Віковий підхід і проблеми екологічної освіти та виховання

Педагогіка і виховання » Принципи екологічного виховання » Віковий підхід і проблеми екологічної освіти та виховання

Сторінка 2

Духовне становлення людини розпочинається з образу матері, що сприймається дитиною ще у безсловесний період її життя. У християнській родині дитину дво-, трирічного віку ознайомлюють з елементами віри в Бога, навчають першої молитви, беруть зі собою до церкви, пояснюють доступно сенс релігійних свят та обрядів тощо.

Екологічна трансформація свідомості особистості й суспільства повинна йти від набуття екологічної грамотності до засвоєння екологічної культури. Очевидно, що розвиток повноцінної екологічної культури повинен відбуватися у процесі екологічного виховання. При цьому екологічна культура характеризується не тільки оволодінням технічними, науково-економічними знаннями, вміннями, навичками, а й естетичним ставленням до природи, розвитком емоційно-чуттєвої сфери людини, вихованням її естетичних потреб та інтересів, проявом творчої діяльності.

Упродовж віків наша сім'я виробила і передає з покоління в покоління і специфічні прийоми виховання (переконування, сугестія, виховання прикладом, стимулювання доброї поведінки, залучення до участі в обрядових дійствах тощо), що ґрунтуються на засадах віри в Бога і закріплюються в традиціях. Самі традиції виступають як надійний інструментарій виховання (обряди, свята, звичаї тощо). їхньою особливістю є те, що вони періодично, а отже, багаторазово повторюються. Цим забезпечується формування певних звичок поведінки.

В умовах шкільного виховання такої високої повторюваності виховної дії досягнути важко.

Але все одно екологічне виховання повинно здійснюватися на всіх етапах виховання особистості і особливо в шкільному віці.

Перший етап (молодші школярі) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці на емоційному рівні.

Другий (5–7 класи) і третій (8–9 класи) етапи передбачають накопичення знань про природні об'єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки в навколишньому середовищі. Поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.

Четвертий етап (10–12 класи) – завершується узагальнення здобутих екологічних знань, здійснюється моделювання простих кризових ситуацій. У навчальні програми запроваджуються інтегровані курси різних природничо-екологічних дисциплін.

В екологічному вихованні особливого значення набувають предмети природничо-географічного циклу. Біологія і географія розкривають дітям світ рослин, тварин, середовище, що їх оточує. Фізика і хімія дають комплекс політехнічних знань, наукові засади і принципи сучасного виробництва. Історія, правознавство показують неприпустимість варварського ставлення до природи. Предмети естетичного циклу розкривають естетичну сутність природи, її неповторну красу, вплив на людину. Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної діяльності: шкільні лісництва, садівництво, робота в мисливських господарствах та ін.; робота санітарних загонів захисту довкілля, які виявляють ступінь забруднення повітря, води, зон відпочинку; загонів для боротьби з браконьєрами (діють при лісництвах і рибгоспах); групи швидкої допомоги звірам і птахам у зимовий період; кутки природи в школах, будинках школярів. З природоохоронною роботою пов'язана туристично-краєзнавча робота з дітьми, спрямована на прищеплення їм навичок правильної поведінки в місцях відпочинку, в лісах і на річках та ін.

Результат екологічного виховання – сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне); наявністю світоглядних ціннісних орієнтацій щодо природи; екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров'я; набуттям умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (насамперед на місцевому та локальному рівнях); безпосередньою участю у природоохоронній роботі; передбаченням можливих негативних віддалених наслідків природо-перетворювальної діяльності людини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Сутність та роль професійного виховання в професійно - технічних навчальних закладах швейного профілю
Успішність діяльності кваліфікованого працівника швейного виробництва в сучасних умовах багато в чому визначається не тільки рівнем знань, володінням технологічними вміннями, які даються працівникові в процесі професійного навчання, але й системою професійного виховання, що зложилося в тому або інш ...

Мета та функції контролю
Головною метою контролю є забезпечення ефективності фор­мування знань, умінь, навичок учнів, використання їх на практиці, стимулювання навчальної діяльності учнів, формування у них прагнення до самоосвіти. Елементами контролю знань учнів є: перевірка - виявлення рівня знань, умінь та навичок; оціню ...

Навички читання і конспектування
Читання. Навчальний процес найчастіше змушує вас читати велика кількість друкованих матеріалів. Багато учнів сумніваються, що вони зможуть прочитати всі те, що їм рекомендував викладач. Ви зможете усунути такі сумніви шляхом розвитку навичок читання. Спробуйте зробити процес читання більш швидкому ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com