Стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна"

Сторінка 1

Щоб з’ясувати стан використання бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Констатуючим експериментом було охоплено 4 вчителі початкових класів Висоцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Монастириського району Тернопільської області протягом.

Основними методами дослідження були спостереження уроків, бесіди з вчителями.

Ми провели бесіди з вчителями. Пропонували дати відповіді на такі запитання:

1. Що ви розумієте під терміном "методи навчання"?

2. Які фактори впливають на вибір методів навчання?

3. Яке значення бесіди у навчанні учнів курсу "Я і Україна"?

4. Які види бесід ви використовуєте на уроці і на яких етапах уроку?

5. З якими методами найчастіше поєднуєте бесіду?

Аналіз відповідей на перше запитання показав, що усі вчителі розуміють, що метод навчання — це система послідовних дій вчителя, спрямованих на організацію пізнавальної і практичної діяльності учнів, які забезпечують найбільшу оптимізацію навчального процесу. Він поєднує дві взаємозв’язані сторони: діючу — вчителя і сприймаючу - учнів. Характер такої взаємодії залежить від джерела знань.

Відповідаючи на друге запитання, вчителі зазначили, що на вибір методу навчання впливає добре знання якогось певного методу; володіння мовою, схильність до бесід, дискусій - усе це найчастіше позначається на виборі словесних методів; уміння користуватися різними технічними засобами навчання - спричиняється до вибору наочних методів; педагог просто "любить" певний метод (не пояснюючи чому) і віддає йому постійну перевагу. З’ясовано також, що вчителі з великим досвідом більш схильні до застосування методів самостійної роботи учнів на уроках, методів роботи з книгою. Початкуючі вчителі частіше обирають пояснення.

На думку всіх вчителів, визначальним фактором вибору методів навчання є мета і зміст програмного матеріалу. Вчителі вважають, що методи навчання крім освітнього значення мають і виховне - ось чому під час вивчення предмета необхідно застосовувати різні методи, не надаючи переваги лише одному з них.

Відповідаючи на запитання: "Яке значення бесіди у навчанні учнів курсу "Я і Україна"?" учителі зазначили, що методи навчання тісно пов’язані з іншими компонентами навчального курсу і є важливою умовою організації взаємодії учителя й учнів.

У процесі бесіди з вчителями з’ясовано, що найчастіше вчителі використовують репродуктивну бесіду. Жоден не вказав, що використовує евристичну бесіду. Учителі зазначили, що проводять бесіду на етапах актуалізації опорних знань, перевірки знань, вивчення нового матеріалу і закріплення знань.

Аналіз відповідей вчителів на запитання: "З якими методами найчастіше поєднуєте бесіду?" показав, що вчителі на уроках поєднують бесіду найчастіше з розповіддю, демонстрацією, практичною роботою.

Спостереження за навчально-виховним процесом показало, що вчителі недостатню увагу приділяють методиці проведення бесіди. Не завжди дотримуються педагогічних умов організації бесіди на уроках. Як правило бесіди носять репродуктивний характер. На уроках навіть досвідчених вчителів можна почути запитання такого типу: "Розкажіть, що ви знаєте про лисицю?" Невизначеність запитання передбачає різні варіанти відповіді. У цій ситуації виникає запитання і до вчителя: "А що відповідно до теми уроку повинна знати й розказати дитина про цю тварину?"

Ми спостерігати, як на початку бесіди діти починають активно працювати. Вони прагнуть відповідати. Здається, всі захоплені роботою, але швидко частина дітей втрачає інтерес до неї. Вони губляться у процесі бесіди. Це відбувається з різних причин: не зрозуміли зміст наступного запитання, швидко не змогли дати відповідь на попереднє або усвідомити відповідь товариша. Такі діти втратили взаємозв’язок між частинами бесіди. Основна причина такого стану полягає в тому, що вчитель не стежив за роботою всього класу, а задовольнився лише відповіддю одного учня.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Народознавство: суть, принципи, функції та засоби
Народознавство як наука про життя, звичаї та обряди й духовну творчість народу загальновизнане у всьому світі. Не випадково І. Франко у своїй праці "Найновіші напрямки в народознавстві" (1895), крім української назви, подає також німецьку й англійську. Обсяг поняття "народознавство&q ...

Психологічні особливості ранньої обдарованості
Дітей, у яких виявляється досить високий рівень можливостей у певній діяльності, які відзначаються схильністю до її виконання, активність яких ніби вибудовується навколо улюблених занять, вважають обдарованими. Обдарована дитина відзначається високим рівнем досягнень, а також значними можливостями ...

Пошук шляхів вдосконалення методики формування вмінь молодших школярів розв’язувати текстові задачі
Навчальний процес – це складна динамічна система, у якій в органічній єдності відбувається взаємопов’язана діяльність вчителя і учня. Ця система стає ефективною, якщо вчитель знає індивідуальні відмінності в розвитку мислення школярів, оперативно враховує готовність дитини до опанування нового мате ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com