Завжди відбувається за ініціативою дитини. Орієнтована на сам процес.
Самостійно переносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментна імпровізація, часто без повтору. Можлива відсутність окремих елементів творчого процесу. Без прохання дитини про допомогу педагог в процес не втручається.
Визначено форми мовленнєвотворчої діяльності.
Ініціативна словесна творчість
Складання віршів, загадок
Мовні ігри (дражнили, лічилки, заклички)
Пізнавальна діяльність (міркування, пояснення)
Спілкування (само презентація, фантазування)
Сюжетно-рольова гра (сюжетоскладання, діалоги)
Образотворча діяльність (акомпанемент, коментування)
Регламентована словесна творчість
Вислів-міркування
Створені індивідуальні казки, оповідання
Римовки
Колективні етюди
Вислів-пропозиція(задум)
Загадки, лічилки, заклички
Науковець подає визначення типів мовленнєвотворчої діяльності (МТД) дітей дошкільного віку.
За видом діяльності:
Образотворчо-мовленнєва
Театрально-мовленнєва
Музично-мовленнєва
За адресністю:
Моногра
Презентація
За умовами перебігу:
Ініціативна МТД
В умовах організованого навчання
За способом організації
Індивідуальна
Групова
Колективна
Про значення індивідуальної творчості на занятті й подальшого включення складених дітьми творів у колективний художній аналіз свідчить дослідження Г.М. Кудіної і З.М. Новлянської. Автори зазначають, що цінним є саме поєднання індивідуального і колективного етапу мовленнєвотворчої діяльності на занятті. Складений дитиною твір презентується всій групі, яка стає його цілувальником, критиком, співавтором, що, безперечно, впливає на підвищення якості індивідуальної мовленнєвої діяльності, адже поступово у процесі навчання кожен іх дітей тимчасово перебуває в ролі автора, критика і слухача. Отже, використання різних способів організації мовленнєвотворчої діяльності дітей у процесі навчання сприяє підвищенню її якості.
Особистість розвивається і формується в різних видах діяльності, що тісно взаємодіють між собою. Відтак, розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку залежить від того, наскільки раціонально поєднуються види діяльності в мовленнєвій практиці, наскільки дитина є активною у процесі виконання цих видів діяльності.
Експериментальне дослідження щодо розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників через залучення їх до мовленнєво-творчої діяльності була спрямована нами на:
розробку концепції розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку
створення технології розвитку мовленнєво-творчих вмінь та навичок на засадах особистісно-орієнтованого підходу
підбір оптимальних методів та засобів розвитку, їх експертної оцінки та адаптоване втілення в практику роботи
розроблення діагностики сформованості мовленнєво-творчих здібностей дітей
забезпечення науково-методичного потенціалу для проведення експериментального дослідження
забезпечення дотримання здоров’язберігаючої, природовідповідної побудови освітнього процесу.
Було визначено основні вимоги до проведення експериментального дослідження:
дитина є абсолютною цінністю, і їй надається можливість бути собою
дитина реалізує своє право на освіту і всебічний духовний розвиток і саморозвиток у відповідності зі своїми потребами, здібностями та можливостями
Це цікаво:
Аналіз проблеми організації логопедичної допомоги в умовах сім’ї, яка виховує
дитину порушеннями мовлення у психолого-педагогічній літературі
Діти з порушеннями мовлення – це діти, що мають відхилення в розвитку мовлення при нормальному слухові і збереженому інтелекті. Порушення мовлення різноманітні, вони можуть проявляться в порушенні вимови, граматичного складу, бідності словникового запасу, а також у порушенні темпу й плавності мовле ...
Особливості формування особистості підлітка засобами фізичної культури
Становлення особистості в контексті діяльнісного підходу належить розглядати як результат взаємодії двох автономних, але нерозривно пов'язаних один з одним процесів розвитку – біологічного й соціального. Особистість являє собою онтогенетичне придбання людини, результат її соціального розвитку, що в ...
Розвиток творчого мислення учнів у початковій школі
Аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури з питання творчості засвідчив, що серед різноманітних складових процесу формування творчої особистості важливе значення має розвиток у неї творчого мислення. Здатність до творчості є умовою орієнтації людини у швидкозмінних і швидкоплинних процесах ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.