Формування ґендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу

Педагогіка і виховання » Гендерне виховання у школі: Теорія та практика » Формування ґендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу

Сторінка 1

Нове покоління українців має жити у суспільстві, яке створює умови для розвитку кожної особистості на засадах рівності, враховуючи при цьому особливості особистості чоловіка і жінки. Діти мають виховуватись без обтяжливих стереотипів, зростати в атмосфері поваги до кожної людини. Саме такі умови й повинні забезпечуватись навчально-виховним процесом сучасної школи. Отже, визнавши принцип рівних прав і можливостей чоловіків і жінок як головний у ґендерному підході, ми постаємо перед завданням впровадження ґендерного компоненту у навчально-виховний процес.

Учасниками навчально-виховного процесу ми вважаємо учителів, учнів і батьків. Оскільки про учителів мова піде в наступному параграфі, увагу приділимо саме учням і їх батькам. Розглянемо, яким чином можна організувати процес формування в них ґендерночутливого світосприйняття.

Одним з завдань виховання є спростування тих помилкових уявлень про ґендер, що склалися у дитини в процесі ґендерної соціалізації. Відома дослідниця Шон Берн наводить приклади п’яти неправильних уявлень про ґендер і пропонує, яким чином можна спробувати змінити ці уявлення. Найбільш суттєвими з них є такі:

Неправильне уявлення 1: ґендерні розбіжності величезні. Це уявлення спростовується шляхом показу дитині, що існуючі розбіжності далеко не такі великі, як змушує думати нас наше суспільство. Вони не виявляються в таких важливих областях, як пам’ять, інтелект, творчість, аналітичні здібності, здатність керувати й особистісні якості. Доречно продемонструвати, що невеликі розбіжності знаходять в окремих вербальних, математичних здібностях і просторовому мисленні, але навіть коли ґендерні розбіжності, пов’язані з когнітивними здібностями, все-таки виявляють, вони досить незначні.

Одразу треба звернути увагу на те, що дослідження ґендерних розбіжностей у емоціях, емпатії, агресії, альтруїзмі й здатності впливати на інших показують, що вони не тільки малі, але й багато в чому залежать від ґендерних норм, характерних для досліджуваної ситуації.

Розглянемо неправильне уявлення 2: ґендерні розбіжності викликані фундаментальними біологічними розбіжностями між статями. Природньо, що соціальні дані про ґендерні розбіжності є для більшості людей менш когнитивно доступними. Навчальна інформація повинна зосереджуватись на тому, що розбіжності між статями часто обумовлені сексуально сегрегованими соціальними ролями й диференційованою соціалізацією, а не біологічними причинами. Ми починаємо соціалізувати наших дітей по-різному з раннього віку залежно від їхньої статі й прищеплюємо чоловікам і жінкам різні очікування протягом всього їхнього життя. Той факт, що ґендерні розбіжності залежать від ґендерних норм соціальної ситуації й що ґендерні розбіжності зменшуються в міру того, як змінюються соціальні інститути, також указує на ту велику роль, що відіграють соціальні фактори у формуванні ґендерних розбіжностей.

Перейдемо до неправильного уявлення 3: ґендери розділені, але рівні між собою. Роздільність ґендерів виникає з: пов’язаного із статтю поділу обов’язків; уявлень, що ґендерні розбіжності сприяють кращому пристосуванню жінок і чоловіків до різної діяльності; різного способу життя чоловіків і жінок, обумовленого ґендерними ролями. Важливо показати, що ґендерна нерівність проявляється у більш низькій оплаті праці жінок, їх більш низькому статусі, а також непропорційному розподілі хатніх обов’язків й догляду за дітьми навіть у тому випадку, коли працюють обоє батьків. Дитина повинна усвідомлювати, що ґендерно-справедливе суспільство вимагає, щоб ми відмовилися від уявлення, що традиційний поділ обов’язків між статями є природним і незмінним.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Практичне застосування народної педагогіки у школах України
Українська народна педагогіка має чіткі правила мовного етикету. Основна її вимога – ввічливість, статечність, пристойність, уважність та чемність. "Красиве слово – золотий ключ", – говорить народна мудрість. Але поетична вишуканість, звукова чи змістовна, ніколи не буває у фольклорі само ...

Діяльнісний підхід у дидактиці
1. Пізнавальна діяльність як основа розвитку особистості учня. 2. Мотивація учбової діяльності школярів. 3. Проблема пізнавального інтересу й активізація учіння. Ключові поняття: діяльністний підхід, пізнавальна діяльність, пізнавальна потреба, мотив, мотивація учіння, навчально-пізнавальна діяльні ...

Історія методів навчання грамоти
Найпоширенішими методами навчання грамоти в минулому вітчизняної школи були такі: буквоскладовий, складовий, звуковий і цілих слів. Буквоскладовий метод. Найдавнішим методом навчання грамоти, який довгий час застосовувався в школах Росії, був буквоскладовий метод. Це синтетичний буквений метод. Про ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2023 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com