Самооцінка та рівень домагань як психологічні категорії

Сторінка 3

Дослідження показали, що самооцінка, очікувана оцінка, оцінка особистістю групи – входять у структуру особистості і людина об’єктивно вимушена рахуватися з цими суб’єктивними індикаторами свого самопочуття в групі, успішності чи неуспішності своїх досягнень, позиції по відношенню до себе і навколишніх.

Самооцінка, ставлення суб’єкта до себе та до інших неможливе як розумове, безпристрасне утворення, без емоцій тут не обійтись, тому акт самопізнання і самооцінки виступає в єдності з самопереживанням, самохвилюванням. Позитивно чи негативно оцінюючи свої вчинки чи якості, людина переживає емоційні стани, різні за модальністю, складністю, інтенсивністю.

Вербалізована самооцінка і її зовнішні емоційні прояви можуть суттєво відрізнятися від глибинних внутрішніх переживань, які свідчать про навмисне замасковане або неусвідомлене оцінне самоставлення людини. У кожного індивіда в різних ситуаціях співвідношення раціональної та емоціональної сторін, в установці на власне Я різне. Емоційне ставлення до себе, як правило, формується більш спонтанно і в меншій мірі підпорядковане контролю самосвідомості, ніж почуття, спрямовані на інше.

Самооцінки можуть також бути високими і низькими, стійкими і нестійкими, реальними і демонстративними, точними і неточними, упевненими та невпевненими. Рівень розвитку кожної з цих характеристик обумовлює рівень сформованості самооцінки, міру її діяльності як механізму саморегуляції. Реально самооцінка працює у двох формах – загальній та частковій. Загальна самооцінка відображає загальний стиль ставлення особистості до себе. Не менш важливим є те, що загальна самооцінка нерідко диктує і форми та якості взаємин з іншими, виявляючись, наприклад, у зарозумілості, задакуватості або, навпаки, – у повазі та доброзичливості. Завищена загальна самооцінка може диктувати такі форми поведінки, догоджання, підлабузництво, але може стати й підставою скромності, невибагливості, терпіння.

Часткові самооцінки відображають оцінку людиною своїх конкретних якостей, учинків, відносин, фізичних даних. Часткові самооцінки можуть мати для людини різні значущості. Деякі з них стосуються головних думок його життя й тому важливіше та гостріше переживаються; інші співвідносяться з якимись другорядними, не дуже важливими для людини сторонами її життя, і тому навіть негативні оцінки у цих сферах можуть викликати байдужість в особистості. Менш категорична самооцінка виражається частіш за все проблематично («думаю», «мабуть», «мені так здається», «я гадаю» тощо). Самооцінка також може бути більш-менш обґрунтованою та аргументованою.

Говорячи про якісний бік оцінки, не можна обійти й питання: «Що ж саме людина оцінює сама в собі самій?» Передусім якість своєї життєдіяльності, це і своє минуле, і сучасне, і майбутнє. Тому самооцінку можна вважати ретроспективною, коли оцінюється минулий досвід, актуальною, коли оцінюється сьогоднішній день, сьогоднішні проблеми, прогностичною, коли оцінюються перспективи на майбутнє.

Таким чином, формуючись у процесі діяльності, самооцінка стосується її етапів і має такі особливості:

самооцінка, що відображає етап орієнтування у своїх можливостях в майбутній діяльності – прогностична;

cамооцінка, яка проявляється по ходу діяльності і спрямована на її корекцію – процесуальна або корегуюча;

самооцінка на завершальному етапі діяльності, зміст якої – оцінка результатів діяльності – ретроспективна.

Функція першої – оцінка суб’єктом своїх можливостей, визначення ставлення до них; другої – оцінка і корекція виконавчих дій (поведінкових актів) по ходу їх розгортання; третьої – оцінка результатів діяльності, досягнутих рівнів розвитку.

Прогностична самооцінка актуалізується до початку діяльності чи поведінкового акту. За психологічним механізмом вона являє собою складну інтелектуальну дію, що розгортається в дискусивному плані. Функцією прогностичності самооцінки стає синтез інформації, взятої суб’єктом з аналізу об’єктивних і суб’єктивних характеристик ситуації оцінювання. Як оцінка можливостей, вона реалізується в умовах дефіциту інформації, у зв’язку з чим й основу складають рефлексивні дії, які відображають ту чи іншу міру невпевненості суб’єкта в собі, його орієнтацію на можливість непередбачуваних трансформацій предмету діяльності.

Оцінка процесу та результату діяльності, досягнутих рівнів розвитку (актуальна і ретроспективна самооцінка), в меншій мірі ускладнена дефіцитом інформації і має більше основ для функціонування в однозначних категоричних формах.

Психологічна природа самооцінки має соціальні джерела і формується під впливом культури усвідомлення результатів своєї діяльності та оцінки інших людей. В ній поєднується принцип єдності свідомості і діяльності, бо самооцінка значною мірою впливає на домагання особистості та стає одним із мотивів її активності.

Страницы: 1 2 3 4 5

Це цікаво:

Професійно-педагогічна діяльність вчителя іноземної мови в початкових класах як мета-діяльність
Визначені особливості педагогічної діяльності дають підстави розглядати її як своєрідну мету-діяльність, тобто як таку, що надбудовується над діяльністю учня. Йдеться про особливу позицію вчителя в системі взаємодії з учнями, її суть полягає в тому, щоб організувати й контролювати діяльність учня, ...

Погляди педагогів на індивідуальний підхід виховання
Проблемі індивідуального підходу у вихованні дітей приділяли увагу багато представників прогресивної педагогіки, як російської, так і зарубіжної. Вже в педагогічній системі Я.А. Коменського – великого чеського педагога – чітко позначені положення про те, що весь процес навчання і виховання дітей не ...

Педагогічне значення українського дитячого фольклору
Як зазначено в «Концепції національного виховання», визначальним є принцип народності виховання, що зумовлює потребу у формуванні насамперед національної свідомості, любові до рідної землі і свого народу. Один із шляхів духовного відродження України — прилучення школярів до українського літературно ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com