Самооцінка та рівень домагань як психологічні категорії

Сторінка 3

Дослідження показали, що самооцінка, очікувана оцінка, оцінка особистістю групи – входять у структуру особистості і людина об’єктивно вимушена рахуватися з цими суб’єктивними індикаторами свого самопочуття в групі, успішності чи неуспішності своїх досягнень, позиції по відношенню до себе і навколишніх.

Самооцінка, ставлення суб’єкта до себе та до інших неможливе як розумове, безпристрасне утворення, без емоцій тут не обійтись, тому акт самопізнання і самооцінки виступає в єдності з самопереживанням, самохвилюванням. Позитивно чи негативно оцінюючи свої вчинки чи якості, людина переживає емоційні стани, різні за модальністю, складністю, інтенсивністю.

Вербалізована самооцінка і її зовнішні емоційні прояви можуть суттєво відрізнятися від глибинних внутрішніх переживань, які свідчать про навмисне замасковане або неусвідомлене оцінне самоставлення людини. У кожного індивіда в різних ситуаціях співвідношення раціональної та емоціональної сторін, в установці на власне Я різне. Емоційне ставлення до себе, як правило, формується більш спонтанно і в меншій мірі підпорядковане контролю самосвідомості, ніж почуття, спрямовані на інше.

Самооцінки можуть також бути високими і низькими, стійкими і нестійкими, реальними і демонстративними, точними і неточними, упевненими та невпевненими. Рівень розвитку кожної з цих характеристик обумовлює рівень сформованості самооцінки, міру її діяльності як механізму саморегуляції. Реально самооцінка працює у двох формах – загальній та частковій. Загальна самооцінка відображає загальний стиль ставлення особистості до себе. Не менш важливим є те, що загальна самооцінка нерідко диктує і форми та якості взаємин з іншими, виявляючись, наприклад, у зарозумілості, задакуватості або, навпаки, – у повазі та доброзичливості. Завищена загальна самооцінка може диктувати такі форми поведінки, догоджання, підлабузництво, але може стати й підставою скромності, невибагливості, терпіння.

Часткові самооцінки відображають оцінку людиною своїх конкретних якостей, учинків, відносин, фізичних даних. Часткові самооцінки можуть мати для людини різні значущості. Деякі з них стосуються головних думок його життя й тому важливіше та гостріше переживаються; інші співвідносяться з якимись другорядними, не дуже важливими для людини сторонами її життя, і тому навіть негативні оцінки у цих сферах можуть викликати байдужість в особистості. Менш категорична самооцінка виражається частіш за все проблематично («думаю», «мабуть», «мені так здається», «я гадаю» тощо). Самооцінка також може бути більш-менш обґрунтованою та аргументованою.

Говорячи про якісний бік оцінки, не можна обійти й питання: «Що ж саме людина оцінює сама в собі самій?» Передусім якість своєї життєдіяльності, це і своє минуле, і сучасне, і майбутнє. Тому самооцінку можна вважати ретроспективною, коли оцінюється минулий досвід, актуальною, коли оцінюється сьогоднішній день, сьогоднішні проблеми, прогностичною, коли оцінюються перспективи на майбутнє.

Таким чином, формуючись у процесі діяльності, самооцінка стосується її етапів і має такі особливості:

самооцінка, що відображає етап орієнтування у своїх можливостях в майбутній діяльності – прогностична;

cамооцінка, яка проявляється по ходу діяльності і спрямована на її корекцію – процесуальна або корегуюча;

самооцінка на завершальному етапі діяльності, зміст якої – оцінка результатів діяльності – ретроспективна.

Функція першої – оцінка суб’єктом своїх можливостей, визначення ставлення до них; другої – оцінка і корекція виконавчих дій (поведінкових актів) по ходу їх розгортання; третьої – оцінка результатів діяльності, досягнутих рівнів розвитку.

Прогностична самооцінка актуалізується до початку діяльності чи поведінкового акту. За психологічним механізмом вона являє собою складну інтелектуальну дію, що розгортається в дискусивному плані. Функцією прогностичності самооцінки стає синтез інформації, взятої суб’єктом з аналізу об’єктивних і суб’єктивних характеристик ситуації оцінювання. Як оцінка можливостей, вона реалізується в умовах дефіциту інформації, у зв’язку з чим й основу складають рефлексивні дії, які відображають ту чи іншу міру невпевненості суб’єкта в собі, його орієнтацію на можливість непередбачуваних трансформацій предмету діяльності.

Оцінка процесу та результату діяльності, досягнутих рівнів розвитку (актуальна і ретроспективна самооцінка), в меншій мірі ускладнена дефіцитом інформації і має більше основ для функціонування в однозначних категоричних формах.

Психологічна природа самооцінки має соціальні джерела і формується під впливом культури усвідомлення результатів своєї діяльності та оцінки інших людей. В ній поєднується принцип єдності свідомості і діяльності, бо самооцінка значною мірою впливає на домагання особистості та стає одним із мотивів її активності.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Аналіз результатів впливу гімнастики на психоемоційний стан студентів першого курсу вищого навчального закладу
Комплекс оздоровчої гімнастики для корекції психоемоційного стану студентів першого курсу вищого навчального закладу № п/п Зміст Дозування Організаційно-методичні вказівки І Підготовча частина ЗРВ (в русі) 2-3 хв. Рухаючись в одну колону за направляючим. 1. Ходьба: – на носках; – на п’ятах; –перека ...

Онтогенетичні корені дитячої ігрової діяльності
Не менш як три століття людина намагається розкрити таємницю гри – привабливої для дитини діяльності, надійної помічниці педагога, безмежно складного явища для науковця. Пошуки в царині ігрової діяльності дають змогу простежити історичний шлях розвитку теорії дитячої гри. Проблема дитячої ігрової д ...

Дидактичне значення наочних засобів навчання географії
Наочність − один з основних принципів викладання навчальних предметів. Створення яскравих образів, уявлень сприяє засвоєнню знань. Зрозуміло, що процес пізнання не обмежується зоровим образом дійсності й сприйняттям моделі, картини, умовної схеми. Мислення, абстрагуючись від конкретних образі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com