Основні актуальні завдання профілактики асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної поведінки старшокласників

Педагогіка і виховання » Формування соціально-позитивної поведінки старшокласників » Основні актуальні завдання профілактики асоціальної поведінки та формування соціально-позитивної поведінки старшокласників

Сторінка 3

Ця тактика заснована на особливо важливих у роботі з важковиховуваними підлітками принципах педагогічного оптимізму, поваги до підлітка, розуміння його душевного стану, зацікавленості у його долі.

Аналіз педагогічної літератури дозволив визначити такі етапи процесу перевиховання:

перший етап - налагодження контакту з вихованцем, пробудження у нього бажання змінитися;

другий етап - спостерігається процес зміни на краще і закріплення позитивних якостей. Під впливом різноманітних прийомів педагогічного впливу, які застосовуються у взаємодії з усією навчально-виховною роботою, підліток поступово включається в життя і діяльність колективу. Цей стан є мовби своєрідним тренінгом на спроможність налагодити здорові взаємостосунки з педагогами, учнями, батьками; третій етап - поступове набуття позитивними якостями міцності і стабільності завдяки вольовим зусиллям вихованця, оволодіння досвідом правильної поведінки.

Позитивна спрямованість процесу перевиховання можлива лише за умови налагодження довірливих відносин між підлітком і фахівцем. Підтримка такого складного психологічного стану, як вихованість, є головним завданням соціального педагога по суті на всіх етапах здійснення процесу перевиховання.

Варто зазначити, що моральне становлення підлітка визначається не лише характером тієї широкої системи суспільних відносин, в яку він включається, але й системою міжособистісних стосунків, які з'являються у нього у найближчому оточенні, у мікросередовищі. Особливості особистості не лише формуються і розкриваються у стосунках з іншими людьми, але якраз через взаємини з людьми їх можна змінити. Вивчаючи ставлення підлітка до дорослих, однолітків, його до самого себе, соціальний педагог має змогу визначити джерело позитивного чи негативного впливу, судити про їх силу, стійкість і на цій основі будувати свою тактику, щоб управляти ними, прогнозувати майбутнє підлітка. Звичайно, що перші паростки взаємостосунків закладаються у сім'ї, коли дитина стає свідком конфліктів між дорослими. Складність взаємостосунків підлітка і дорослої людини полягає ще й у тому, що протидія підлітка породжує у відповідь протидію педагога.

Саме взаємостосунки є мінімальною метою у виховному процесі. Засобом вибудови цих стосунків є спільна діяльність педагога, інших дорослих і підлітків. Із зміною видів діяльності змінюється і характер спілкування, стосунків, які, до речі, також змінюються під впливом вікових знань.

Тому слід сказати, що окрім постійної уваги до особистості підлітка, аналізу його поведінки, педагог повинен постійно контролювати і аналізувати прояв власного ставлення до конкретного підлітка (які можуть сприяти чи перешкоджати взаємодії).

Важливим аспектом виховання є індивідуалізація. Це не лише досконале знання кожного підлітка, але й досить бережне ставлення до особистості. Адже, як зазначає І.С. Кон, ”особистісний підхід у вихованні - не просто врахування індивідуальних особливостей учнів, які відрізняються один від одного. Це перш за все послідовне завжди і у всьому ставлення до нього як до особистості, як до відповідального і самосвідомого суб'єкта діяльності”.

"Культурно-виховний простір школи в умовах демократизації суспільства має будуватися на принципі самоуправління, тому провідна роль в оновленні соціального виховання належить таким виховним сферам: самоуправління (парламент, рада, шкільний кооператив, загальні збори), право і політика (писані закони школи, суд, боротьба за досягнення бажаних змін шкільної життєдіяльності законними і моральними засобами), громадська думка (моральні закони, соціальні цінності школи), соціальна робота (самозахист та самодопомога дітей)"

Для вирішення складних завдань у процесі перевиховання підлітка педагог має володіти відповідними знаннями і вміннями. До них можна віднести:

1. Наукове педагогічне мислення, яке дозволяє правильно орієнтуватися у найбільш складних педагогічних ситуаціях, швидко визначити основне педагогічне завдання. Використовувати ефективні засоби впливу, можливості мікросередовища, громадськості і спонукати підлітка до самовиховання.

2. Висока педагогічна грамотність і психологічне чуття, яке необхідне для з'ясування причин важковиховуваності, рівнів виховуваності підлітка, розуміння особливостей його поведінки в різних ситуаціях.

3. Педагогічний такт і педагогічна етика, завдяки яким складаються нормальні стосунки з важкими підлітками, з'являється можливість взаємовиховання, самовиховання, успішного усунення причин важковиховуваності.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Діти - радість життя
Сім'я — це геніальне творіння природи й суспільства. Зв'язок двох осіб різної статі, що називається шлюбом, — це не просто природний союз і не просто цивільний договір, а передусім моральний союз, який виникає на основі взаємної любові, на довірі й перетворює подружжя в єдине ціле. Двоє людей, які ...

Визначення особистісних особливостей підлітків
За наслідками проведеного дослідження за визначенням особистісних особливостей підлітків, був проведений розрахунок середнього значущого, який дозволив сформулювати наступні виводи. Середній показник (5,3), відмічений в чиннику «A» «замкнутість-товариськість» що свідчить про наявність у підлітків т ...

Проблеми мотивації студентів в процесі їх навчання у ВУЗі
Посилення інтересу до проблеми мотивації відношення студентів як рушійної сили в процесі їх навчання у вузі, у самому широкому розрізі, пов'язане з пошуком факторів впливу на особистість, з виявленням динамічних, енергетичних і смислоутворюючих закономірностей відношення, співвідношення між її акти ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com