Формування ґендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу

створення з дівчатками досвіду самозаохочення й підвищення самооцінки (наприклад, технологія щоденника з фіксуванням успіхів);

створення умов для тренування міжстатевої чутливості (наприклад, через театралізацію, обмін ролями);

залучення обох батьків (а не тільки матерів) до виховання дітей.

Вчитель повинен бути ініціатором позитивного спілкування хлопчиків і дівчаток. Для цього можна проектувати партнерську діяльність, організовувати конкурси, походи, бесіди, де можливий прояв вільного від ґендерних стереотипів стилю поведінки хлопчиків і дівчаток. Можливе використання тренінгів по моделюванню такого типу поведінки, до якого повинні прагнути майбутні чоловіки й жінки, розробка відповідної, заснованої на принципах рівноправ’я, системи цінностей для хлопчиків і дівчаток.

Формування ґендерної культури необхідно здійснювати у взаємозв’язку з усіма іншими напрямками навчально-виховної роботи школи. Необхідний єдиний підхід з боку батьків та педагогів. Цілі, засоби, методи й зміст такої роботи варіюються залежно від віку учнів. Ціль всієї виховної роботи школи – формування цілісної особистості чоловіка й жінки, вільної від дискримінаційних практик, особистості, яка реально оцінює ті соціальні зміни, що відбувається у суспільстві, й здатної діяти відповідно до особистих переконань, з огляду на сформовані норми.

Що саме міняють педагоги в практиці соціалізації дітей різного віку, виходячи із прийнятої ними ґендерної концепції світу? Провідна дослідниця Л.В. Штильова пропонує наступні шляхи здійснення педагогами ґендерного виховання:

доповнення зони самореалізації в конкретних умовах конкретних освітніх установ, заохочення дівчаток до занять спортом, а хлопчиків до самообслуговування, оволодіння навичками, які в нашій культурі прийнято вважати традиційно жіночими (прання, прибирання, миття посуду);

організація досвіду рівноправного співробітництва хлопчиків і дівчаток у повсякденному житті, спортивних заняттях, навчальній практиці, іграх;

зняття традиційних культурних заборон на емоційне життя й самовираження для хлопчиків, тренування їх рефлексивності і сензитивності, природності вираження почуттів;

створення з дівчатками досвіду самозаохочення й підвищення самооцінки, пропонують для цього нехитрі технології щоденників, фіксування успіхів;

створення умов для тренування міжстатевої чутливості (емпатії) через доступні прийоми обміну ролями, театралізації й ін.

Таким чином, педагоги діють у напрямку збільшення можливостей і життєвих шансів як дівчаток, так і хлопчиків.

Вчителі повинні усвідомити, а потім і змінити різні установки по відношенню до хлопчиків і дівчаток з погляду виховання відповідальності, заохочень і покарань. Необхідно змінити асиметрію в розподілі доручень і вимог відповідальності. У початкових класах вчителям необхідно підкреслювати, що хлопчики не поступаються дівчаткам у розумових здібностях і створювати умови для того, щоб хлопчики могли проявити себе в навчанні не гірше дівчаток.

Вчителям можна дати рекомендацію виховувати самосвідомість дівчинки як активного суб’єкта відносин, у тому числі ґендерних; суб’єкта, здатного до творчої самореалізації й самоактуалізації особистості не тільки в рамках домашнього господарства, а й у перспективі визначення власної долі.

Необхідно вчити хлопчиків виражати свої позитивні почуття, включаючи симпатію до дівчаток адекватно, а також учити способам саморегуляції й релаксації, які дозволили б зняти агресивність без насильства над більш слабкими.

Це цікаво:

Ефективна профілізація як перспектива розвитку профільного навчання
Профільне навчання – це засіб диференціації та індивідуалізації навчання, що дає змогу шляхом змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу забезпечити повніше врахування інтересів, нахилів і здібностей учнів, створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних ...

Основні види роботи соціального педагога з дітьми «групи ризику»
Будь-яка проблема краще вирішується комплексно. Саме комплексний соціально-педагогічний підхід в роботі з цією категорією дітей і повинен бути покладений в основу розробки соціально-педагогічних технологій роботи з ними. При цьому необхідно враховувати, що соціально-педагогічна робота з дітьми груп ...

Психолого-педагогічні умови формування самоконтроля у розумово відсталих дошкільників
Експериментальне навчання проходило у два етапи, кожний із яких включав в себе три серії завдань. Перші дві серії носили формуючий характер, третя (контрольна)-передбачала певні ефективності проведеного навчання. На першому етапі робота була направлена на усвідомлення дітьми факту необхідності заст ...