Дослідження основних умов формування духовних цінностей та соціально-позитивної поведінки старшокласників

Педагогіка і виховання » Формування соціально-позитивної поведінки старшокласників » Дослідження основних умов формування духовних цінностей та соціально-позитивної поведінки старшокласників

Сторінка 1

Проведене дослідження дозволило виділити основні умови формування духовних цінностей:

1) організаційно-педагогічні умови, до яких належать: а) цілеспрямоване педагогічне спілкування; б) креативно стимулююча діяльність (створення ситуації успіху); в) науково методичне забезпечення педагогічного процесу формування духовних цінностей;

2) соціально-педагогічні умови: а) своєчасна соціально-педагогічна корекція в умовах "пасторального" тренінгу (моделювання життєвих ситуацій); б) урахування соціокультурних традицій; в) гармонізація впливу соціально-виховуючого середовища (створення творчої атмосфери, довіри, співпереживання, гуманізму тощо).

У ході експериментальних досліджень було визначено етапи формування духовних цінностей:

1) пред’явлення цінностей старшокласникам;

2) усвідомлення цінностей старшокласниками (потреби, установки, ідеали, рефлексія);

3) прийняття духовних цінностей;

4) коректуючий вплив соціально-виховуючого середовища;

5) реалізація духовних цінностей у творчій діяльності, поведінці;

6) закріплення духовних цінностей у спрямованості і переведення її в статус якості особистості;

7) актуалізація потенційних духовних цінностей, що перетворюються в особистісну якість.

Аналіз кожного з етапів формування духовних цінностей дозволяє виділити головні напрями роботи соціального педагога. Так, пред’явлення старшокласникам цінностей може здійснюватися як у спеціально - створених умовах взаємодії, так і в повсякденному спілкуванні. Основний шлях пред’явлення цінностей - це щоденна освітня діяльність, як навчальна, так і позанавчальна (факультативи), взаємодія "педагог - старшокласники” в різних виявах (творча діяльність тощо). Головною особою, що створює аксиологічні (ціннісні) ситуації, що пред’являє духовні цінності, може бути висококваліфікований соціальний педагог, внутрішній світ якого, професійна культура, компетентність пронизані ціннісним духом і є зразком для наслідування.

Спеціально створювані ситуації (гра, діалог, факультатив, тренінг, тощо) особливо повинні базуватися на свободі вибору, можливостях повноцінно обговорювати ситуації, відсутності тиску та авторитарності, а також передбачає створення ситуацій успіху. Це обов’язкові умови, за яких можна формувати ціннісний погляд на оточений світ з виділенням головних опорних координат у життєвому континуумі.

Усвідомлення цінностей старшокласниками починається після їхнього пред’явлення і здійснюється поступово, включаючи усвідомлення потреб, установок, ідеалів, пред’явлених цінностей, дій на їхній основі, а також потенційні результати з подальшою рефлексією. Таким чином, формується усвідомлене спонукання, стимул, що включає необхідні вияви особистості спочатку в контексті її креативної діяльності, а потім і в життєвих ситуаціях. Духовні цінності на цьому етапі стають усвідомленими, рефлексивними. Для того щоб духовна цінність стала спонукальною силою, потребою, вона повинна бути внутрішньо прийнята суб’єктом. Прийняття духовної цінності відбувається в умовах її ідентифікації з ціннісними потребами особистості, в процесі співвіднесення духовної цінності з ієрархією суб’єктивно значущих особистісних цінностей.

Важливий момент на цьому етапі - процес включення духовної цінності в структуру значущих стосунків людини. У цьому випадку духовна цінність набуває змістоутворювальної функції, завдяки якій формується досвід, соціальний та індивідуальний інтелект, емоційно-почуттєва сфера. На етапі коректуючого впливу соціально-виховуючого середовища враховується положення про те, що формування духовних цінностей може блокуватися різними причинами, як-от: наявністю когнітивного дисонансу (що виникає як відповідь на суперечність між тими знаннями, що наявні, і тими, що пропонуються, та уявленнями); захисними механізмами особистості (які оберігають від некоректного втручання, нав’язування позицій, поглядів); ситуаційними факторами; відсутністю ціннісного стрижня особистості, неадекватним визначенням духовних цінностей; ізольованістю ціннісних позицій, переоцінкою цінностей тощо. Все це враховується соціальним педагогом, який повинен грамотно, компетентно підходити до цього питання.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Особливості використання електронних засобів навчання на уроках фізики
Специфікою занять з фізики є необхідність досить часто використовувати наочність як у вигляді стаціонарних її форм (графіків, рисунків, схем тощо), так і в динаміці, наприклад, експерименти та ін. За допомогою електронних засобів із спеціальним проектором легко можна показувати досліди, проведення ...

Народознавство: суть, принципи, функції та засоби
Народознавство як наука про життя, звичаї та обряди й духовну творчість народу загальновизнане у всьому світі. Не випадково І. Франко у своїй праці "Найновіші напрямки в народознавстві" (1895), крім української назви, подає також німецьку й англійську. Обсяг поняття "народознавство&q ...

Вивчення особливостей розвитку навчальної діяльності дітей на початковій ланці навчання
Згідно попередніх наукових досліджень було встановлено, що самооцінка дитини молодшого шкільного віку формує позитивні тенденції щодо успішності навчання, що є новонаправленим процесом. Протягом молодшого шкільного віку спостерігається, що спочатку успішність навчання впливає на самооцінку, а потім ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com