Концепція статеворольового виховання

Сторінка 4

Не випадковими є завдання виховання школярів у процесі статеворольової соціалізації. Л.И. Столярчук поряд з наголошенням на тому, що в родині має бути відсутнє чітке закріплення за кимось статусу голови родини, зазначає: „Провідна роль в одних ситуаціях може бути за жінкою, наприклад, у щоденних побутових справах, в організації сімейних торжеств, у рішення деяких виховних проблем, в інших – за чоловіком”.

Складовою завдань виховання школярів, з точки зору дослідниці, повинно стати формування уявлень про мужність і жіночність як про „сильну” й „прекрасну” стать, а також виховання здатності протистояти мінливостям долі, не губити свою жіночу/чоловічу індивідуальність.

Окрему зацікавленість викликають терміни „жіноча” і „чоловіча” індивідуальність, що прямо вказує на „статеву” маркірованість особистісних якостей людини.

Сутність педагогічної діяльності по статеворольовому вихованню полягає в „організації ситуацій”, що мають специфічний предмет – виховання культури відносин однієї статі до іншої, складних і найтонших навичок статеворольової поведінки.

Організовуючи педагогічну діяльність із дітьми в рамках статеворольового підходу, пише Л.И. Столярчук, виходять із посилок, що культура взаємин хлопчиків і дівчаток повинна включати ті цінності, які їм необхідно засвоїти в даному віці для забезпечення нормального життя в майбутньому.

Плюс статеворольового підходу в тому, що він органічно вплітає людину в наявну структуру суспільства. Однак він залишає не дуже багато можливостей перебудови цієї структури. Так, образ жінки-матері у цій картині завжди буде дисонувати з образом ділової жінки; образ чоловіка-добувача – з образом чоловіка-вихователя. У рамках статеворольового підходу легко впасти в „помилкову лінію ґендеру” і почати розглядати чоловіка й жінку як два різних види, що мають абсолютно різну сутність і призначення. У той же час дані досліджень показують, що дійсних розходжень між чоловіком і жінкою не так багато, як прийнято вважати. Розбіжностей у середині кожної із груп більше, ніж між цими двома групами.

У контексті проблем ґендерної соціалізації особливий інтерес представляє розгляд організації такої практики навчання, при якій хлопчики й дівчатка навчаються роздільно: у школах для хлопчиків і для дівчаток. В історії вітчизняної середньої освіти були періоди, коли роздільне за ознакою статі навчання було загальним, тому що було визначене законодавчо. Відомо, що в дореволюційній Росії дівчатка не навчалися разом із хлопчиками, ця практика обґрунтовувалася особливостями жіночої психіки, меншими інтелектуальними здатностями жінки. Однак з початку ХХ століття за прикладом деяких країн Європи в Росії почали створюватися освітні установи зі спільним за статтю навчанням і вихованням. Спільне навчання вважалося прогресивним. Педагоги й психологи підкреслювали, що при спільному навчанні між дітьми й підлітками протилежної статі формується дружба, вони здобувають важливий досвід товариства. Таким чином, спільне навчання підкреслює рівноправність статей, створює базу для подальших міжособистісних контактів і спільної праці.

В умовах роздільного навчання хлопчики й дівчатка виховувалися як дві абсолютно різні групи людей, що мають протилежні сутність й призначення. Тим самим затверджувалося у свідомості людей уявлення про принципові розбіжності чоловічої й жіночої психології, поведінки, життєвого шляху чоловіків і жінок.

Тобто обґрунтування логіки роздільного навчання є ще одним моментом, на який потрібно звернути увагу, аналізуючи статеворольовий підхід у вихованні і навчанні. Не випадково методика виховання школярів у процесі статеворольової соціалізації адресована вчителям, вихователям різних виховних організацій: диференційованих за статевою ознакою – чоловічих ліцеїв, жіночих гімназій, жіночих і чоловічих шкіл, додаткового утворення, жіночих і чоловічих клубних об’єднань, загальноосвітніх шкіл.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Аналіз базових умов навчання. Вибір способів актуалізації базових знань
Наступний етап дидактичного проектування передбачає здійснення аналізу і діагностики процесу навчання, що включає: аналіз початкових вимог, серед яких рівень сформованості у учнів базових умінь з конкретної теми, емоційне відношення до професії і учбового предмета, соціо-демографічні і психологічні ...

Аналіз українських народних казок на уроках читання в початкових класах
Казка відома дітям з дошкільних років. ЇЇ привабливість – у сюжетності, таємничості, фантастичності. Діти з захопленням грають у вовків і лисиць, з любов’ю готують маскарадні костюми зайців і півників, а на дитячих ранках з інтересом відтворюють повадки улюблених казкових персонажів. Однак це не мо ...

Застосування гімнастики з метою покращення психоемоційного стану студентів перших курсів вищого навчального закладу
Обов’язковим на занятті з фізичного виховання є виконання гігієнічної гімнастики. У гімнастику необхідно включати дихальні вправи, суглобову гімнастику, вправи на розтягнення. Слід, також, виконати циклічні вправи (біг) або танцювальні рухи, при цьому пульс повинен бути не нижче 130, але не више160 ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2021 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com