Методика формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій

Контрольно-корегувальний етап у формуванні економічних знань реалізований на початку лекційних та лабораторно-практичних занять, коли необхідно переконатися в наявності базових знань студентів, а також наприкінці лабораторно-практичних занять, під час проміжного та підсумкового контролю. Методами контролю є такі: контрольна робота, тестування, опитування. Контрольними засобами є задачі, завдання, питання контрольної роботи, бесіди й опитування, відкриті та закриті тести (на впізнання, співвідношення, встановлення послідовності, доповнення, розрахунок та ін.). Контрольні засоби розроблені на основі таких комп’ютерних технологій, як: MS Excel, MathCad, MS Access, Moodle.

Отже, організована економічна підготовка майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю є ефективною, оскільки свідчить про позитивні зміни в навчальній успішності студентів, перевазі третього-четвертого рівня завдань, швидкості їх виконання, відповідальне ставлення до рівня засвоєння економічних знань.

У третьому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка розробленої методики формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій» викладено способи організації та здійснення експериментальної роботи, у процесі якої розв’язувались такі завдання:

експериментальне визначення стану чинної методики формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю;

визначення умов формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів технічного профілю засобами комп’ютерних технологій;

експериментальна перевірка ефективності розробленої методики навчання.

У ході констатувального експерименту було встановлено взаємозв’язок між загальним рівнем підготовки майбутніх інженерів-педагогів та якістю сформованості економічних знань, яка визначалася за такими показниками: свідомий вибір завдань високого рівня складності, самостійність у виконанні завдання, доцільність обраних засобів виконання прийнятих рішень, оригінальність їх розв’язання, обґрунтованість, численність варіантів розв’язку, цілісність, раціональність розв’язку, повнота відповіді, швидкість виконання завдання з економіки. Про це свідчить значення коефіцієнта взаємозв’язку, який у всіх випадках знаходиться у межах від 0,5 до 0,9.

Аналіз чинної методики формування економічних знань показав, що розмежованість комп’ютерних, економічних і технічних дисциплін, які через зміст чи спосіб дії мають бути пов’язані міцними міжпредметними зв’язками, типовість у виборі викладачем технологій навчання, використання не всіх сучасних можливостей засобів комп’ютерних технологій не забезпечують належний рівень економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів: середня оцінка економічних знань у них становить 61,5% від максимальної.

Результати порівняльного експерименту дали змогу виявити суттєві відмінності між рівнями сформованості економічних знань у студентів, які навчаються за чинною і розробленою методиками. При цьому вірогідність, валідність та надійність отриманих результатів забезпечувались вибором умов проведення експерименту, про що свідчить аналіз впливу додаткових факторів на результати експерименту. Результати порівняльного експерименту, усереднені за 10-ма показниками, представлено на рис. 1.

Рис. 1 Розподіл оцінок сформованості економічних знань засобами комп’ютерних технологій у студентів контрольної та експериментальної груп

Абсолютна ефективність за середньою оцінкою показників якості сформованості економічних знань склала 0,38.

Проведений аналіз результатів порівняльного експерименту дозволив зробити висновок щодо стійкого впливу розробленої методики на рівень сформованості економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів і показав, що ця авторська методика є ефективною і може бути використана під час навчання студентів відповідних спеціальностей.

1. Сучасна Україна знаходиться в процесі пошуку шляхів ефективного розвитку, що супроводжується численними рішеннями, постановами, розпорядженнями на всіх рівнях і у всіх сферах державного управління, особливо в економічній. Це відповідним чином відбивається на змісті економічних знань, якими має володіти інженер-педагог для здійснення ефективного техніко-економічного обґрунтування проектів засобами комп’ютерних технологій. Вимоги якісного застосування інженерами-педагогами економічних знань при вирішенні професійних завдань, з одного боку, і недостатність розробки відповідної методики навчання – з іншого, є суперечністю, яка зумовила необхідність розв’язання наукової проблеми теоретичного обґрунтування і формування економічних знань у майбутніх інженерів-педагогів засобами комп’ютерних технологій.

Це цікаво:

Народна педагогіка у системі освіти
У педагогічній практиці ми досить часто стикаємося з поняттями «система виховання» і «виховна система» на підставі того, що у складному полі функціональному педагогічному процесі важливе використання не окремих, розрізнених заходів, а цілісної, продуманої системи багатобічних дій, що повною мірою м ...

Загальнонавчальні уміння і навички як ключова компетентність учнів початкової школи
Уміння учнів учитися як вимір розвивального потенціалу середньої освіти у наш час прискорюється нагромадженням інформаційних ресурсів і засобів навчання, які стають доступними для більшості людей планети. Мобільність населення, змагання між державами за темпи розвитку спонукають до переосмислення ф ...

Мета як основний компонент діяльності. функції і фактори постановки цілей
Цілепокладання (цілеутворення) – процес висування цілей діяльності. Основні функції цілепокладання: усвідомлення смислу діяльності і життя в цілому, установка пріоритетів актуальних життєвих задач; планування і проектування (поступове прирощування результатів); економічність (запобігання зайвих зус ...