Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Педагогіка і виховання » Особливості самооцінки молодших школярів з різним рівнем навчальних успіхів » Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Сторінка 2

Зі вступом дитини до школи її самосвідомість набуває нового рівня, що проявляється як внутрішня позиція – психологічне відображення об’єктивної системи її взаємин з оточенням. Внутрішня позиція багатьох старших дошкільників свідчить про їхню готовність до соціальної позиції школяра. Вона є своєрідною системою потреб, пов'язаних з навчанням, як з новою, серйозною, справжньою, суспільно значущою діяльністю, що втілює у собі новий для дитини суспільне значущий спосіб життя .

Становлення внутрішньої позиції школяра відбувається у два етапи. На першому з'являється позитивне ставлення до школи, але спрямування на зміст навчальної діяльності відсутнє. Дитина орієнтується лише на зовнішній, формальний бік, вона хоче піти до школи, зберігаючи при цьому дошкільний спосіб життя. На наступному етапі виникає орієнтація на соціальну, однак не на навчальну діяльність. Остаточно сформована позиція школяра поєднує орієнтацію на соціальні і на власне навчальні моменти шкільного життя.

Наявність у дитини внутрішньої позиції школяра виявляється у рішучій відмові від дошкільно-ігрового, індивідуально-безпосереднього способу існування, яскраво позитивному ставленні до нового змісту занять, нового типу взаємин з дорослим – як з учителем. Така позитивна спрямованість на школу як на навчальний заклад є найважливішою передумовою благополучного входження дитини у навчальну діяльність: прийняття нею шкільних вимог і повноцінного включення у навчальний процес.

Входження у цьому віці в нову соціальну ситуацію розвитку вперше подвійно опосередковане:

1) складною динамічною внутрішньою мотиваційною позицією особистості (прагненням оволодіти позицією школяра – внутрішнє опосередкування) і внутрішніми переживаннями дитиною цієї ситуації;

2) багаторівневістю системи реальних взаємовідносин молодшого школяра з дорослим (вчителем).

Учень починає самовизначатися як суб'єкт навчальної діяльності, у нього формується Я-образ — результат усвідомлення глибинної суті людини, що дає змогу відрізнити себе від інших людей (такої, яка успішно або не успішно навчається, яку хвалять чи карають, з якою хочуть або не хочуть товаришувати). У молодшому шкільному віці значно розширюється сфера соціальних контактів дитини, що неминуче впливає на її первинну Я-концепцію — сукупність настанов щодо себе.

Школа сприяє самостійності учня, його емансипації від впливу батьків, надає йому широкі можливості для вивчення навколишнього (фізичного і соціального) світу. Дії школяра, порівняно з діями дошкільника, набувають набагато важливішого для нього значення, оскільки він уже змушений сам відповідати за себе. У молодшому шкільному віці вже оцінюють інтелектуальні, соціальні й фізичні можливості дитини. Унаслідок цього школа стає джерелом вражень, на основі яких починається розвиток самооцінки дитини. Тут її досягнення та невдачі набувають офіційного характеру, постійно фіксуються і стають публічними. Це ставить перед необхідністю прийняти дух оцінного підходу, який з цієї пори пронизуватиме все життя.

А.Захарова, М.Боцманова стверджують, що протягом шкільного віку у дітей відбуваються суттєві зміни у розумінні моральних якостей особистості, в умінні бачити ті якості у самого себе і у ровесників (С.Якобсон, Н.Фокіна, В.Щур). За їх даними, молодші школярі здатні узагальнити зміст моральних понять, засвоєних ними в процесі життєдіяльності, що важливо враховувати у формуванні морального досвіду конкретних людських стосунків і вчинків.

Вступ дитини до школи і включення в навчальну діяльність змінює її соціальний статус, значно розширює коло соціальних контактів дитини, сприяє зростанню її самостійності й емансипації від батьків. Важливого значення для неї набувають власні дії, відповідальність за себе, в її житті з’являється ще один значущим дорослий – вчитель, змінюється система життєвих цінностей і актуальних потреб дитини тощо, що, безперечно, впливає на її самооцінку.

Отже, вступ дитини до школи, перехід від сімейного виховання до системи шкільного навчання і виховання є важливим і складним процесом, який супроводжується суттєвими змінами в її житті і розвитку.

Маленький школяр піднімається на новий щабель самосвідомості. Цьому сприяють не тільки зовнішні умови: форма одягу, ранець, ходіння в школу, позиція в родині. Дитина активно вдивляється в своїх однолітків: як вони пишуть, як рахують, як розмовляють, відповідають на запитання, стрибають, малюють; як ставляться одне до одного і як ставляться до них дорослі й однолітки, старші й молодші.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7

Це цікаво:

Проектування мотиваційних технологій навчання
Мотивація - внутрішня психофізична готовність суб'єкта до виконання діяльності. Готовність проявляється як за зовнішніми ознаками, так і за системою об'єктно-фізіологічних характеристик. Мотивація і пояснення суб'єктом причин своїх дій з посиланням на обставини, які спонукали його до вибору даних д ...

Характеристика основних понять досліджуваної проблеми
«Для визначення характеру навчання треба виділити в ньому найважливіше і найсуттєвіше. Головним і суттєвим є те, що навчання відображає два ряди відношень, що воно складається з двох аспектів. Перший аспект відображає потреби і культурний розвиток суспільства, другий – ставлення до навчання учнів», ...

Використання методу проектів на уроках хімії
Розглянемо проект "Хімічні реакції, що лежать в основі виробництва сульфатної кислоти". Тема уроку. Хімічні реакції, покладені в основу виробництва сульфатної кислоти, закономірності їх перебігу, охорона праці і довкілля (дослідницький проект з хімії в 9-му класі гімназії). Ідея проекту. ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com