Екологічне виховання на уроках української мови та літератури

Педагогіка і виховання » Екологічне виховання на уроках української мови та літератури

Сторінка 1

Метою екологічного виховання та освіти є цілеспрямоване формування у кожної людини на всіх етапах її життя глибоких І міцних екологічних знань, розуміння органічного взаємозв'язку та єдності людства й навколишнього середовища, ролі природи в житті суспільства і людини, необхідності її охорони, виховання особистої відповідальності за стан навколишнього середовища.

Шкільні роки - найбільш активний період формування світогляду людини, характеру, звичок, ставлення до навколишнього світу. Залучаючи учнів до конкретної природоохоронної роботи, вчителі навчають їх оволодівати азбукою гармонійного спілкування з природою, застосовують різноманітні практичні форми діяльності у формуванні відповідального, бережливого ставлення до природи. Елементи дослідництва в процесі практичної роботи розвивають уміння застосовувати знання на практиці, викликають почуття відповідальності за результати своєї праці, за збереження природного середовища як важливого фактора існування людини. Це підвищує пізнавальну активність учнів і стимулює їхню самостійність у роботі.

На сучасному етапі розвитку цивілізації руйнування природи набуло глобального характеру. Людство опинилося на межі виживання, руйнація довкілля ставить під загрозу існування людини як біологічного виду. Шляхами подолання екологічної кризи виступають зміни у сфері матеріальною та духовного виробництва. Перебудова виробничої сфери включає створення і впровадження маловідходних та безвідходних технологій, використання відновлювальних енергетичних джерел і т.ін.

Екологізація соціальної сфери насамперед передбачає переорієнтацію свідомості людини стосовно природи та її багатств, підготовку до вирішення наявних і запобігання виникненню нових екологічних проблем.

Актуальність. Людський вплив на природне середовище з кожним роком стає все більш відчутним і в багатьох випадках його дія перебільшує значення природних змін. Безліч локальних антропогенних дій різної інтенсивності, впливаючи на кругообігові природні процеси, призводять до глобальних змін на планеті. Це насамперед постійне підвищення кислотності опадів, потепління і зміна клімату, зменшення потужності озонового шару, збільшення радіоактивності навколишнього середовища.

Разом з тим досвід багатьох країн (Канади, Японії, Швеції та інших) свідчить про можливість покращити стан навколишнього середовища в окремому регіоні, що також позитивно впливає і на глобальні процеси. Екологічна політика цих країн базується на таких принципах:

- грунтування практичної діяльності на найновіших досягненнях науки і технології;

- виділення на природоохоронну діяльність необхідних матеріально-фінансових ресурсів;

- динамічне правове екологічне забезпечення;

- раціональне поєднання примусових, економічних та моральних важелів у системі управління природоохоронною діяльністю;

- високий рівень екологічної культури населення;

- активна участь громадськості в природоохоронній діяльності. Перелічені умови тісно взаємопов'язані, тому вирішення екологічних проблем можливе лише за умов забезпечення одночасного їх дотримання.

У зв'язку з важким економічним становищем Україна не має можливості виділяти на природоохоронні заходи необхідну кількість матеріально-фінансових ресурсів. Тому вважається, що екологічні проблеми можуть почекати кращих часів. Така політика хибна і призведе в недалекому майбутньому до тяжких наслідків. Тому необхідні термінові зміни в державній стратегії щодо природного навколишнього середовища. Значні кошти на першому етапі реалізації змін не потрібні. Річ у тім, що необхідність одночасного виконання перелічених принципів екологічної державної політики не означає, що на кожному етапі її реалізації всім принципам необхідно приділяти однакову увагу. Деякі потребують більше часу і менше матеріальних витрат, інші - навпаки. Тому зараз у першу чергу треба приділити головну увагу тому, на що необхідно найбільше часу. А це, як відомо, проблеми не матеріальні, а духовні. Треба багато часу і виховної роботи, щоб змінити екологічну культуру людей, психологію їхньої поведінки, ставлення до себе і до довкілля. Без корінного підвищення екологічної культури усіх верств населення неможливо сподіватися на позитивні зміни в навколишньому природному середовищі навіть при використанні значних матеріальних ресурсів.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Метод самовиховання як ефективний метод у процесі формування здорового способу життя учнів ПТНЗ
Самовиховання - процес, в якому взаємопов'язано проявляється весь духовний світ людини. У ньому взаємодіють моральність, інтелект, воля й емоції. Це максимальна усвідомленість себе, свого місця в навколишньому світі і своєї поведінки. Це вольове зусилля, яке регулює увесь спосіб життя; це стан, над ...

Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових гендерних стратегій
Оскільки конструювання гендеру у процесі соціалізації відбувається у соціальних суспільних інститутах, а одним із таких соціальних інститутів є освітні установи, то насамперед стає питання підготовленості самих вчителів, які теж відчули на собі вплив традиційної освіти і стереотипів. Безумовно, які ...

Вікові, статеві та індивідуальні особливості розвитку рухової витривалості
Вікові зміни здібностей школярів до тривалого виконання роботи різної потужності відбуваються нерівномірно та співпадають із закономірностями зміни показників, які характеризують діяльність всіх структур та систем організму, особливо дихальної, серцево-судинної та системи крові. З віком у дітей та ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com