Дидактика вивчає закономірності, правила і принципи реалізації дидактичного процесу.
Закономірність виражає об’єктивні, суттєві, постійні, необхідні для того чи іншого явища зв’язки, залежності які за певних умов повторюються. Виявлення тих чи інших закономірностей реалізації навчання здійснюється в ході наукових досліджень. Найвідоміші педагоги-науковці, які виявили і науково підтвердили найважливіші закономірності навчання: Ю.К.Бабанський, В.І.Звягінський, І.Я.Лернер, М.І.Махмутов, М.Н.Скаткін та інш. Знання закономірностей навчання дозволяє побудувати його таким чином, щоб досягти запланованих дидактичних цілей, правильно підібрати зміст, форми, методи, засоби навчання.
Всі закономірності навчання поділяють на загальні і конкретні. Наведемо приклади деяких закономірностей.
загальні (притаманні всій системі навчання):
цілі навчання залежать від рівня і темпів розвитку суспільства, потреб і можливостей суспільства, рівня і можливостей педагогічної науки і практики.
конкретні (закономірності окремих аспектів розгляду системи – дидактичного, гносеологічного, психологічного, управлінського, соціологічного, організаційного):
дидактичний аспект: результати навчання прямо пропорційні усвідомленню учнями цілей навчання;
гносеологічний аспект: результати навчання прямо пропорційні вмінню учня вчитися;
психологічний аспект: результати навчання прямо пропорційні інтересу учнів до навчання;
соціологічний аспект – продуктивність навчання залежить від обсягу і інтенсивності пізнавальних контактів і т.д.
Основні вимоги до діяльності вчителя, що випливають із закономірностей, називаються дидактичними принципами (від лат. principium – першооснова). Це вихідні положення, що визначають зміст, організаційні форми і методи навчального процесу відповідно до загальних цілей і закономірностей.
Дидактичні правила – це заснований на загальних принципах опис педагогічної діяльності в певних умовах для досягнення певної цілі. Це керівні положення із застосування того чи іншого дидактичного принципу.
Наведемо приклади деяких дидактичних принципів і правил їх реалізації:
Принцип свідомості і активності - дійсну сутність людини складають глибоко і самостійно осмислені знання, що набуваються шляхом інтенсивного напруження власної розумової діяльності.
Досягайте ясного розуміння учнями цілей і задач подальшої роботи. Навчайте так, щоб учень розумів, що, навіщо і як треба робити, і ніколи механічно не виконував навчальних дій, попередньо глибоко не усвідомив їх.
При навчанні використовуйте всі види і форми пізнавальної діяльності, поєднуючи їх і враховуючи вікові можливості учнів.
Досягайте розуміння учнями кожного слова, речення, не використовуйте понять, на розкриття змісту яких ви не розраховували.
Використовуйте силу взаємонавчання учнів. Те, що говорить товариш, часто краще і легше сприймається, ніж те, що говорить вчитель.
Ширше використовуйте в навчанні практичні ситуації, що вимагають від учнів самостійного бачення, виявлення, розуміння і пояснення розходження між фактами, що спостерігаються, і їх науковим поясненням.
Нічому не слід навчати, спираючись на один авторитет, але всьому треба вчити за допомогою доказів, що ґрунтуються на почутті і розумі.
Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, вчить їх навчатись.
Контролюйте фактори, що відволікають учнів від об’єкта навчання, як внутрішні (розсіяність думки, заняття сторонніми справами), так і зовнішні (запізнення, порушення дисципліни).
Навчайте учнів думати і діяти самостійно. Не допускайте постійного підказування, переказування і копіювання. Слід якомога частіше використати запитання “Чому?”, щоб навчити учнів мислити причинно.
Досягайте всебічного аналізу проблем, вирішення задач різними способами, частіше практикуйте творчі завдання.
Принцип наочності - навчання здійснюється успішніше, коли ґрунтується на безпосередньому спостереженні і вивченні цих предметів, явищ і подій, оскільки у більшості людей органи зору мають найбільшу чуттєвість до прийняття інформації
Це цікаво:
Підходи підготовки економіста
Професійна підготовка майбутнього економіста – педагогічний процес у закладах освіти економічного профілю, що може бути різноманітним і різноплановим, результатом якого є формування та розвиток професійної готовності фахівця-економіста; професійна готовність майбутнього економіста – інтегративна як ...
Вікові
особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі
навчальної діяльності
У віковій і педагогічній психології молодший шкільний вік займає особливе місце: в цьому віці освоюється навчальна діяльність, формується довільність психічних функцій, виникають рефлексія, самоконтроль, а дії починають співвідноситися з внутрішнім планом. Період життя дітей від 6–7 до 10–11 років ...
Форми влади й впливу
Варто повторити затвердження, що для того, щоб керувати, необхідно впливати, а щоб впливати - необхідно мати основу влади. Здоровий глузд підказує, що для того, щоб мати владу, керівник повинен мати можливість тримати під своїм контролем що-небудь, що має значення для виконавця, те, що створює його ...
На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.