Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Педагогіка і виховання » Особливості самооцінки молодших школярів з різним рівнем навчальних успіхів » Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Сторінка 5

Діти чітко усвідомлюють батьківські впливи і гостро реагують на суперечності між явним вербальним впливом і опосередкованим. Батько може твердити, що він любить дитину, цінує її, а своєю поведінкою демонструвати протилежне. Тут може виникнути подвійний зв’язок, який спричинює виникнення психічних порушень, аж до шизофренічних розладів.

Значна залежність самооцінки дитини від того, наскільки дружна і згуртована у неї сім’я. Діти з заниженою самооцінкою частіше виростають в неповних або неблагополучних сім’ях. В сім’ях із здоровим психологічним кліматом у ставленні між батьками та дітьми виростають діти з адекватною самооцінкою.

Таким чином, у житті молодшого школяра батьки відіграють дуже важливу роль, але більш авторитетнішим та впливовішим за них стає вчитель. Л.І.Божович відзначала, що формування самооцінки протягом раннього й дошкільного дитинства, відбувається під впливом значимих для дитини дорослих, особливо батьків, а молодшого шкільного – саме вчителя.

Отримані в дослідженнях дані свідчать про те, що самооцінка молодшого школяра багато в чому залежить від оцінок вчителя, необ'єктивна, виявляє тенденцію до переоцінки, конкретна, ситуативна, має своїм змістом в основному оцінку результатів діяльності .

Вчителі, що відрізняються високою професійною майстерністю, прагнуть не лише змістовно оцінювати учнів (не просто поставити оцінку, важливо дати відповідні пояснення), не тільки навчити їх єдиним вимогам оцінки, але й донести свої позитивні очікування до кожного учня, створити позитивний емоційний фон при будь-якій, навіть низькій оцінці. Вони оцінюють лише конкретну роботу дитини, а не її особистість.

Від оцінки вчителя значною мірою залежить самопочуття школяра в класі. В учня з поганою успішністю можуть різко погіршитися стосунки з класом, при чому спостерігатиметься деформація поведінки. Деякі з слабовстигаючих учнів всіма силами тягнуться за іншими дітьми, будь-якою ціною намагаються привернути увагу, але більша частина невстигаючих займає пасивну позицію, відчуваючи самотність. Такі діти стають замкнутими, конфліктними, шукають спілкування поза школою.

Від оцінки вчителя залежить і ставлення товаришів. Однокласники ставляться до учня як до відмінника чи до двійочника. І це не дивно, адже для молодшого школяра навчальна праця – основний вид діяльності, результати якого не є байдужими для учня.

Психологи і педагоги спеціально вивчають вплив оцінки вчителя на учня. Одного разу було проведено дослідження, коли група учнів (кожен самостійно) виконувала навчальне завдання у присутності вчителя. До одних дітей вчитель постійно підходив, цікавився тим, що вони роблять, хвалив, заохочував, іншим же – робив лише зауваження у різкій формі, звертаючи увагу лише на допущені ними помилки. Деяких дітей вчитель взагалі залишив без уваг і ні до кого з них жодного разу не підійшов. Результати виявилися наступними: краще за всіх впоралися із завданням ті діти, яких вчитель підбадьорював і набагато гірше виконали завдання ті, яким вчитель псував настрій своїми зауваженнями. Абсолютно несподіваним виявилося те, що найнижчі результати вийшли не в тих, кому вчителя робив різкі зауваження, а у дітей, яких він взагалі не помічав, ніяк не оцінював. На практиці, організовуючи навчально-виховну роботу вчитель, звичайно, співвідносить досягнення дітей з їх розумовими здібностями і ставленням до навчання, не беручи до уваги самооцінку дитини, її власні уявлення про свої здібності. Однак, від цих уявлень залежить впевненість у своїх силах, ставлення до власних помилок і ряд інших моментів навчальної діяльності.

Як відзначає А.І.Ліпкіна в учня під час навчально-виховного процесу формується установка на оцінку своїх можливостей - одного з основних компонентів самооцінки. Так, А.І. Ліпкіна пише про необхідність «враховувати при аналізі просування дитини в навчанні не тільки його інтелектуальні якості та особливості засвоєння системи знань, а й ті складні опосередкування розумової роботи дитини, особистісні характеристики, які у концентрованій формі виражені в його самооцінці». Для успішності навчання і виховання важливо формувати в учнів адекватну оцінку своїх досягнень, зміцнювати їх віру у свої сили. Тільки така самооцінка може підтримувати прагнення працювати самостійно, творчо.

Оцінюючи знання, вчитель одночасно оцінює особу, її можливості і місце серед інших. Саме так сприймаються оцінки дітьми. Орієнтуючись на оцінки вчителя, діти самі ранжирують себе і своїх товаришів як відмінників, середніх, слабких, старанних або нестаранних і так далі. Можна виділити 3 групи дітей по мірі сформованості у них уявлень про себе:

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів, вимоги до його організації та проведення. Державна підсумкова атестація школярів із біології
Тематичне й підсумкове оцінювання є обов'язковими. Тематичне оцінювання націлює на перевірку знань учнів з однієї теми. Проте оптимальною вважається перевірка засвоєння навчального матеріалу, який вивчався протягом 6-8 уроків, бо реалізує не лише контрольну функцію, а й стимулюючу та коригувальну й ...

Розв'язування задачі
Задачі розв'язуються усно або письмово: усно це без запису арифметичних дій у зошит, письмово із записом дій у зошитах, У початкових класах більше половини всіх задач доцільно розв'язувати усно. Усне розв'язування задач часто проводить в умовах ігрових ситуацій. Зручна для цього гра «в магазин» та ...

Естетичне виховання молодших школярів засобами українських народних паремій
Паремійними зразками здавен цікавилися вчені-дослідники фольклору, ще Арістотель називав загадки чистими метафорами. Проблемою вивчення, структурування, окреслення сфери побутування, визначення сили впливу паремій на підростаючі покоління займалися такі відомі педагоги, як К.Ушинський, О.Корф, Софі ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com