної компетентності школяра. Активні пізн ...
Фізична підготовленість дітей молодшого шкільного віку
Фізична підготовленість випробуваних визначалася за результатами педагогічного тестування, яке констатує рівень виявлення основних рухових якостей: сили (згинання і розгинання рук в упорі лежачи, стрибок у довжину), силової витривалості (кут у висі), швидкісно-силової витривалості (присідання за 30 ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.