Народна педагогіка у системі освіти

Сторінка 1

У педагогічній практиці ми досить часто стикаємося з поняттями «система виховання» і «виховна система» на підставі того, що у складному полі функціональному педагогічному процесі важливе використання не окремих, розрізнених заходів, а цілісної, продуманої системи багатобічних дій, що повною мірою може забезпечити необхідний виховний ефект.

Узагальнюючи наукові доробки педагогів у контексті системного підходу, варто окреслити загальні положення системного підходу до української народної педагогіки:

навчально-виховний процес та його дослідження потребують системного підходу;

педагогічна система розглядається як цілісне утворення щодо зовнішнього середовища, а тому питання освіти вивчаються у зв’язку з соціальним розвитком та запитами суспільства;

педагогічна система складається з окремих компонентів елементів), кожен з яких може розглядатися як самостійна підсистема, й набуває різного змісту в різних дидактичних системах навчання;

усі елементи педагогічної системи перебувають у тісних взаємозв’язках і взаємовідносинах, серед яких необхідно виокремити суттєві – системо - і структуроутворюючі;

сукупність елементів та зв’язків між ними дає уявлення про структуру й організацію системних об’єктів, а саме: впорядкованість системи, взаємозалежність елементів, взаємопідпорядкованість елементів.

Педагогічна система, розроблена Н. Кузьміною, була виявлена в результаті аналізу пропонованих у літературі різних систем і визначена як та, що найбільш відповідає нашим уявленням. Для функціонування системи необхідна наявність та цілісна єдність п’яти структурних елементів:

педагогічних цілей;

змісту, який відповідає поставленим педагогічним цілям;

педагогічних комунікацій, які включають прийоми та методи, адекватні змісту;

педагогів, які володіють змістом та педагогічними комунікаціями;

вихованці, для яких визначаються цілі, зміст, комунікації та педагоги.

В українській народній педагогіці, відповідно до традиційних у цьому напрямку позицій, мета виховання розуміється як виховання досконалої особистості. Це ще один раз доводить, що загальнолюдський ідеал не міг бути створений лише в одній країні і одним тільки народом. Система виховання не винаходиться, а засвоюється, її виробляє усе людство й передає подальшим поколінням. Історія педагогіки наочно демонструє, що загальнолюдський ідеал у всебічно й гармонійно розвиненій особистості створюється тільки спільними зусиллями всіх народів.

Якщо підійти до вирішення питання з погляду формальної логіки, то зовнішній прояв властивостей будь-якого процесу у даній системі можна визначити як функцію. Згідно з конструктивним визначенням системи, будь-який процес розглядається як система тільки в тому випадку, якщо його властивості використовуються для досягнення мети. Іншими словами, функція системи є її властивість у динаміці, що приводить до досягнення мети.

У цьому сенсі українська народна педагогіка реалізує свою цільову основу через функції, які, у свою чергу, визначають конкретні вимоги, що висуваються до дитини. Розуміючи під вимогами умови, без яких система не в змозі реалізувати позначені народною педагогікою цілі, важливо відзначити, що вони детермінують функції системи і є своєрідними умовами прояву її властивостей. Узагальнюючи вимоги української народної педагогіки до всебічного розвитку особистості дитини, можна таким чином конкретизувати її розвивально-виховні функції (таблиця 1).

Що стосується наступного структурного компоненту системи – змісту виховання, заснованого на ідеях української народної педагогіки, то воно також доцільне і традиційно включає фізичне, розумове, етичне, трудове та естетичне виховання. У системі «українська народна педагогіка» взаємопов’язані і взаємозалежні форми, засоби та методи виховання, які залежать від цілей і співвідносяться зі змістом. Ідеї української народної педагогіки мають у своєму розпорядженні специфічні засоби виховання, до яких належать казки, прислів’я, приказки, пісні, ігри, народні свята. Для реалізації функцій народної педагогіки використовуються різні засоби, до того ж простежується певна специфіка їх застосування: час, диференціація, відповідність віковим особливостям вихованців, багатоваріантність, цілеспрямованість взаємозалежність тощо.

Страницы: 1 2

Це цікаво:

Принцип взаємоузгодженості сенсоутворення та самоздійснення у віковій перспективі
Методологічною основою психогігієнічного прогнозування й програмування було обрано сформульований нами принцип взаємоузгодженості сенсоутворення та самоздійснення у віковій перспективі. Виходячи з нього, усвідомлення нездійсненого життєвого сенсу так само руйнує особистість, заперечуючи її цінність ...

Інтелектуально-професійні вміння та методика їх формування
Якість підготовки випускників вищих навчальних закладів, де критерієм виступає професійна компетентність. Сутність концептуальних вимог до професійної компетентності зводиться до розширення знань, умінь і навичок, необхідних безпосередньо для підвищення продуктивності праці, у сфері життєдіяльності ...

Використання методу проектів на уроках хімії
Розглянемо проект "Хімічні реакції, що лежать в основі виробництва сульфатної кислоти". Тема уроку. Хімічні реакції, покладені в основу виробництва сульфатної кислоти, закономірності їх перебігу, охорона праці і довкілля (дослідницький проект з хімії в 9-му класі гімназії). Ідея проекту. ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com