Реалізація педагогічних умов організації бесіди на уроках курсу "Я і Україна" у 3 класі

У процесі експериментального дослідження на уроках курсу "Я і Україна", конструюючи урок, ми :

- ознайомлювалися з змістом навчального матеріалу;

- продумували, на яких етапах уроку можна використати бесіду;

- чітко визначали з якою метою проводитимемо бесіду;

- передбачали вид бесіди залежно від рівня підготовленості учнів і складності матеріалу;

- продумували, на які опорні знання учнів спиратимемося під час бесіди;

- планували, які засоби навчання використовуватимемо під час бесіди, з якими іншими методами поєднуватимемо бесіду;

- визначали, до яких висновків, узагальнень підводитимемо учнів.

Особливу увагу ми приділяли конструюванню запитань. У формулюванні запитань дотримувалися вимог, а саме: виразності, чіткості і визначеності, уникали запитань складних, що містять у собі два чи більше питань, підказуючих і альтернативних запитань, які не стимулюють учнів до активного мислення, а лише спонукають до відгадування відповіді або стверджування її за вчителем. Продумували також порядок запитань.

Ми намагалися здійснювати індивідуальний підхід, розподіляючи запитання залежно від індивідуальних особливостей учнів і їх загальної підготовки. Аналізуючи навчальний матеріал, по можливості передбачали, які запитання можуть виникнути в учнів і як ми відповідатимемо на них.

Під час проведення бесіди, щоб збудити думку учнів ми пропонували їм завдання на порівняння, аналіз, виділення головного, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, доведення, запитання, які спонукають до самостійного пошуку. Ми намагались підтримувати емоційний зв’язок з класом, стежити, яку участь бере в бесіді кожен її учасник, розвивати в дітях прагнення висловлювати власні думки, кмітливість, аналітичне мислення.

Особливу увагу ми приділяли евристичній бесіді. Трудність полягала в тому, щоб розробити питання, які стимулюють інтелектуальний розвиток учнів, адже вони мають самі дійти певних висновків і узагальнень. За таких умов розвивається творче мислення особистості. При цьому щоб бесіда будила думку, вона повинна в першу чергу спиратися на запитання, які узагальнюють, встановлюють причинно-наслідкові зв’язки, спонукають до самостійного пошуку.

Під час бесіди ми прагнули до того, щоб відповіді учнів були точними, становили закінчену самостійну думку, розкривали сутність поставленого запитання, щоб у відповідях наводився конкретний, фактичний матеріал. Стежили за правильністю мовлення школярів, логічною послідовністю суджень, висновків.

Наведемо фрагменти уроків, на яких реалізовували педагогічні умови організації бесіди.

Тема уроку: Види тварин. Тварини — живі організми

Актуалізація знань учнів. Повідомлення теми уроку

Бесіда з метою актуалізації опорних знань

—Відгадайте загадки:

На подвір’ї ходить птах

І співає по складах. (Півень)

Хоч мала сама на зріст,

Та великий маю хвіст.

Пухова руденька шуба,

Із сосни стрибну на дуба. (Білка)

По квітучих садах літаю,

Солодкі дарунки збираю. (Бджола)

—За якими ознаками ви впізнали відгадки?

—Як одним словом назвати півня, білку й бджолу?

—До якої природи належать тварини?

Вивчення нового матеріалу

Бесіда з метою формування уявлення про різноманітність

тварин у природі, середовище їхнього існування та будову

—Розгляньте малюнки із зображенням тварин, назвіть їх і скажіть, чим відрізняються між собою тварини. (Тварини відрізняються розмірами і формою тіла).

Це цікаво:

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань
Наступний етап дидактичного проектування передбачає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає: аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і учбового предмета, соціо-демографічні і психологічні ...

Принципи, що формують позитивну мотивацію в навчанні
Серед пізнавальних мотивів керованим і найзначнішим є пізнавальний інтерес, який виникає і зміцнюється лише в ситуації пошуку нових знань, інтелектуальної напруги, самостійної діяльності. Тому, якщо перед учнями ставляться лише готові цілі, а знання лише повідомляються і закріплюються, активність з ...

Традиційні методи викладання народознавства в школі
Неможливо перейти від принципів до методів викладання, не встановивши між ними логічного зв’язку. Принципи навчання є основоположними щодо ефективної організації педагогіки народознавства. Знання їх дають змогу вибрати необхідні методи навчання. Принципи викладання українського народознавства визна ...