Ініціативна словесна творчість

Завжди відбувається за ініціативою дитини. Орієнтована на сам процес.

Самостійно переносить у творчість одержані раніше знання, вміння, навички. Одномоментна імпровізація, часто без повтору. Можлива відсутність окремих елементів творчого процесу. Без прохання дитини про допомогу педагог в процес не втручається.

Визначено форми мовленнєвотворчої діяльності.

Ініціативна словесна творчість

Складання віршів, загадок

Мовні ігри (дражнили, лічилки, заклички)

Пізнавальна діяльність (міркування, пояснення)

Спілкування (само презентація, фантазування)

Сюжетно-рольова гра (сюжетоскладання, діалоги)

Образотворча діяльність (акомпанемент, коментування)

Регламентована словесна творчість

Вислів-міркування

Створені індивідуальні казки, оповідання

Римовки

Колективні етюди

Вислів-пропозиція(задум)

Загадки, лічилки, заклички

Науковець подає визначення типів мовленнєвотворчої діяльності (МТД) дітей дошкільного віку.

За видом діяльності:

Образотворчо-мовленнєва

Театрально-мовленнєва

Музично-мовленнєва

За адресністю:

Моногра

Презентація

За умовами перебігу:

Ініціативна МТД

В умовах організованого навчання

За способом організації

Індивідуальна

Групова

Колективна

Про значення індивідуальної творчості на занятті й подальшого включення складених дітьми творів у колективний художній аналіз свідчить дослідження Г.М. Кудіної і З.М. Новлянської. Автори зазначають, що цінним є саме поєднання індивідуального і колективного етапу мовленнєвотворчої діяльності на занятті. Складений дитиною твір презентується всій групі, яка стає його цілувальником, критиком, співавтором, що, безперечно, впливає на підвищення якості індивідуальної мовленнєвої діяльності, адже поступово у процесі навчання кожен іх дітей тимчасово перебуває в ролі автора, критика і слухача. Отже, використання різних способів організації мовленнєвотворчої діяльності дітей у процесі навчання сприяє підвищенню її якості.

Особистість розвивається і формується в різних видах діяльності, що тісно взаємодіють між собою. Відтак, розвиток зв’язного мовлення дітей дошкільного віку залежить від того, наскільки раціонально поєднуються види діяльності в мовленнєвій практиці, наскільки дитина є активною у процесі виконання цих видів діяльності.

Експериментальне дослідження щодо розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників через залучення їх до мовленнєво-творчої діяльності була спрямована нами на:

розробку концепції розвитку мовленнєвої компетентності дітей дошкільного віку

створення технології розвитку мовленнєво-творчих вмінь та навичок на засадах особистісно-орієнтованого підходу

підбір оптимальних методів та засобів розвитку, їх експертної оцінки та адаптоване втілення в практику роботи

розроблення діагностики сформованості мовленнєво-творчих здібностей дітей

забезпечення науково-методичного потенціалу для проведення експериментального дослідження

забезпечення дотримання здоров’язберігаючої, природовідповідної побудови освітнього процесу.

Було визначено основні вимоги до проведення експериментального дослідження:

дитина є абсолютною цінністю, і їй надається можливість бути собою

дитина реалізує своє право на освіту і всебічний духовний розвиток і саморозвиток у відповідності зі своїми потребами, здібностями та можливостями

Це цікаво:

Особливості розробки тестів
Розробка тестів, які базуються на навчальних програмах, мають ряд особливостей. 1) Важливим є добір тестових завдань, пов’язаних із планованою для тесту змістовою валідністю. 2) Тести успішності мають обмежену галузь застосування, яка, як правило, розповсюджується на окремі стадії навчання (навчаль ...

Ефективність експериментальної методики фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку
Дані констатуючого експерименту показали, що більшість дітей молодшого шкільного віку мають низький рівень фізичного здоров’я. Серед хлопчиків та дівчат 7 років не було виявлено дітей з середнім рівнем соматичного здоров’я. Процент дітей 8 та 9 років, які відносяться до середньої групи, є досить не ...

Експериментальна перевірка ефективності реалізації модульно-рейтингової системи в навчальному процесі
Визначальний (констатуючий) експеримент проводиться з метою виявлення поточного (загального) стану навчально-виховного процесу або певного педагогічного явища та стану їх структурних елементів як на початку дослідження, так і наприкінці - до та після формувального (формуючого) експерименту. Може бу ...