Віковий підхід і проблеми екологічної освіти та виховання

Педагогіка і виховання » Принципи екологічного виховання » Віковий підхід і проблеми екологічної освіти та виховання

Сторінка 4

Що стосується емотивного та поведінкового компоненту, то їх доцільно формувати у безпосередній діяльності – екскурсіях по рідному краю та заходах, спрямованих на облаштування довкілля, таких, як прибирання та прикрашання території ігрового майданчика, насадження та доглядання за квітами, догляд за кімнатними тваринами.

Екологія дитячої іграшки. Іграшка у дошкільному віці відіграє одну з провідних ролей у розвитку дитини, у формуванні її психічних процесів, інтелекту та особистості. Іграшка для дитини є важливим елементом довкілля. За допомогою іграшок дошкільники вчаться освоювати навколишнє середовище: формувати його, взаємодіяти з ним. На жаль, екологічність дитячої іграшки не є проблемою для певного кола фахівців. Зазначимо, що в Україні не існує підготовки спеціалістів з виготовлення дитячої іграшки. А якщо і йде мова про екологію дитячої іграшки, то мається на увазі тільки ті її характеристики, що безпосередньо можуть впливати на фізичний стан – токсичність, гострі кути, розмір (занадто великий і важкий для дитини чи занадто малий, що можна проковтнути, засунути у вухо, у носа). При цьому не розглядаються проблеми того, яким чином та або інша іграшка впливає на емоційний стан дитини, як позначається на формуванні образу світу, і взагалі наскільки корисною або шкідливою вона може бути для дитячої психіки. Отже, проблема екології дитячої іграшки – це актуальна психологічна проблема, що потребує співпраці психологів, педагогів, художників та інженерів, що займаються створенням іграшок для дітей.

Ставлення до довкілля у молодшому шкільному віці

У молодшому шкільному віці відбуваються суттєві зміни у сприйманні оточуючого середовища, якщо їх порівнювати з дошкільним віком. Саме у молодшому шкільному віці починає стрімко формуватися поведінковий компонент екологічної свідомості. Саме у молодшому шкільному віці з’являється бажання та можливість самому доглядати тварин, вирощувати рослини, створювати комфорт та затишок навколо себе. Але потрібно враховувати можливості дитини і пропонувати їй догляд за невибагливими тваринами та рослинами, тобто такими, що не потребують занадто складних технологічних прийомів догляду. Це, наприклад, такі тварини, як морські свинки, ховрахи, черепашки. Серед рослин не потребують складного догляду кактуси, алое, каланхое.

Високий пізнавальний інтерес у молодшому шкільному віці до світу природи, а також спостережливість можуть бути використані для розширення екологічної ерудиції. Для формування когнітивного компоненту екологічної свідомості використовується література з яскравими фото та малюнками тварин і рослин, екскурсії на природу, до природничого музею чи до зоопарку, де кваліфікований працівник розповість багато цікавого про тварин та їх охорону.

Стосунки з довкіллям у підлітковому віці

Молодший підлітковий вік (9 – 10 років) вважається найбільш сприятливим для цілеспрямованого формування екологічної свідомості. Інтенсивність взаємодії із довкіллям у підлітка може бути досить високою. Поряд із пізнавальним інтересом до довкілля на високому рівні знаходиться тяжіння до практичної взаємодії з природою. На фоні цього тяжіння складаються сприятливі умови для формування екологічності поведінки, тому важливо використати ці умови, залучаючи підлітків не тільки до широкого вивчення довкілля, а й для активних дій щодо його охорони та поліпшення.

Середній підлітковий вік (11 – 13 років) перш за все, характеризується тим, що пізнавальний інтерес до світу природи починає втрачати своє першорядне значення і поступається місцем інтересу до людини, до взаємин між людьми, тому акцент на передачі школярам різноманітних даних про світ природи у цьому віці є не надто ефективним. Але, з іншого боку, середні підлітки вже можуть самостійно здійснювати досить складні технології взаємодії із природними об’єктами – наприклад, утримання кімнатних птахів або догляд за акваріумом, вирощування рослин на подвір’ї. Таким чином, особливу увагу у середньому підлітковому віці слід зосередити на організації їх участі у охороні довкілля, тобто у сфері формування стратегій та технологій екологічної діяльності.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Предметний урок та його значення у навчально-виховному процесі початкової школи
У процесі навчання природознавства використовується специфічний тип уроку - предметний. Він має свою історію теоретичної розробки в методиці викладання предмета та практичного застосування в початковій школі. Принципи предметного навчання були розвинуті ще в працях Я.А. Коменського та Й.Г. Песталоц ...

Етапи формування середовищного підходу у педагогічній теорії
Виховні можливості середовища почали враховувати ще в первісному суспільстві, коли поступово відбувався перехід від пристосування до навколишнього середовища до його перетворення в своїх цілях. Соціальний досвід, що постійно накопичувався міг засвоюватися поколіннями тільки за умови цілеспрямовано ...

Основні загартовуючи чинники та їх значення для здоров`я
Минуло не одне тисячоліття з того часу, як людство довідалося про цілющу силу трьох великих лікарів природи: сонця, повітря і води. Саме вони — вода, повітря і сонце — залишаються і досі основними загартовуючими чинниками. До того ж, використані людиною у сполученні з фізичною культурою та правильн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com