Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Педагогіка і виховання » Особливості самооцінки молодших школярів з різним рівнем навчальних успіхів » Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Сторінка 1

У віковій і педагогічній психології молодший шкільний вік займає особливе місце: в цьому віці освоюється навчальна діяльність, формується довільність психічних функцій, виникають рефлексія, самоконтроль, а дії починають співвідноситися з внутрішнім планом.

Період життя дітей від 6–7 до 10–11 років називають молодшим шкільним віком. При визначенні його меж враховують особливості психічного і фізичного розвитку дітей, перехід їх до навчальної діяльності, яка стає основною. У перші його місяці ознаки дошкільного дитинства поєднуються з ознаками школяра. Часом це поєднання є досить суперечливим, що проявляється у невідповідності можливостей дитини вимогам життя, особливо вимогам школи і батьків.

Від 6 до 11 років розширення соціального життя вносить істотний вклад у почуття власного «Я». Зміцнюється почуття відповідальності за себе, відбувається подальша інтерналізація правил, норм, стандартів. Дитина починає розуміти, що хоча б інколи вона може помилятися.

Молодший шкільний вік – особливий період в житті дитини. Його ще називають вершиною дитинства. З приходом дитини до школи відбувається перебудова всієї системи відносин дитини до дійсності. Дитина зберігає багато дитячих якостей – легковажність, безпосередність, погляд на дорослого «знизу вверх». Але в цей період у дитини з’являється інша логіка мислення. Навчання для неї – значуща діяльність. В школі вона здобуває не лише знання і вміння, але й певний соціальний статус. Змінюються інтереси, цінності, життєвий устрій дитини.

У 7-річному віці ми маємо справу з початком виникнення такої структури переживань, коли дитина починає розуміти, що означає «я радію», «я пригнічений», «я сердитий», «я добрий», «я злий», тобто у неї виникає осмислене орієнтування у власних переживаннях. Точно так, як дитина 3-ох років відкриває своє ставлення до інших людей, так семирічка відкриває сам факт своїх переживань. Завдяки цьому виділяють деякі особливості, що характеризують кризу семи років:

1. Переживання набувають сенсу (дитина, яка сердиться розуміє, що вона сердита), завдяки цьому у дитини виникає таке нове ставлення до себе, яке було неможливим до узагальнення переживань.

2. Вперше виникає узагальнення переживань, або афективне узагальнення, логіка почуттів.

У дитини шкільного віку з’являється узагальнення почуттів, тобто, якщо вона багато разів потрапляє в одну й ту ж ситуацію, то у неї виникає афективне утворення, характер якого так само відноситься до одиничного переживання або афекту, як поняття відноситься до одиничного сприйняття чи спогаду. Наприклад, у дитини дошкільного віку немає справжньої самооцінки, самолюбства. Рівень наших запитів до самих себе, до нашого успіху, до нашого становища виникає саме у зв'язку з кризою семи років.

Дитина дошкільного віку любить себе, але самолюбства як узагальненого ставлення до самого себе, що залишається одним і тим же в різних ситуаціях, самооцінки як такої, узагальнених відносин до оточуючих і розуміння своєї цінності у дитини цього віку немає. Отже, до 7 років виникає ряд складних утворень, які й призводять до того, що труднощі поведінки різко і докорінно змінюються, вони принципово відмінні від труднощів дошкільного віку.

Такі новоутворення, як самолюбство, самооцінка, залишаються, а симптоми кризи (кривляння) проходять.

Молодший шкільний вік включає в себе “симптом утрати безпосередності”, який свідчить, що між бажанням щось зробити і самою діяльністю виникає новий момент – з’ясування, що дасть дитині конкретна діяльність. Цей симптом виявляється як внутрішня орієнтація на те, який сенс може мати для школяра здійснення діяльності: задоволення чи незадоволення своїм становищем у стосунках із дорослими, іншими дітьми. Так уперше виникає емоційно-смислова орієнтувальна основа вчинку.

У молодших школярів відбувається зміна провідної психічної саморегуляції від мимовільної до свідомо вольової. Шкільне життя вимагає систематичного та обов’язкового виконання дитиною багатьох правил. Вона повинна вчасно приходити до школи, дотримуватися вимог шкільного життя, виконувати завдання на уроці та вдома, долати труднощі у навчальній роботі тощо. Дотримання цих правил вимагає вміння регулювати свою поведінку, підпорядковувати довільну діяльність свідомо поставленим цілям. Становлення і розвиток особистості у молодшому шкільному віці охоплює такі фази, як адаптація (пристосування до нових соціальних умов), індивідуалізація (вияв своїх індивідуальних можливостей і особливостей) та інтеграція (включення у групу ровесників). Школяр потрапляє у зовсім нову для нього групу однокласників, яка є дифузною (взаємопроникною). Цією групою керує педагог. Порівняно з вихователем дитячого садка він є більш референтним (авторитетним) для дітей, оскільки, використовуючи арсенал оцінок, впливає на їхні стосунки з іншими дорослими, передусім з батьками, формує ставлення дорослих до дитини та її ставлення до себе як до «іншого». Фактором розвитку особистості молодшого школяра є не стільки навчальна діяльність, скільки ставлення дорослих до успішності, дисциплінованості, старанності дитини.

Страницы: 1 2 3 4 5 6

Це цікаво:

Диференціальні рівняння як складова вивчення математики в педагогічних вищих навчальних закладах
Теорія диференціальних рівнянь є одним з найбільших розділів сучасної математики. Щоб охарактеризувати її місце в сучасній математичній науці, перш за все, необхідно підкреслити основні особливості теорії диференціальних рівнянь, математики, що складається з двох областей: теорії звичайних диференц ...

З історії формування й розвитку професійної вузівської підготовки
Вища освіта — результат засвоєння такої сукупності систематизованих знань і навичок діяльності, що дозволяє фахівцю самостійно і відповідально вирішувати дослідницькі і практичні задачі, творчо використовуючи і розвиваючи досягнення культури, науки, техніку. Першим на необхідність поєднання широкої ...

Програмна побудова курсу фізичного виховання
Зміст курсу фізичного виховання регламентуються державної навчальною програмою для вузів «Фізичне виховання». Навчальний матеріал програми передбачає вирішення завдань фізичного виховання студентів і складається з теоретичного і практичного розділів. Зміст теоретичного розділу програми передбачає о ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com