Традиційні „безстатеві” теорії виховання

Критикуючи традиційне виховання, вони пишуть, що своє відношення до дитини ми підкоряємо виробленим педагогічним правилам. А яка дитина – хлопчик чи дівчинка? В.Д. Єремєєва та Т.П. Хризман наголошують, що у педагогічній літературі це питання звичайно навіть не ставиться. А це дуже важливо, тому що навіть черговість дозрівання різних психічних функцій у хлопчиків і дівчаток різні. Дівчатка звичайно раніше починають говорити, і весь подальший розвиток психіки відбувається саме на тлі їх вміння говорити. А в хлопчиків той самий розвиток відбувається ще на наочно-образному рівні. І це позначиться надалі, пишуть дослідниці, на особливостях і рівнях розвитку мислення: мовного, образного, просторового, логічного або інтуїтивного.

Таким чином, зазначають В.Д. Єремєєва та Т.П. Хризман, не можна підходити з однією міркою до розвитку психіки хлопчика й дівчинки.

Але, продовжують вони, в багатьох методичних посібниках, рекомендаціях, підручниках, книгах ми бачимо невблаганне: „Дитина в 1 рік повинна ., до 7 років повинна .” і приводяться таблиці за віком, що повинна вміти безстатева дитина.

А от таблиці таких показників, як ріст і вага, складені окремо для хлопчиків і дівчаток. Виходить, вага тіла різні, вага мозку, відповідно різні, а все те, заради чого існує це тіло й цей мозок, те, що є результатом їхньої діяльності (довільні рухи, сприйняття й аналіз інформації, мислення, пам'ять і т.д.) однакове? Звичайно ні.

Далі, підкреслюючи статеві відмінності, автори пишуть, що хлопчики й дівчатка живуть у різних світах, і якщо нам не дано пожити в чужому світі, то спробувати зрозуміти його ми зобов’язані, якщо хочемо зрозуміти дитину, допомогти розкрити їй ті унікальні можливості, які дані їй своєю статтю, якщо хочемо виховати чоловіка й жінку, а не безстатевих істот, що втратили переваги своєї статі і не зуміли придбати невластиві їм цінності чужої.

Проаналізувавши традиційну „безстатеву” теорію виховання, яка була притаманна педагогіці радянських часів, ми можемо виділити ряд її суттєвих недоліків:

не дозволяє враховувати нерівномірність розвитку хлопчиків і дівчаток;

нівелювання статі може привести до порушення статевої ідентичності дитини;

виховання й освіта без урахування відмінностей дівчаток і хлопчиків призводить до усереднення їх розвитку;

ігнорування вікових статевих відмінностей негативно позначається на навчальному процесі;

виховання орієнтоване на маскулінний стандарт, що викликає труднощі у навчанні і вихованні дівчат;

відсутність повноцінного статевого виховання; інформація про міжстатеві відносини зведена до медичних і санітарно-гігієнічних аспектів проблеми;

повністю відсутні орієнтація на повноцінний і всебічний розвиток особистості.

Таким чином, традиційна педагогіка або не помічає жодних існуючих відмінностей, що гальмує навчально-виховний процес, орієнтуючи на маскулінний стандарт виховання, або акцентує увагу на явних біологічних відмінностях між хлопчиками і дівчатками. В цьому випадку, як противага „безстатевому” вихованню, розвивається статеворольовий підхід у вихованні і навчанні дітей.

Це цікаво:

Вікові особливості молодших школярів та урахування їх під час формування природничих знань
Організація формування природничих знань у молодших школярів, яка спрямована на те, щоб дитина могла вільно і міцно засвоювати знання, оперувати ними, вимагає від учителя урахування їхніх індивідуальних психологічних і вікових особливостей розумової діяльності, пізнавальних можливостей сприймання, ...

Методичні рекомендації щодо ознайомлення дітей з давніми календарними обрядами
Пізнавальний матеріал для музичних бесід слід адаптувати відповідно до віку школярів як з погляду доступності викладу, так і художності. Доступність інформації полягає в тому, що вчитель: спирається на життєвий досвід і знання, набуті учнями; пояснює незнайомі для них поняття і явища; не дає занадт ...

Організація практичного дослідження впливу успішності у навчанні на самооцінку учнів
Мета дослідження – вивчення зв'язку самооцінки і успішності навчання дітей в молодшому шкільному віці. Гіпотезою дослідження послужило припущення про те, що успішність навчання молодшого школяра визначає особливості і рівень самооцінки. Експеримент проводився в Загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів ...