Практичне застосування народної педагогіки у школах України

Педагогіка і виховання » Народна педагогіка в системі освіти України » Практичне застосування народної педагогіки у школах України

Сторінка 2

Загадки входять також у вправи і завдання для учнів. Наприклад, першокласникам на уроці читання пропонують вгадати, про які явища природи і якої пори року йдеться в загадках: «Текло, текло і лягло під скло» (вода і лід), «Що без леза, та без зуба розтина міцного дуба?» (блискавка), «Піднялися ворота — всьому світу красота» (веселка). Учні II—III класів можуть відгадувати загадки й визначати в них певні частини мови, запам'ятовувати загадки, які складаються тільки з дієслів: «Живе — лежить, помре — біжить» (сніг), «Летить — виє, сяде — риє» (жук), «Бери — кричить, клади — кричить» (ланцюг).

Високу ефективність у навчанні молодших школярів та й учнів наступних класів дає застосування таких засобів народної дидактики, як загадки типу шарад, анограм, запитань. Наприклад, до теми «Звук і буква» у 1 класі:

У воді я проживаю,

Хто турбує — тих шукаю;

А коли з кінця читати,

Буду птахом я кричати (Рак — кар).

У наступних класах учням можна запропонувати загадки за темами.

До теми «Омоніми» (4 клас):

«Що за комаха на рушниці сидить? Скільки не стріляй — вона не злетить» (мушка).

До теми «Іменник» (5 клас):

«Як написати в чотирьох клітках «суха трава», «м'ясо без кісток»? (Сіно, філе).

«Яке місто має назву зі ста жіночих і одного чоло вічого імен?» (Сева-сто-Поль).

«Чи можна взяти буряк і зробити з нього бурю?» (Можна, відкинувши «к»).

До теми «Числівник» (5 клас):

Пригадайте загадки з числівниками.

Зразок виконання: 1. Високо стоїть, одне око має, всюди заглядає (сонце). 2. Крикнув віл на сто гір, на сто річок, на сто сіл (грім). 3. П'ять, п'ятнадцять, без двох двадцять, семеро, троє ще й малих двоє (п'ятдесят).

Навчання мови в школі проходить успішно тоді, коли на чільному місці стоїть система вправ, побудованих на фольклорному матеріалі. Прикладів таких вправ можемо навести багато.

Народна дидактика створила й дала в руки шкільному вчителеві такий могутній засіб впливу на особистість, як народний гумор, який відображає велику мудрість і дотепність народу, кмітливість і гострий розум. «Розвивати в дитини здатність сміятися, утверджувати почуття гумору, — писав В. О. Сухомлинський, — означає разом з тим зміцнювати її розумові сили й здібності, вчити тонко думати й мудро бачити світ».

Потрібну й повчальну для учнів життєву інформацію несуть на своїх крилах народні афоризми. Про доцільність і способи використання народних прислів'їв і приказок у шкільному навчанні сказано чимало. Кожний школяр знає, що навчитися говорити лаконічно й мудро можна найкраще на прикладі народних афоризмів. І це справді так. Невеличкий народний вислів: «Не копай іншому яму, бо сам у неї впадеш». Але скільки життєвої мудрості й щирого хвилювання за те, щоб були добрими людські взаємини, вкладено в ньому. Доречно вплетений у канву уроку яскравий штрих народної дидактики багато часу не потребує. Та й він відплачується сторицею, тому що кожна грань народної дидактики, як мазок пензля видатного художника, філігранно увиразнює дидактичну дію уроку. Не кажучи вже про те, що народна дидактика надає уроку привабливої окраси. А в ряді випадків на уроці без народної дидактики взагалі обійтися не можна. Так, під час читання повісті Г.Ф. Квітки-Основ'яненка «Конотопська відьма» у 8 класі учні зустрічаються з описаним епізодом, як конотопський сотенний писар лічив парубків по зарубках на хворостині і ніяк не міг долічитися одного козака, бо хворостина «якраз на козакові ( на зарубці) хруснула». Подібний опис є в повісті І.Я. Франка «Борислав сміється», де йдеться про те, як робітник позначками на палиці фіксує всі кривди, заподіяні йому паном. Пояснити учням ці епізоди нам допоможе народна дидактика через народну математику. У давні часи на Україні неписьменні люди, щоб не тримати в пам'яті потрібних чисел і не витрачати часу на повторний перелік, фіксували лічбу здебільшого квасолинками, картоплинами, паличками або колосками. Пастухи зарубками на своїх ціпках чи кийках зазначали кількість худоби в череді чи овець в отарі. Писарі Запорізької Січі вели облік козаків теж зарубками на бирках.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Особливості середовищного підходу у вихованні за Ю. Мануйловим
Підхід у вихованні є способом пізнання і розвитку особистості дитини, системою дій із середовищем, що перетворюють його в засіб діагностики, проектування і продукування виховного результату. Ю. Мануйлов звертає увагу на ту обставину, що поняття середовище повинно, по-перше, бути ємним, багатовимірн ...

Значення художнього слова в житті людини
Художнє слово відкриває широкі можливості для прилучення учнів до тих безцінних духовних надбань, скарбів, віками нагромаджуваних талантом і розумом українських та інших народів світу. А це і є одним із найкращих засобів збагачення духовного світу кожної особистості. Художнє слово здатне творити іл ...

Методи професійного навчання інженерів-педагогів під час навчання у вузі
Студенти педагогічних спеціальностей за програмою вивчають предмети, що дозволяють пізнати не тільки педагогічний досвід, традиції інших країн, а й власні освітні традиції. Організація розумових дій у навчальному процесі, зокрема на лекціях, може бути здійснена наступними методами: створенням і ріш ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com