Ґендерний підхід у педагогічній науці

Сторінка 4

Народження нових педагогічних термінів пов'язане з тим, що інші, на перший погляд, близькі за значенням терміни: „статеве виховання”, „статеворольове виховання”, „статеворольова соціалізація” і їхні варіації, не тільки не відбивають суті предмета, але ускладнюють його розуміння, оскільки в нашій культурі є багаточисельні й неадекватні конотації слова „стать”.

Зрозуміло, що педагогіка у цілому і виховання, як педагогічне явище, потребують осмислення суперечливих змін та корегуванні своїх позицій з питань ґендерної соціалізації вихованців. Ми бачимо, що жорсткі стандарти відносно жіночого та чоловічого, що відтворюються школою через освітні стандарти, стають перепоною для ефективної соціалізації учнів.

Погоджуємось з думкою Л.В. Штильової про те, що розвиток ґендерної освіти у школі допоможе сформувати уявлення про те, що стать не є підставою для будь-якої дискримінації, що вона дає можливість жінці и чоловікові користуватися правами людини у повному обсязі цього поняття, породжує сили для вільного вибору шляхів і форм соціалізації на рівні своєї неповторної індивідуальності.

Але, зазначає авторка, поки що ґендерні підходи у педагогіці сприймаються як наукова екзотика, оскільки для розуміння та професійної участі у процесі ґендерної соціалізації дітей педагогу потрібен відповідний методологічний та методичний апарат, що містить систему наукових знань про ґендер, педагогічних аспектах виховання і освіти як ґендерних технологій, факторах, умовах та критеріях ефективної ґендерної соціалізації школярів, відповідну предмету професійну мову.

Звичайно, проблема ґендерного виховання в школі постає як доволі складна. Завдання виховання є неоднозначним: з одного боку, треба навчити дитину жити у суспільстві, бути „як усі”, а з іншого – розвивати здібності і можливості особистості, тобто навчити бути самим собою. Дана проблема є достатньо актуальною для сучасної української школи де соціалізацію учнів можна охарактеризувати скоріш як ґендерно нечутливу, яка не враховує у повній мірі здібності окремих індивідів, яка перебільшує соціостатеві особливості хлопчиків і дівчаток.

До факторів, що впливають на засвоєння учнями ґендерних стереотипів, можна віднести:

ґендерну стратифікацію учительських кадрів;

уявлення вчителів про жіночність та мужність, про чоловічі та жіночі ролі, професії та зразки поведінки, які визначають особливості взаємодії вчителя з хлопчиками і дівчатками у навчально-виховному процесі;

ґендерні норми та установки управлінських кадрів системи освіти;

трансляцію ґендерних норм підручниками та іншими дидактичними матеріалами.

Ґендерний підхід у вихованні, на наш погляд, полягає насамперед у критичному аналізі механізмів соціалізації дитини у співвідношенні із різними моделями маскулінності та фемінінності, які існують в освіті. Для визначення об’єктивності змісту освіти і виховання дослідники використовують такий напрямок дослідження процесу формування та відтворення ґендерних стереотипів, як вивчення прихованого навчального плану, ґендерний аналіз навчальної літератури та ін.

Розглянемо це докладніше. Термін „прихована навчальна програма” був введений критичними педагогами. Звичайна навчальна програма відкрита, опублікована і її мета ясна. Під прихованою програмою розуміється не пряме навіювання учням тих або інших принципів, а особлива структура й стиль навчання, підбір завдань і прикладів. Все це непомітно впливає на учня, змушуючи його приймати нав’язану суспільством роль.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Стан формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства в практиці початкової школи
Для з'ясування стану формування знань про людину в учнів на уроках природознавства у шкільній практиці проводився констатуючий експеримент. Він передбачав вивчення досвіду вчителів щодо організації процесу формування знань про людину у практиці початкової школи. Констатуючим експериментом було охоп ...

Проблема організації естетичного розвиваючого середовища в ДНЗ
Естетичне виховання – цілеспрямований процес формування творчої особистості, здатної сприймати, відчувати, оцінювати прекрасне і створювати художні цінності. Таке визначення Б.Т.Ліхачева має відношення до зрілої особистості. Однак і діти в дошкільному і навіть у ранньому віці здатні реагувати на пр ...

Диференціація курсів російської мови в початкових класах
однорічний курс запроваджується в останній рік початкового навчання грамоти. дворічний курс російської мови запроваджується в останні два роки початкового навчання. Перший рік доцільно відводити розвиткові усного мовлення та опанування грамоти. Підходи до цього етапу в основному ті самі, що і в одн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com