орієнтація на підкреслення розбіжностей між статями, на „особливе призначення” чоловіка й жінки, заохочення видів діяльності, що відповідають статі;
виховання в дусі твердого (визначеного) вибору статевої ідентичності і як наслідок вибір видів поведінки, що виходить із статевої приналежності;
обґрунтування доцільності роздільного за статтю навчання;
наявність твердих культурально сформованих ґендерних схем і осуд відступів від традиційних патріархатних моделей будови суспільства
Отже, проаналізувавши статеворольовий підхід можна сказати, що він обмежує всебічний розвиток особистості, що суперечить гуманістичним стандартам в освіті.
Всупереч означеним підходам взятий нами за основу ґендерний підхід у освіті й вихованні виступає як індивідуальний, що не перешкоджає прояву дитиною своєї ідентичності. Цей підхід дає людині більшу волю вибору й самореалізації, допомагає бути досить гнучким і вміти використовувати різні можливості поведінки. Основними складовими ґендерного підходу в освіті є:
орієнтація на нейтралізацію й пом’якшення розбіжностей між статями, відсутність орієнтації на „особливе призначення” чоловіка й жінки, заохочення видів діяльності, що відповідають інтересам особистості;
виховання в дусі вільного вибору ґендерної ідентичності;
вибір видів поведінки виходячи з конкретної ситуації;
обґрунтування недоцільності роздільного за статтю навчання;
тенденція до розмивання культурно сформованих ґендерних схем, можливість відступу від традиційних патріархатних моделей будови суспільства;
Треба взяти до уваги, що ґендерне виховання є спеціальною, спрямованою, систематичною й організованою взаємодією агентів виховання (усвідомлено діючих осіб) з вихованцями. У процесі ґендерного виховання створюються умови для ефективного розвитку й самореалізації особистості дитини як застава максимальної самореалізації особистості дорослого в майбутньому.
Наше дослідження виявило, що однією з проблем сучасної педагогіки є неоднозначне розуміння науковцями нової для них ґендерної термінології. Використання терміна „ґендер” як синоніма слова „стать” досить часто зустрічається у вітчизняних дослідженнях, підручниках. Саме це обумовлює необхідність створення нової педагогічної парадигми.
Аналіз педагогічної літератури показав, що максимально сприяти формуванню педагогічної парадигми, яка ґрунтується на ідеології рівноправ’я буде впровадження ґендерної концепції в освіту, а це, в свою чергу, сприятиме здійсненню особистісного (індивідуального) підходу в навчанні й вихованні дітей, підсилить потенціал педагогічної взаємодії, створить більш сприятливу ситуацію як для педагогів, так і для вихованців.
Нова педагогічна парадигма – усталена точка зору, що стала б взірцем у рішенні освітніх і дослідницьких завдань, повинна складатися з:
надання інформації про існування ґендерних стереотипів, можливості змінити обізнаність, знання, навички та поведінку школярів щодо ґендеру;
викривання механізмів дискримінації в існуючому навчально-виховному процесі;
формування ґендерної культури дітей та молоді, яка б стала підґрунтям для рівноправних відносин і вільного розвитку особистості.
Для наших вихованців впровадження ґендерної парадигми в освіту означатиме покращення індивідуальної ситуації розвитку, потенційне розширення можливостей самореалізації, самовираження у різноманітних сферах діяльності (за рахунок змін у поведінці педагогів – на етапі початкової школи, у середній і старшій школі – за рахунок накопиченого потенціалу розвитку та свободи від власних статеворольових бар’єрів (схем) сприйняття інформації).
Уважно розглянувши можливі методи та засоби формування ґендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу, ми вважаємо за необхідне запропонувати наступні кроки:
Це цікаво:
Структура уроків при застосуванні інтерактивних методик
Застосування інтерактивних методик висуває певні вимоги до структури уроку. Пропонуємо як зразок структуру, що подається в посібнику для вчителів права. 1. Мотивація Мета цього етапу — сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до теми. Прийомами навчання можуть бути питання, цитата, к ...
Принципи виховної роботи у СОМУ
Принципами, що організують виховання на розвиток соціально активної, освіченої, морально і фізично здорової особи у сучасний умовах, для всіх учасників виховного процесу у СОМУ мають бути: • демократизм, що передбачає реалізацію системи виховання, заснованої на педагогіці співпраці і взаємодії викл ...
Культурологічне виховання як один з основних видів військового виховання
Зацікавленість теоретиків і практиків культурологічного виховання і навчання офіцерів, в пошуках оптимальних методів цієї роботи пояснюється певною залежністю бойової підготовки підрозділів і частин від рівня їх культурологічних знань, навичок, вмінь, якостей та звичок і ефективності їх застосуванн ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.