Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових ґендерних стратегій

Педагогіка і виховання » Гендерне виховання у школі: Теорія та практика » Підготовка майбутніх учителів до виховання школярів у дусі нових ґендерних стратегій

Сторінка 8

орієнтація на підкреслення розбіжностей між статями, на „особливе призначення” чоловіка й жінки, заохочення видів діяльності, що відповідають статі;

виховання в дусі твердого (визначеного) вибору статевої ідентичності і як наслідок вибір видів поведінки, що виходить із статевої приналежності;

обґрунтування доцільності роздільного за статтю навчання;

наявність твердих культурально сформованих ґендерних схем і осуд відступів від традиційних патріархатних моделей будови суспільства

Отже, проаналізувавши статеворольовий підхід можна сказати, що він обмежує всебічний розвиток особистості, що суперечить гуманістичним стандартам в освіті.

Всупереч означеним підходам взятий нами за основу ґендерний підхід у освіті й вихованні виступає як індивідуальний, що не перешкоджає прояву дитиною своєї ідентичності. Цей підхід дає людині більшу волю вибору й самореалізації, допомагає бути досить гнучким і вміти використовувати різні можливості поведінки. Основними складовими ґендерного підходу в освіті є:

орієнтація на нейтралізацію й пом’якшення розбіжностей між статями, відсутність орієнтації на „особливе призначення” чоловіка й жінки, заохочення видів діяльності, що відповідають інтересам особистості;

виховання в дусі вільного вибору ґендерної ідентичності;

вибір видів поведінки виходячи з конкретної ситуації;

обґрунтування недоцільності роздільного за статтю навчання;

тенденція до розмивання культурно сформованих ґендерних схем, можливість відступу від традиційних патріархатних моделей будови суспільства;

Треба взяти до уваги, що ґендерне виховання є спеціальною, спрямованою, систематичною й організованою взаємодією агентів виховання (усвідомлено діючих осіб) з вихованцями. У процесі ґендерного виховання створюються умови для ефективного розвитку й самореалізації особистості дитини як застава максимальної самореалізації особистості дорослого в майбутньому.

Наше дослідження виявило, що однією з проблем сучасної педагогіки є неоднозначне розуміння науковцями нової для них ґендерної термінології. Використання терміна „ґендер” як синоніма слова „стать” досить часто зустрічається у вітчизняних дослідженнях, підручниках. Саме це обумовлює необхідність створення нової педагогічної парадигми.

Аналіз педагогічної літератури показав, що максимально сприяти формуванню педагогічної парадигми, яка ґрунтується на ідеології рівноправ’я буде впровадження ґендерної концепції в освіту, а це, в свою чергу, сприятиме здійсненню особистісного (індивідуального) підходу в навчанні й вихованні дітей, підсилить потенціал педагогічної взаємодії, створить більш сприятливу ситуацію як для педагогів, так і для вихованців.

Нова педагогічна парадигма – усталена точка зору, що стала б взірцем у рішенні освітніх і дослідницьких завдань, повинна складатися з:

надання інформації про існування ґендерних стереотипів, можливості змінити обізнаність, знання, навички та поведінку школярів щодо ґендеру;

викривання механізмів дискримінації в існуючому навчально-виховному процесі;

формування ґендерної культури дітей та молоді, яка б стала підґрунтям для рівноправних відносин і вільного розвитку особистості.

Для наших вихованців впровадження ґендерної парадигми в освіту означатиме покращення індивідуальної ситуації розвитку, потенційне розширення можливостей самореалізації, самовираження у різноманітних сферах діяльності (за рахунок змін у поведінці педагогів – на етапі початкової школи, у середній і старшій школі – за рахунок накопиченого потенціалу розвитку та свободи від власних статеворольових бар’єрів (схем) сприйняття інформації).

Уважно розглянувши можливі методи та засоби формування ґендерночутливого світосприйняття в учасників навчально-виховного процесу, ми вважаємо за необхідне запропонувати наступні кроки:

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Це цікаво:

Загальні вимоги до керівництва виробничим навчанням і практикою
При будь-яких умовах організації і проведення виробничого навчання і практики основним учителем професії і вихователем учнів є майстер виробничого навчання. Майстер повинний добре знати умови виробництва, у яких проводиться виробниче навчання (практика) учнів: структуру, організацію, номенклатуру п ...

Диференціальні рівняння як складова вивчення математики в педагогічних вищих навчальних закладах
Теорія диференціальних рівнянь є одним з найбільших розділів сучасної математики. Щоб охарактеризувати її місце в сучасній математичній науці, перш за все, необхідно підкреслити основні особливості теорії диференціальних рівнянь, математики, що складається з двох областей: теорії звичайних диференц ...

Педагогічна освіта і потреби сучасної української школи: роль педагогічної освіти у поширенні педагогічних інновацій
Мовна ситуація в Україні значною мірою залежить від вивчення української мови як базової дисципліни в загальноосвітній школі. Нові мотиви опанування державної мови вимагають оновлення методики викладання української мови, диференційованого підходу до визначення мінімальних, достатніх і спеціальних ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com