Методи дослідження самооцінки у молодших школярів

Сторінка 1

Існує ряд методик, які використовуються для визначення рівня самооцінки. Всі вони, незважаючи на удавану різноманітність, можуть бути легко і чітко класифіковані. Чисте» визначення самооцінки має на увазі всього два варіанти: або пряме перерахування випробуваним своїх якостей (методика М. Куна), або вибір із запропонованого списку тих рис, які відповідають йому більш за все з їх одночасним ранжуванням за значимістю та характерності для себе – методика Будассі З. А. або Фанталової Є. Б. (як підваріант –методика Дембо-Рубінштейна, що передбачає виставляння собі оцінки по кожній якості,). Методики, що базуються на самоописі себе піддослідним. Самоопис може бути як відкритим, явним (тест вільного самоопису «Хто Я» або «20 слів» М. Куна в модифікації А. М. Прихожан, тести вибору з пари особистісних властивостей), так і прихованим (проективні методики: «Незакінчені речення», «Малюнок неіснуючої тварини»).

Метод ЗА.Будассі заснований на уявленні про те, що статистичної нормою є закономірна розбіжність реальної та ідеальної Я-концепції. Варто нагадати, що в психології прийнято виділяти дві форми Я-концепції – реальну та ідеальну. Поняття «реальна» – це уявлення особистості про себе, про те, «яким я є». Ідеальна ж Я-концепція (ідеальне «Я») – це уявлення особистості про себе відповідно до бажань («яким би я хотів бути»). Неузгодженість між реальним та ідеальним Я може бути джерелом як серйозних внутрішньоособистісних конфліктів, так і саморозвитку особистості – багато що визначається мірою цієї неузгодженості, а також його внутрішньоособистісної інтерпретацією. Коли випробуваному пропонується проранжировать відібрані ним або інструктором 20 якостей спочатку «в ідеалі», а потім «у відповідності зі своїми якостями», по суті він надає свої ідеальну і реальну Я-концепції, різниця між якими і відповідає рівню самооцінки.

Ця методика дозволяє вирішити ще декілька дослідницьких і практичних завдань. снує декілька форм активності людини: спілкування, поведінка, діяльність, переживання. Особу можна розглядати і як суб'єкт самовдосконалення. Оскільки одночасне здійснення всіх цих форм активності проблематичне, то особа проявляє інтерес до однієї чи двох сфер свого життя. Дійсно, кожен спостерігав людей, які живуть "в світі людей", "в замкнутому світі", "в світі справ" і "в світі відчуттів". Відповідно, можна припустити, що при виконанні методики люди вибирають більше якостей в тій сфері, яка їх більше цікавить. Це і дозволяє дізнатися, в якій області лежать їх інтереси, їх переваги.

Можна отримати уявлення про ціннісні орієнтири якої-небудь групи, що відрізняється від інших за віком, статтю, професією: для цього потрібно підрахувати, скільки чоловік вибрало ту або іншу якість і з яким рангом значущості. Якщо це число перевести у відсотки, то відкривається цікава можливість порівнювати між собою групи по наданню переваги властивостей над особою, по ступеню важливості для неї окремих властивостей. Ранжування цих властивостей по кількості людей, що вибрали цю властивість, показує, яке місце належить йому в цілісній системі уявлень про особу.

Можна отримати уявлення про те, чим відрізняється кожна конкретна людина від інших людей по своїх ціннісних орієнтаціях. Для цього потрібно створити середній "портрет" ціннісних орієнтації групи, в яку вона входить. Потім потрібний якісний аналіз вибраних якостей і тих властивостей особи, які найчастіше зустрічаються в групі в цілому. Так, на тлі групових переваг, вдається виявити індивідуальні особливості.

Проте самооцінка, як і людська особистість, не формується в «вакуумі»: вона залежить від оцінки оточуючих, від особистісних установок. Як вже говорилося, самооцінка може бути адекватною і неадекватною (завищеною чи заниженою), при цьому навіть при усвідомленні власних недоліків і переваг (адекватної самооцінки) далеко не всі випробовувані погоджуються їх визнавати в тестуванні, що особливо характерно саме для молодшого шкільного віку. Крім того, самооцінка дуже динамічна й може змінюватися не тільки в процесі дорослішання, зміни будь-яких життєвих обставин тощо, а й – особливо у молодших школярів і легко навіюваних людей – навіть залежно від висловлення своєї думки оточуючими, причому в дуже короткі терміни (при цьому така раптово змінена самооцінка може далі підтримуватися протягом досить тривалого терміну).

Страницы: 1 2 3 4

Це цікаво:

Виховання в учнів інтересу до занять фізичною культурою
Виховання інтересу до фізичної культури передбачається на заняттях, які передбачені в режимі дня, в ході позакласної та позашкільної роботи. Більшість занять у режимі дня бажано проводити в ігровій формі. Використання такого підходу запобігає перевантаженню учнів, забезпечує активний відпочинок й с ...

Проблеми мотивації студентів в процесі їх навчання у ВУЗі
Посилення інтересу до проблеми мотивації відношення студентів як рушійної сили в процесі їх навчання у вузі, у самому широкому розрізі, пов'язане з пошуком факторів впливу на особистість, з виявленням динамічних, енергетичних і смислоутворюючих закономірностей відношення, співвідношення між її акти ...

Початкова школа
Перші чотири роки школярам викладає предмети один учитель. Інші читають тільки спеціалізовані предмети: іноземні мови, основи комп'ютерної грамотності і т.д. Навчальна програма налічує до 15 обов'язкових предметів (зазвичай 8-13) і до 5 факультативних. Румунський школяр повинен вивчити: 8 років мат ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2018 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com