Методи дослідження самооцінки у молодших школярів

Сторінка 1

Існує ряд методик, які використовуються для визначення рівня самооцінки. Всі вони, незважаючи на удавану різноманітність, можуть бути легко і чітко класифіковані. Чисте» визначення самооцінки має на увазі всього два варіанти: або пряме перерахування випробуваним своїх якостей (методика М. Куна), або вибір із запропонованого списку тих рис, які відповідають йому більш за все з їх одночасним ранжуванням за значимістю та характерності для себе – методика Будассі З. А. або Фанталової Є. Б. (як підваріант –методика Дембо-Рубінштейна, що передбачає виставляння собі оцінки по кожній якості,). Методики, що базуються на самоописі себе піддослідним. Самоопис може бути як відкритим, явним (тест вільного самоопису «Хто Я» або «20 слів» М. Куна в модифікації А. М. Прихожан, тести вибору з пари особистісних властивостей), так і прихованим (проективні методики: «Незакінчені речення», «Малюнок неіснуючої тварини»).

Метод ЗА.Будассі заснований на уявленні про те, що статистичної нормою є закономірна розбіжність реальної та ідеальної Я-концепції. Варто нагадати, що в психології прийнято виділяти дві форми Я-концепції – реальну та ідеальну. Поняття «реальна» – це уявлення особистості про себе, про те, «яким я є». Ідеальна ж Я-концепція (ідеальне «Я») – це уявлення особистості про себе відповідно до бажань («яким би я хотів бути»). Неузгодженість між реальним та ідеальним Я може бути джерелом як серйозних внутрішньоособистісних конфліктів, так і саморозвитку особистості – багато що визначається мірою цієї неузгодженості, а також його внутрішньоособистісної інтерпретацією. Коли випробуваному пропонується проранжировать відібрані ним або інструктором 20 якостей спочатку «в ідеалі», а потім «у відповідності зі своїми якостями», по суті він надає свої ідеальну і реальну Я-концепції, різниця між якими і відповідає рівню самооцінки.

Ця методика дозволяє вирішити ще декілька дослідницьких і практичних завдань. снує декілька форм активності людини: спілкування, поведінка, діяльність, переживання. Особу можна розглядати і як суб'єкт самовдосконалення. Оскільки одночасне здійснення всіх цих форм активності проблематичне, то особа проявляє інтерес до однієї чи двох сфер свого життя. Дійсно, кожен спостерігав людей, які живуть "в світі людей", "в замкнутому світі", "в світі справ" і "в світі відчуттів". Відповідно, можна припустити, що при виконанні методики люди вибирають більше якостей в тій сфері, яка їх більше цікавить. Це і дозволяє дізнатися, в якій області лежать їх інтереси, їх переваги.

Можна отримати уявлення про ціннісні орієнтири якої-небудь групи, що відрізняється від інших за віком, статтю, професією: для цього потрібно підрахувати, скільки чоловік вибрало ту або іншу якість і з яким рангом значущості. Якщо це число перевести у відсотки, то відкривається цікава можливість порівнювати між собою групи по наданню переваги властивостей над особою, по ступеню важливості для неї окремих властивостей. Ранжування цих властивостей по кількості людей, що вибрали цю властивість, показує, яке місце належить йому в цілісній системі уявлень про особу.

Можна отримати уявлення про те, чим відрізняється кожна конкретна людина від інших людей по своїх ціннісних орієнтаціях. Для цього потрібно створити середній "портрет" ціннісних орієнтації групи, в яку вона входить. Потім потрібний якісний аналіз вибраних якостей і тих властивостей особи, які найчастіше зустрічаються в групі в цілому. Так, на тлі групових переваг, вдається виявити індивідуальні особливості.

Проте самооцінка, як і людська особистість, не формується в «вакуумі»: вона залежить від оцінки оточуючих, від особистісних установок. Як вже говорилося, самооцінка може бути адекватною і неадекватною (завищеною чи заниженою), при цьому навіть при усвідомленні власних недоліків і переваг (адекватної самооцінки) далеко не всі випробовувані погоджуються їх визнавати в тестуванні, що особливо характерно саме для молодшого шкільного віку. Крім того, самооцінка дуже динамічна й може змінюватися не тільки в процесі дорослішання, зміни будь-яких життєвих обставин тощо, а й – особливо у молодших школярів і легко навіюваних людей – навіть залежно від висловлення своєї думки оточуючими, причому в дуже короткі терміни (при цьому така раптово змінена самооцінка може далі підтримуватися протягом досить тривалого терміну).

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

З досвіду роботи вчителів щодо розвитку творчого мислення засобами природи
Розглянувши теоретичний та практичний аспекти розвитку творчого мислення в науковій і методичній літературі, ми мали змогу вивчити, наскільки сучасна шкільна практика забезпечує творчий розвиток учнів початкових класів. З цією метою нами була розроблена анкета (див. додаток А) і проведене анкетуван ...

Сучасні аспекти особистості і колективу
Засновник теорії особистості Г. Оллпорт запропонував таке визначення цього поняття: особистість є індивідуально своєрідна, така, що формується впродовж життя, сукупність психофізіологічних систем–рис, якими визначаються притаманні для даної людини мислення і поведінка. Особистість можна розглядати ...

Вплив Інтернет-залежності на виховання школярів
На думку спеціалістів комп`ютерна залежність розвивається швидше, ніж алкоголізм. Достатньо півтора року. Скільки дітей в Україні вже стали залежними від комп’ютерних ігор, ніхто не підраховував. Але що їх багато - вже факт. Діти, які ночують у приміщенні комп`ютерних залів, - реальність сьогоднішн ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com