Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Педагогіка і виховання » Особливості самооцінки молодших школярів з різним рівнем навчальних успіхів » Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Сторінка 7

Діти з завищеною самооцінкою виховуються за принципом кумира сім’ї, в обстановці некритичності і досить рано усвідомлюють свою виключність. В сім’ях, де ростуть діти з високою, але не завищеною самооцінкою, увага до особистості дитини (інтереси, смаки, друзі) поєднується з достатньою вимогливістю. Тут не практикують принизливі покарання і охоче хвалять, коли дитина цього заслуговує. Діти з заниженою (не обов’язково дуже низькою) самооцінкою користуються вдома великою свободою. Але ця свобода, по суті,– безконтрольність, наслідок байдужості батьків до дітей і один до одного. Батьки таких дітей включаються в їх життя тоді, коли виникають навчальні проблеми: мало цікавляться їх захопленнями, друзями, переживаннями.

Вплив однолітків. Діти починають усвідомлювати відмінності між собою та іншими школярами, використовуючи соціальне порівняння – інформацію, яка допомагає їм зрозуміти краще чи гірше за однолітків вони справляються з різними видами діяльності. Наприклад, вони заглядають в письмові роботи один до одного і запитають: «Скільки в тебе помилок?» або використовують такі твердження, як «Я швидше за тебе», після перемоги в змаганні з ходьби. Вікова динаміка цього виду порівняння така: спочатку він стає все більш популярним, граючи важливу роль у формуванні самооцінки дитини, і, досягнувши свого піку, поступово використовується все рідше і рідше.

У молодшому шкільному віці важливе значення має рівень домагань, який залежить від успіху дитини в навчальній діяльності, від становища в системі стосунків з однолітками. Для школярів, які добре вчаться, мають авторитет серед однолітків, характерний високий і водночас реалістичний, не завищений рівень домагань. Непоодинокими є випадки значних індивідуальних відхилень у самооцінці та рівні домагань молодших школярів, трапляється й істотна відмінність між самооцінкою учнів різних класів.

А.Менчинька підкреслювала, що в навчальній діяльності кожного школяра самооцінка відіграє велику роль. Як один з «…важливих особистісних параметрів розумової діяльності, вона виконує функцію саморегуляції поведінки, за допомогою її визначається бажаність (або небажаність) якого-небудь учинку. Самооцінка у великій мірі впливає на ступінь успішності здійснюваної діяльності».

Особлива значимість навчальної діяльності для формування самооцінки молодшого школяра обумовлена ​​наступними моментами:

1) оскільки вона спрямована на зміну самого учня, в процесі її формування перед дитиною з необхідністю постає завдання визначення міри свого просування в предметі засвоєння, тобто завдання усвідомлення самого себе як суб'єкта присвоєння суспільно-історичного досвіду,

2) структура навчальної діяльності містить в собі компоненти, з одного боку, спрямовані на предмет засвоєння - навчальні завдання і навчальні дії, з іншого - на самого учня як суб'єкта діяльності - дії контролю і оцінки. Оволодіння цими діями також ставить перед школярем завдання аналізу власної діяльності та її оцінки.

Тобто успішність навчання школярів та їхні уявлення про себе взаємопов'язані. Успіхи в навчанні сприяють розвитку самооцінки молодшого школяра, а самооцінка впливає на рівень успішності через механізми очікувань, домагань, мотивації та впевненості у своїх силах. Низька самооцінка підриває впевненість у своїх силах і формує низький рівень домагань і очікувань, а низька успішність знижує самооцінку. Становище таких учнів серед ровесників, як правило, буває проблематичним для них. Завдання вчителя полягає в залученні дітей із заниженою самооцінкою до різноманітних видів діяльності, що допоможе їм набути впевненості у власних силах.

Включення учнів у різні види діяльності (навчальну, суспільно корисну, виконання рольових функцій у класі тощо) має відбуватися на основі поступового ускладнення завдань і забезпечення їх доступності. Непосильні завдання та пов'язаний з ними неуспіх можуть завдати самооцінці дитини значної шкоди.

У відмінників і добре встигаючих дітей в основному формується завищена самооцінка. У невстигаючих і дуже слабких учнів систематичні невдачі та низькі оцінки знижують впевненість у собі. Їх самооцінка розвивається своєрідно. А.І.Ліпкіна, яка вивчала динаміку самооцінки молодших школярів, виявила таку тенденцію: спочатку діти не погоджуються з позицією відстаючого, прагнуть зберегти високу самооцінку. Якщо їм запропонувати оцінити свою роботу, більшість з них оцінить її вищим балом, ніж вона заслуговує. При цьому вони орієнтуються не стільки на досягнуте, скільки на бажане: «набридло отримувати двійки. Вчителька ніколи не ставить мені четвірку, тому я сам собі поставив чотири», «Я ж не гірший за всіх, у мене також можуть бути четвірки».

Страницы: 2 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Напрями профорієнтаційної роботи соціального педагога
Професійна орієнтація в школі – це система учбово-виховної роботи, спрямованої на засвоєння учнями необхідного об’єму знань про соціально-економічні і психофізичні характеристики професій. Основні напрями профорієнтаційної роботи соціального педагога в загальноосвітній школі: професійна просвіта (п ...

Використання ілюстративного матеріалу при виченні розділу “Квантова фізика”
Розділ “Квантова фізика” – порівняно новий у курсі фізики середньої школи. Зміст його в основному стабілізувався, хоч деякі питання методики вивчення цього розділу продовжують розвиватися і ще оптимально не розв’язані. Це насамперед стосується використання наочності під час вивчення нового матеріал ...

Методика вивчення звуків, букв. Робота над складом, складоподілом, наголосом
Звуки бувають голосні – наголошені і ненаголошені і приголосні – тверді і м’які, дзвінкі і глухі, а букви – великі й малі, друковані і рукописні, каліграфічні. Неправомірними тому є словосполучення «голосні букви», «приголосні букви», «тверді, м’які букви», які ще подекуди вживаються вчителями і уч ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com