Ініціативна словесна творчість

Завжди відбувається за ініціативою дитини. Орієнтована на сам процес.

Самостійно переносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментна імпровізація, часто без повтору. Можлива відсутність окремих елементів творчого процесу. Без прохання дитини про допомогу педагог в процес не втручається.

Визначено форми мовленнєвотворчої діяльності.

Ініціативна словесна творчість

Складання віршів, загадок

Мовні ігри (дражнили, лічилки, заклички)

Пізнавальна діяльність (міркування, пояснення)

Спілкування (само презентація, фантазування)

Сюжетно-рольова гра (сюжетоскладання, діалоги)

Образотворча діяльність (акомпанемент, коментування)

Регламентована словесна творчість

Вислів-міркування

Створені індивідуальні казки, оповідання

Римовки

Колективні етюди

Вислів-пропозиція(задум)

Загадки, лічилки, заклички

Науковець подає визначення типів мовленнєвотворчої діяльності (МТД) дітей дошкільного віку.

За видом діяльності:

Образотворчо-мовленнєва

Театрально-мовленнєва

Музично-мовленнєва

За адресністю:

Моногра

Презентація

За умовами перебігу:

Ініціативна МТД

В умовах організованого навчання

За способом організації

Індивідуальна

Групова

Колективна

Про значення індивідуальної творчості на занятті й подальшого включення складених дітьми творів у колективний художній аналіз свідчить дослідження Г.М. Кудіної і З.М. Новлянської. Автори зазначають, що цінним є саме поєднання індивідуального і колективного етапу мовленнєвотворчої діяльності на занятті. Складений дитиною твір презентується всій групі, яка стає його цілувальником, критиком, співавтором, що, безперечно, впливає на підвищення якості індивідуальної мовленнєвої діяльності, адже поступово у процесі навчання кожен іх дітей тимчасово перебуває в ролі автора, критика і слухача. Отже, використання різних способів організації мовленнєвотворчої діяльності дітей у процесі навчання сприяє підвищенню її якості.

Особистість розвивається і формується в різних видах діяльності, що тісно взаємодіють між собою. Відтак, розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку залежить від того, наскільки раціонально поєднуються види діяльності в мовленнєвій практиці, наскільки дитина є активною у процесі виконання цих видів діяльності.

Експериментальне дослідження щодо розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників через залучення їх до мовленнєво-творчої діяльності була спрямована нами на:

розробку концепції розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку

створення технології розвитку мовленнєво-творчих вмінь та навичок на засадах особистісно-орієнтованого підходу

підбір оптимальних методів та засобів розвитку, їх експертної оцінки та адаптоване втілення в практику роботи

розроблення діагностики сформованості мовленнєво-творчих здібностей дітей

забезпечення науково-методичного потенціалу для проведення експериментального дослідження

забезпечення дотримання здоров’язберігаючої, природовідповідної побудови освітнього процесу.

Було визначено основні вимоги до проведення експериментального дослідження:

дитина є абсолютною цінністю, і їй надається можливість бути собою

дитина реалізує своє право на освіту і всебічний духовний розвиток і саморозвиток у відповідності зі своїми потребами, здібностями та можливостями

Це цікаво:

Погляди педагогів на індивідуальний підхід виховання
Проблемі індивідуального підходу у вихованні дітей приділяли увагу багато представників прогресивної педагогіки, як російської, так і зарубіжної. Вже в педагогічній системі Я.А. Коменського – великого чеського педагога – чітко позначені положення про те, що весь процес навчання і виховання дітей не ...

Дидактичні цілі та загальні вимоги до використання засобів наочності на уроках
Принцип наочності втілюється через вже перелічені вище засоби, а також через актуалізацію чуттєвого досвіду, яким уже володіють школярі. У дидактиці перший вид називається зовнішньою, а другий – внутрішньою наочністю. Отже, наочний матеріал може сприйматися як під час самого уроку, так і до його пр ...

Класифікація ігор
Немає більш різноманітного явища у шкільній педагогіці, як гра, багата як за змістом, характером, так і за формою. Протягом двох сторіч наукова педагогіка прагне якнайменше класифікувати дитячі ігри. Одна з перших класифікацій належить К. Грасу. Він поділяє ігри на дві групи: експериментальні або і ...