Управління навчальною діяльністю. Навчальний менеджмент

Навчальна діяльність та її особливості, роль спільної діяльності у навчанні

Визнання навчальної діяльності учнів в якості провідної, смислоутворюючої складової процесу навчання, вимагає від викладача глибокого знання і розуміння її сутності, структури, психологічних механізмів її реалізації, а також володіння способами управління нею.

Як різновиду людської діяльності, НД притаманні як загальні риси, так і специфічні особливості. Загальні риси навчальної діяльності (за Ю.І.Машбицем):

як і будь-яка людська діяльність, навчальна носить свідомий характер (її суб’єкт ставить перед собою певну мету і має здібність до рефлексії своїх дій);

НД, як і будь-яка інша, має ознаку соціальності, є соціально нормативною і засвоюваною формою функціонування людини;

НД має перетворюючий характер (той факт, що перетворення спрямоване на самого суб’єкта діяльності, ні в якому разі не торкається сутності даної ознаки);

НД є виразом людської активності, збуджується конкретними мотивами і спрямована на досягнення певних цілей, у зв’язку з чим являє собою складне поліструктурне утворення.

Специфічна ознака навчальної діяльності: її метою і результатом є зміни самого суб’єкта, його досвіду, а не предметів, з якими діє суб’єкт. Тобто це діяльність з самозмінення, її продуктом є ті зрушення, які відбулися у ході її виконання в самому суб’єкті.

Як і будь-яка інша діяльність, навчальна діяльність має певну структуру, аналіз якої є важливим для розуміння її специфічних ознак (схема організаційно-психологічної структури навчальної діяльності).

Людина істота соціальна. Вона живе, розвивається і помирає в суспільстві, підкоряється суспільним законам. У широкому розумінні будь-яка діяльність людини є діяльністю заради якихось соціальних цілей, цілей якоїсь соціальної групи. Наприклад, навчання в конкретному навчальному закладі це частіше навчання у складі групи осіб з аналогічними потребами. Тому будь-яку діяльність можна вважати і спільною діяльністю, а індивідуальну діяльність – не існуючою саму по собі, а складовою частиною спільної діяльності.

Але якщо розглядати спільну діяльність більш вузько, навчання поряд не завжди означає навчання разом.

Спільна діяльність – це організована система активності взаємодіючих індивідів, основними ознаками якої є:

загальна, значуща мета;

загальна мотивація до спільної діяльності (всі однаково зацікавлені в результаті);

взаємозв'язок і взаємозалежність учасників (індивідуальні дії, не зв'язані з діями інших учасників, не приводять до необхідного результату, безглузді);

функціонально-рольовий розподіл (кожний виконує окрему операцію, відіграє певну роль, що в сукупності приводить до загального результату);

координація, погодженість індивідуальних дій, організованість (лідер);

єдиний результат (сукупний продукт);

просторова і тимчасова співприсутність учасників.

Випадання кожного з цих ознак робить спільну діяльність недостатньо ефективною. Крім того, кожен елемент структури спільної діяльності зв'язаний із всіма іншими елементами. Ефективна спільна діяльність володіє всіма цими ознаками в їхньому взаємозв'язку. Сутність спільної діяльності добре відображає відомий девіз: "Один за всіх і всі за одного!".

Застосування спільної діяльності в навчанні – обов’язкова вимога сучасної особистісно-орієнтованої парадигми навчання. Переваги спільної діяльності:

більш продуктивна, результативна і ефективна;

стимулює, мотивує і активізує учнів;

розвиває товариськість, комунікабельність та інші соціально важливі властивості учнів, що не можуть бути повністю розвинуті в індивідуальній діяльності;

сприяє самореалізації особистості, гармонійному особистісному розвитку;

здатна забезпечити покращення соціально-психологічної атмосфери в групах і т.д.

Однак важливу роль в ефективній реалізації індивідуальної і спільної навчальної діяльності належить управлінню.

Це цікаво:

Використання ілюстративного матеріалу при виченні розділу “Квантова фізика”
Розділ “Квантова фізика” – порівняно новий у курсі фізики середньої школи. Зміст його в основному стабілізувався, хоч деякі питання методики вивчення цього розділу продовжують розвиватися і ще оптимально не розв’язані. Це насамперед стосується використання наочності під час вивчення нового матеріал ...

Методика активізації та інтенсифікації в професійному навчанні
Особливу роль в контекстному навчанні відіграють активні форми і методи навчання або методики активного навчання, які спираються не лише на процеси сприйняття, пам'яті, уваги, а перш за все на творче, продуктивне мислення, поведінку, спілкування. Методики називають активними, оскільки в них істотно ...

Сутність базових понять
Формування нового образу мовної освіти тісно пов’язане з проблемою розвитку читацьких інтересів школярів, що має міжпредметний характер. Окремі аспекти порушеної проблеми відображені в наукових працях М. Бахтіна, М. Вашуленка, Л. Виготського, Н. Волошиної, Т. Донченко, О. Ісаєвої, В. Острогорського ...