Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Педагогіка і виховання » Особливості самооцінки молодших школярів з різним рівнем навчальних успіхів » Вікові особливості розвитку самооцінки у дітей молодшого шкільного віку в процесі навчальної діяльності

Сторінка 8

Діти з високою самооцінкою задоволені своєю особистістю. Знаючи свої сильні сторони, вони здатні до визнання слабких (часто сподіваючись їх подолати) і мають позитивну установку відносно власних характеристик і вмінь. Такі учні, зазвичай, впевнено обирають завдання із запропонованих і відразу ж намагаються їх розв’язувати. Якщо їм це не вдається, то вони шукають причини невдачі в самому завданні: «Якесь незрозуміле завдання», «Напевно завдання неправильно складене». І потім переходять до виконання іншої важкої роботи. Крім того, вони почувають себе в класі впевненіше, сміливіше, активніше проявляють свої інтереси, здібності, ставлять перед собою вищу мету, ніж ті учні, у яких самооцінка занижена.

Діти ж з низькою самоповагою бачать своє «я» у менш сприятливому світлі, надмірно концентруючись на своїх недоліках і не вміють скористатися власними гідностями.

Діти, які невпевнені у своїх силах, з низьким рівнем домагань, зазвичай обирають легкі завдання. Вони не довіряють своїм силам і дають зовсім об'єктивне пояснення своїй самооцінці: «Я завжди одержую «3» по математиці, з важким завданням мені не впоратися», «Я вже за два диктанти одержав «двійки», де вже мені написати на «п'ятірку». Як показали дослідження Б.Г.Ананьева, А.І.Липкиної, Г.М.Гусєєвої та ін., низька самооцінка більшості молодших школярів — прямий наслідок двох взаємозалежних причин.

Чуючи постійно, як його порівнюють із іншими, більш сильними учнями, відповіді й роботи яких набувають значення відомих еталонів у навчальній роботі, слабкий учень постійно переконується у своїй неповноцінності. Дуже швидко він приходять до песимістичного висновку про те, що йому ніколи таких гарних результатів не досягнути: «Де вже мені? Це завдання тільки Ася Владимирова, можливо, зуміє розв'язати».

Така низька самооцінка нерідко мимоволі культивується вчителем. Бувають такі безтактні педагоги, які використовують порівняння для докору дитини в його неспроможності, для виховання в ньому почуття неповноцінності, невір'я у свої сили. Це друга причина низької стійкої самооцінки слабкими учнями себе й своїх можливостей. Таким чином, школяр, який невстигає, не отримує допомоги й не спонукається до зусилля, яке необхідне для підвищення його успішності. Навпаки, його слабкі прагнення й боязкі спроби гальмуються двома обставинами: порівнянням самим учнем своїх скромних досягнень із успіхами більш сильних однокласників і низькою оцінкою вчителя. Природно, що інтерес і бажання вчитися зникає в дитини, знижуючи й без того його слабкі успіхи. Цей результат підсилює негативне відношення слабкого учня до навчальної роботи в класі та вдома й у свою чергу ще більше знижує рівень його досягнень, а разом з тим і рівень його домагань.

Дослідження, що проводилися А.І.Липкиной під керівництвом Н.А.Менчинской, показали, що неадекватна самооцінка (як завищена, так і занижена) негативно позначається на процесі, а також і на результаті навчальної діяльності. Для самооцінки молодшого школяра властиві стійкість і недостатня адекватність. Це зумовлене особливістю його самосвідомості, яка полягає в тому, що Я-образ для нього невіддільний від соціально схвалюваних позитивних рис. Учень творить свій образ відповідно до соціальних уявлень про моральні, естетичні та фізичні якості людини. Його емоційно-ціннісне ставлення до себе пов'язане із впевненістю в тому, що він хороший. Переживання та усвідомлення школярем себе як такого, що заслуговує визнання навколишніх, спонукає його до подальшої активності.

Ще однією особливістю самооцінки учнів молодшого шкільного віку є її слабка диференційованість за змістом. Передусім це проявляється у перенесенні оцінки своєї навчальної діяльності на оцінку моральних чи інших якостей. Якщо в навчальних ситуаціях учень отримуватиме переважно негативний досвід, це може спричинити формування не тільки негативного уявлення про себе як про учня, а й негативну загальну самооцінку.

Для самооцінки молодших школярів властива також несамокритичність. Вони швидше помічають помилки та недоліки однолітків, ніж власні. За спостереженнями психологів, самоусвідомлення особистості, без якого неможливі самокритичність і самоконтроль як свідомі вольові процеси, відбувається опосередковано, через пізнання людей, які її оточують. Усвідомлення іншої людини дається порівняно легше, ніж себе. Тому процес самоусвідомлення особистості дещо відстає від здатності усвідомлювати інших. На ранніх етапах психічного розвитку дитини таке відставання досить помітне. Ця закономірність властива різним формам прояву самосвідомості, передусім самокритичності.

Страницы: 3 4 5 6 7 8 9

Це цікаво:

Традиційні методи викладання народознавства в школі
Неможливо перейти від принципів до методів викладання, не встановивши між ними логічного зв’язку. Принципи навчання є основоположними щодо ефективної організації педагогіки народознавства. Знання їх дають змогу вибрати необхідні методи навчання. Принципи викладання українського народознавства визна ...

Провідні педагогічні ідеї християнської теорії морального виховання, обґрунтовані представниками греко-католицької Церкви
Морально-релігійне виховання молодого покоління є одним із найбільш актуальних і складних питань. Воно потребує дуже серйозного теоретико-методологічного обґрунтування і надзвичайно виваженого, толерантного підходу до практичного вирішення. Теоретична розробка його мети і завдань, принципів, методі ...

Погляди педагогів на індивідуальний підхід виховання
Проблемі індивідуального підходу у вихованні дітей приділяли увагу багато представників прогресивної педагогіки, як російської, так і зарубіжної. Вже в педагогічній системі Я.А. Коменського – великого чеського педагога – чітко позначені положення про те, що весь процес навчання і виховання дітей не ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com