Дидактика як педагогічна теорія навчання

Педагогіка і виховання » Освіта – основа розвитку особистості » Дидактика як педагогічна теорія навчання

Сторінка 1

Поняття про дидактику

Дидактика – це дисципліна, яка досліджує навчання на теоретичному рівні. Вважається, що цей термін запровадив німецький педагог В.Ратне (1571-1635) для позначення мистецтва навчання. Аналогічно трактував дидактику в видатний чесько-польський педагог Ян Амос Коменський, який у 1657 р. видав книгу “Велика дидактика” і назвав в ній дидактику “універсальним мистецтвом навчання всіх всьому”.

Дидактика перекладається з гр. як didacticos – той, хто навчає і didasco – той, хто вивчає. Це педагогічна теорія навчання, яка дає наукове обґрунтування того змісту, методів і організаційних форм.

Дидактика є теорією навчання з усіх навчальних предметів, у той час як методика навчання – теорія і практика викладання певних дисциплін.

Основні дидактичні концепції, парадигми і теорії, становлення сучасної педагогічної системи

Сьогодні в дидактиці представлена велика кількість певних теоретичних конструкцій, парадигм, концепцій, напрямів, теорій, моделей і т.п.

Дидактична концепція – з лат. – система поглядів на процес навчання. Кожна дидактична концепція (або дидактична система) складається з декількох напрямів, теорій. В той чи інший час, в тій чи іншій країні перевага може віддаватись певній концепції – парадигмі. Парадигма – з грецьк. paradigma – зразок, еталон – пануюча теорія, що покладена в основу вирішення теоретичних і практичних проблем.

Узагальнюючи безліч наявних сьогодні дидактичних концепцій, слід виділити три основні: традиційна (авторитарна), педоцентрична і особистісно орієнтована (гуманістична).

Традиційна і педоцентрична концепції виникли давно. Кожна з цих систем має свої переваги і недоліки.

Традиційна (авторитарна) концепція освіти забезпечує формування найглибших знань, морально стійкої особистості, але орієнтована переважно на передачу готових знань, авторитарність, притиснення самостійності учня.

Педоцентрична концепція дає найкращі результати для розвитку загальних і розумових здібностей, розкриття творчого потенціалу учнів. Однак переоцінка спонтанної діяльності дітей, слідування за їх інтересами призводить до втрати систематичності, випадкового відбору матеріалу, слабкому його опрацюванню, великих витрат часу.

Особистісно орієнтована (гуманістична) концепція вважається сучасними науковцями найперспективнішою. Саме за її умов здійснюється найбільш гармонійний і всебічний розвиток особистості, виявляється і вдосконалюється її природний потенціал.

Однак на рівні освітніх парадигм сьогодні існують тільки перші дві концепції. Традиційна (авторитарна) парадигма характеризує процес навчання в Германії, багатьох пострадянських, слов’янських країнах (Росія, Україна, Словаччина, Угорщина і т.д.), східних країнах. Педоцентрична (реформаторська) парадигма найбільше характеризує американську освіту, а також освіту Великобританії, Франції.

Особистісно орієнтована концепція освіти існує сьогодні поки що на рівні окремих педагогічних теорій, впроваджується в передовому педагогічному досвіді, розробках педагогів-новаторів.

Справа в тому, що визнання тієї чи іншої концепції навчання в якості парадигми залежить від суспільних умов. Авторитарна парадигма характеризує суспільства традиційного типу, що мають багатовікову культуру, і освіта повинна забезпечувати її збереження і відтворення. Реформаторська парадигма освіти сприяє максимальному культурному оновленню суспільства і характеризує перш за все порівняно молоді країни (США). Розглянемо освітні тенденції, викликані переважним визнанням тієї чи іншої концепції навчання (схема).

Поява особистісно орієнтованої парадигми освіти викликана соціально-економічними змінами та підготовлене всім ходом розвитку культури. Сучасні кризи в світовому суспільстві все частіше пов’язують з кризами в світовій освітній політиці, коли повинний бути переглянутим не стільки формальний аспект освіти – її напрямок (збереження чи оновлення культури), скільки її змістовний аспект (що розуміти під культурою, яку слід зберігати та відтворювати): оточуючий світ та створену людиною культуру, саму людину або взаємовідносини між людиною і оточуючим середовищем.

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Принципи навчання в сучасній школі
1. Принцип навчання як дидактична категорія. 2. Характеристика системи принципів навчання; а) принцип виховуючого навчання; б) принцип наочності; в) принцип науковості; г) принцип систематичності; д) принцип доступності; е) принцип міцності знань, умінь і навичок; ї) принцип свідомості та активност ...

Становлення особистості через виховання
Перші спроби розглядати виховання як соціальний феномен зробив Е. Дюркгейм. Виховання за своєю природою є таким: його сутність полягає в соціалізації індивідів, підготовці до життя, до взаємодії у групах, суспільстві. Виховувати дитину – означає проявити до неї «примушення», яке є головною ознакою ...

Дидактичні цілі та загальні вимоги до використання засобів наочності на уроках
Принцип наочності втілюється через вже перелічені вище засоби, а також через актуалізацію чуттєвого досвіду, яким уже володіють школярі. У дидактиці перший вид називається зовнішньою, а другий – внутрішньою наочністю. Отже, наочний матеріал може сприйматися як під час самого уроку, так і до його пр ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com