Екологічне виховання на уроках української мови та літератури

Педагогіка і виховання » Екологічне виховання на уроках української мови та літератури

Сторінка 3

Проблема екологічного оздоровлення довкілля і людини — комплексна, її вирішення потребує зусиль в економіці, техніці, медицині, але передусім в освіті. За визнанням ЮНЕСКО - ЮНЕП, освіта — найвагоміший чинник соціальних змін, що мають грунтуватися на турботі та повазі до всього живого, усвідомленні необхідності планування економічних і політичних заходів з урахуванням обмеженості природних ресурсів, потреби в збереженні довкілля та забезпеченні високого рівня добробуту людей. Екологічна освіта формує екологічну культуру особистості і суспільства в цілому, що передбачає оволодіння знаннями про закони функціонування біосфери, вміннями і навичками застосовувати набуті знання в комплексі з професійними, формування творчої діяльності з розв'язання екологічних проблем та екологічно доцільного, емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього середовища.

Оскільки центральною ланкою в школі був і залишається вчитель, то саме екологічна підготовка вчительських кадрів набуває великого значення. Відповідальність за якість екологічної освіти учнів майже повністю покладається. на вчителів природничих дисциплін. Проте «екологія як освітньо-виховна дисципліна повинна цікавити не лише освітян, а й суспільство загалом». Екологія — наука комплексна і охоплює всі сфери життєдіяльності людини, а тому не тільки вчителі природничих, а й суспільних і гуманітарних наук «повинні робити свій суттєвий внесок у вивчення школярами науки про довкілля».

Працюючи над програмою підготовки вчителів української мови і літератури до екологічного виховання школярів, в першу чергу слід керуватися конкретно-історичним, діяльнісним та особистісно зорієнтованим підходами.

Конкретно-історичний підхід передбачає усвідомлення майбутніми вчителями особливостей сучасного розвитку людства в цілому й України зокрема, характеру екологічних проблем і шляхів їх вирішення, ролі екологічної освіти в подоланні світової екологічної кризи, стану і особливостей екологічної освіти учнів та оволодіння оптимальними засобами їх реалізації.

Діяльнісний підхід вимагає стимулювання цілеспрямованої активної діяльності особистості, в якій задіяні та розвиваються емоційно-чуттєва, мотиваційно-вольова й операційно-діяльнісна сфери, в процесі яких на-буваються знання, вміння і навички, досвід творчої роботи та емоційно-ціннісного ставлення.

Особистісно зорієнтований підхід у центр цілісного педагогічного процесу ставить особистість з її інтересами, здібностями, потребами, нахилами, можливостями, правами, власною гідністю та індивідуальністю.

Спільна співпраці учнів та вчителя з екологічного виховання на уроках української мови та літератури має підвести до вирішення таких завдань:

1. Домогтися засвоєння таких знань: про причини глобальної екологічної кризи та шляхи її подолання світовим співтовариством; про розвиток світового природоохоронного руху; про причини кризової екологічної ситуації в Україні та шляхи її подолання; про розвиток взаємодії людини з природою в Україні з найдавніших часів.

2. Сформувати інформаційні вміння і навички (вміти з наукового повідомлення вибирати суттєве й головне, опрацьовувати потрібну інформацію і доносити її до інших учнів) та комунікативні (аргументувати свою думку, переконувати у правильності тієї чи іншої точки зору, стимулюючи критичне мислення і мовлення, розвивати учнівську мовленнєву культуру).

3. Виробити комплексні творчі вміння (сприяти екологізації навчально-виховного процесу, використовувати нетрадиційні форми виховання, активізувати навчально-дослідницьку та практичну природоохоронну діяльність учнів).

4. Сформувати інтерес до вивчення природи та її об'єктів, зацікавлене, дбайливе ставлення до довкілля, особистої участі у природоохоронній діяльності, почуття єдності з природою, відповідальності за її збереження, до організації навчально-виховної роботи з формування екологічної культури учнів, батьків, учителів і широких верств населення, до подальшого вивчення природи та участі у поліпшенні її стану шляхом здійснення своєї професійної педагогічної діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8

Це цікаво:

Формування мислення як основного фактору інтелектуального зростання
"Педагогічна творчість,- писав В.Сухомлинський,- це спроможність допомогти людині пізнати свій внутрішній світ, передусім свій розум, допомогти їй спрямувати інтелектуальні сили, навчити її розуміти красу своєю працею, своїми зусиллями". У школі в процесі навчання учнів вчать мислити, тоб ...

Курс математики для класів економічного профілю
Загальновизнано, що головним засобом забезпечення профільної спрямованості навчання математики є орієнтація основного курсу математики на цей профіль. Різниця має полягати в рівні вивчення тих чи інших питань, шляхах мотивування вивчення окремих питань, системі вправ, рівні обґрунтування фактів, пр ...

Система навчання у вищій професійній освіті
У 1632 році у "Великій дидактиці" Ян Амос Коменський обґрунтував доцільність форм та систем навчання. До ХVІІ ст. було індивідуальне навчання студентів. Нині є три системи навчання: індивідуальна, класно-урочна, лекційно-семінарська. У вищій школі вони всі використовуються: індивідуальна ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com