Теоретичні аспекти проблеми

Більшість досліджень із розвитку дитячої творчості, в якій би галузі вони не проводилися, спрямовані на встановлення зв’язку між творчими процесами, розвитком інтелектуальних здібностей і мовленням.

Проблема розвитку уяви і творчості у вітчизняній науці досліджувалася у зв’язку з розвитком творчих здібностей у пізнавальній та емоційно-вольовій сфері (Венгер Л.А., Костюк Г.С., Кулачківська С.Є.), в ігровій діяльності (Артемова Л.В., Ельконін Д.Б.), формуванні творчості в різних видах художньої діяльності (Вєтлугіна Н.О. Казакова Т.Г)

Винятково важливу роль у формуванні та розвитку мовленнєвої діяльності дошкільників відіграє художня література. Колискові пісні, казки – це не просто засоби розваги, а історично вироблені форми розвитку людських почуттів і людської уяви. Отже, дане експериментальне дослідження має на меті сформувати мовленнєві здібності дітей з опорою на розвиток мовленнєвотворчих умінь та навичок, покликана забезпечити національну спрямованість освітніх впливів, мовну компетентність дитини-дошкільника, максимальну мовленнєву активність суб¢єкту навчання, прискорення темпів розвитку мовлення, розвиток ²чуття мови².

Сприймання літературних творів, усвідомлення їх змісту і засобів художньої виразності розглядалося в різних аспектах. За даними досліджень, процес сприймання творів мистецтва вимагає певної творчості, він пов″язаний з активною відповідною позицією того, хто сприймає (Бахтін М.М., Виготський Л.С.), логіки викладу вчинків героїв художнього твору (Гурович Л.М.) Художнє сприймання повинно бути ″мислячим″ (Якобсон П.М.), воно містить усвідомлення ідейного змісту, естетичну оцінку літературного тексту і наступний емоційний відгук.

Вчені доводять, що на основі аналізу літературного твору в єдності його змісту і художньої форми, а також на основі активного засвоєння засобів художньої виразності в дітей розвивається поетичний слух, вони оволодівають здатністю розрізняти жанри, розуміти їх особливості, зв’язок компонентів художньої форми і змісту твору, відчувати виразність художнього мовлення, а також створювати власні твори. Мовленнєва творчість – один з найскладніших видів дитячої творчості.

За визначенням Н. Гавриш, мовленнєвотворча діяльність – це така творча діяльність, у якій через складання різних типів зв′язних висловлювань дитина відбиває почуття, уявлення, враження, образи уяви, навіяні художніми творами, сприйманням довкілля. Як складова частина різних видів діяльності (гри, малювання, конструювання, театралізації, спілкування) мовленнєвотворча діяльність не завжди завершується складанням твору, який би відповідав певним літературним та мовним нормам, тому що дитина не ставить собі такого завдання.

А словесна творчість, як первинна форма літературної творчості – це спеціально організований, зумовлений мотивацією процес складання твору в будь-якій формі мовленнєвого висловлювання, що відповідає певним літературним нормам.

Н. Гавриш визначено особливості мовленнєвотворчої діяльності залежно від умов її перебігу.

Мовленнєвотворча діяльність в умовах навчання

Відбувається переважно за ініціативою педагога. Орієнтована на кінцевий результат. Обов′язкове дотримання літературно-мовленнєвих норм.

Багатоваріантність творчого рішення. Логіка заняття передбачає послідовність етапів творчого процесу. Педагог виконує функцію організатора, коректора, режисера.

Це цікаво:

Конструювання домашніх завдань
Цей вид роботи можна застосовувати тільки з третього класу, коли діти вже виробили певну самостійність мислення, трохи нагромадили досвіду виконання тих чи інших завдань. На першому етапі, класовод сам кілька разів показує, як конструювати домашнє завдання, на другому-організовує відповідну колекти ...

Розробка економічного КВК з теми «Конкуренція та монополія»
Освітня мета: повторити та систематизувати вивчений матеріал з теми «Конкуренція та монополія», сформувати стійкі знання з питань щодо ознак конкурентного та монополізованого ринку, видів монополії, типів конкурентної поведінки. Виховна мета: допомогти студентам сформувати науковий світогляд на пра ...

Проблемне навчання і його значення для активізації пізнавальної діяльності школярів
Як відомо, процес навчання дуже близький до процесу пізнання. Подібна мета пізнання і навчання: пізнати нове явище, обміркувати його або пізнати предмет у його нових, раніш невідомих якостях через визначення тих відносин, в системі яких виступає предмет. Але учні пізнають нове під керівництвом учит ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com