Дослідження основних умов формування духовних цінностей та соціально-позитивної поведінки старшокласників

Педагогіка і виховання » Формування соціально-позитивної поведінки старшокласників » Дослідження основних умов формування духовних цінностей та соціально-позитивної поведінки старшокласників

Сторінка 1

Проведене дослідження дозволило виділити основні умови формування духовних цінностей:

1) організаційно-педагогічні умови, до яких належать: а) цілеспрямоване педагогічне спілкування; б) креативно стимулююча діяльність (створення ситуації успіху); в) науково методичне забезпечення педагогічного процесу формування духовних цінностей;

2) соціально-педагогічні умови: а) своєчасна соціально-педагогічна корекція в умовах "пасторального" тренінгу (моделювання життєвих ситуацій); б) урахування соціокультурних традицій; в) гармонізація впливу соціально-виховуючого середовища (створення творчої атмосфери, довіри, співпереживання, гуманізму тощо).

У ході експериментальних досліджень було визначено етапи формування духовних цінностей:

1) пред’явлення цінностей старшокласникам;

2) усвідомлення цінностей старшокласниками (потреби, установки, ідеали, рефлексія);

3) прийняття духовних цінностей;

4) коректуючий вплив соціально-виховуючого середовища;

5) реалізація духовних цінностей у творчій діяльності, поведінці;

6) закріплення духовних цінностей у спрямованості і переведення її в статус якості особистості;

7) актуалізація потенційних духовних цінностей, що перетворюються в особистісну якість.

Аналіз кожного з етапів формування духовних цінностей дозволяє виділити головні напрями роботи соціального педагога. Так, пред’явлення старшокласникам цінностей може здійснюватися як у спеціально - створених умовах взаємодії, так і в повсякденному спілкуванні. Основний шлях пред’явлення цінностей - це щоденна освітня діяльність, як навчальна, так і позанавчальна (факультативи), взаємодія "педагог - старшокласники” в різних виявах (творча діяльність тощо). Головною особою, що створює аксиологічні (ціннісні) ситуації, що пред’являє духовні цінності, може бути висококваліфікований соціальний педагог, внутрішній світ якого, професійна культура, компетентність пронизані ціннісним духом і є зразком для наслідування.

Спеціально створювані ситуації (гра, діалог, факультатив, тренінг, тощо) особливо повинні базуватися на свободі вибору, можливостях повноцінно обговорювати ситуації, відсутності тиску та авторитарності, а також передбачає створення ситуацій успіху. Це обов’язкові умови, за яких можна формувати ціннісний погляд на оточений світ з виділенням головних опорних координат у життєвому континуумі.

Усвідомлення цінностей старшокласниками починається після їхнього пред’явлення і здійснюється поступово, включаючи усвідомлення потреб, установок, ідеалів, пред’явлених цінностей, дій на їхній основі, а також потенційні результати з подальшою рефлексією. Таким чином, формується усвідомлене спонукання, стимул, що включає необхідні вияви особистості спочатку в контексті її креативної діяльності, а потім і в життєвих ситуаціях. Духовні цінності на цьому етапі стають усвідомленими, рефлексивними. Для того щоб духовна цінність стала спонукальною силою, потребою, вона повинна бути внутрішньо прийнята суб’єктом. Прийняття духовної цінності відбувається в умовах її ідентифікації з ціннісними потребами особистості, в процесі співвіднесення духовної цінності з ієрархією суб’єктивно значущих особистісних цінностей.

Важливий момент на цьому етапі - процес включення духовної цінності в структуру значущих стосунків людини. У цьому випадку духовна цінність набуває змістоутворювальної функції, завдяки якій формується досвід, соціальний та індивідуальний інтелект, емоційно-почуттєва сфера. На етапі коректуючого впливу соціально-виховуючого середовища враховується положення про те, що формування духовних цінностей може блокуватися різними причинами, як-от: наявністю когнітивного дисонансу (що виникає як відповідь на суперечність між тими знаннями, що наявні, і тими, що пропонуються, та уявленнями); захисними механізмами особистості (які оберігають від некоректного втручання, нав’язування позицій, поглядів); ситуаційними факторами; відсутністю ціннісного стрижня особистості, неадекватним визначенням духовних цінностей; ізольованістю ціннісних позицій, переоцінкою цінностей тощо. Все це враховується соціальним педагогом, який повинен грамотно, компетентно підходити до цього питання.

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Сюжетно-рольова гра та її виховні можливості
Для дітей молодшого шкільного віку навколишня дійсність, і особливо, світ дорослих є надзвичайно привабливим. У дитини з'являється потреба дяти так, як дорослі, робити все "самій". Однак вона не може включитися до "дорослої" життєвої ситуації (Л. Виготський), їй бракує відповідн ...

Проблеми, концептуальні положення та принципи системи розвивального навчання В.В. Ельконіна Д.Б. Давидова
Доки розробка нової системи мала чисто експериментальний характер, вона не зустрічала серйозної протидії. Але коли з’явився конкретний проект реалізації в умовах школи, коли школи-лабораторії продемонстрували реальні результати нової системи, стало зрозуміло, що реалізація системи суперечить інтере ...

Керівництво і лідерство як основні компоненти соціально-психологічного управління
Незважаючи на те, що керівництво – істотний компонент ефективного управління, ефективні лідери не завжди є одночасно й ефективними керуючими. Про ефективність лідера можна судити по тому, у якому ступені він або вона впливають на інші. Іноді ефективне лідерство може й заважати формальній організаці ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com