Особливості становлення самооцінки дітей з різним рівнем успішності впродовж початкового навчання

Педагогіка і виховання » Особливості самооцінки молодших школярів з різним рівнем навчальних успіхів » Особливості становлення самооцінки дітей з різним рівнем успішності впродовж початкового навчання

Сторінка 1

Результати тестування за методикою Дембо-Рубінштейн

Після обробки тестування, проведеного за методикою Дембо-Рубінштейна в модифікації Прихожан ми, на основі параметрів самооцінки по кожній із шкал, підрахували середню самооцінку для кожного з учнів (див. дод. 23, 24, 25). Результати, проведеного обстеження показали, що рівень самооцінки респондентів 2-х та 4-х класів має тенденцію розшарування на середній, високий та дуже високий рівні (див. дод. 26, 27), а третьокласників – на чотири сектора: низький, середній, високий та дуже високий (див. рис. 13).

Рис. 13. Рівень самооцінки учнів 3 класу (%)

Таким чином, лише в 3-ому класі спостерігаються учні з низькою самооцінкою.

Згідно показників вибірки ми порівняли рівень самооцінки молодших школярів 2-4-х класів та отримали такі результати (див. рис. 14):

Рис. 14. Порівняння рівня самооцінки згідно показників вибірки 2-4-х класів (%)

Таким чином, дуже високий рівень самооцінки, за результатами тестування за методикою Дембо-Рубінштейн, спостерігається в учнів 4-го класу, а низький рівень самооцінки мають лише респонденти з 3-го класу. Концентрація себе та збільшення успішності четвертокласників може бути зумовлена переходом до середньої школи, як ми і писали попередньо. Це припущення ми зробили з того, що батьки учнів 4-го класу відмічали, що вони більше спілкуються зі своїми дітьми про перехід до старших класів, мотивують їх, таким чином, на навчання, а для батьків другокласників та учнів 3-х класів це питання не актуальне, тому вони не розмовляють з дітьми на дані теми.

Результати тестування за методикою Будассі

Після проведеного тестування за методикою Будассі ми знайшли для кожного учня коефіцієнт кореляції рангів для визначення адекватності самооцінки (див. дод. 28-30). Результати показали, що в кожному з класів переважає адекватний рівень самооцінки, але найбільше та в однаковій кількості таких респондентів спостерігається у 2-ому та 4-ому класах (див. рис. 15, 16), в 3-ому класі також спостерігається тенденція до адекватної самооцінки (див. дод.31).

Рис. 15. Рівень адекватності самооцінки згідно показників вибірки 2-го класу (%)

Таким чином, результати тестування за методикою Будассі показали, що 62,5% учнів 2-го класу мають адекватну самооцінку.

Рис. 16 Рівень адекватності самооцінки згідно показників вибірки 4-го класу (%)

62,5% учнів 4-го класу також мають адекватний рівень самооцінки.

Ми порівняли рівень самооцінки учнів 2-4-х класів за результатами тестування, проведених за методикою Будассі, і отримали такі показники (див. рис. 17):

Рис. 17. Порівняння рівня адекватності самооцінки учнів 2-4-х класів (%)

Отже, в кожному класі повторюється одна і та ж тенденція: в учнів переважає адекватний рівень самооцінки, але спостерігаються респонденти також і з заниженою та завищеною самооцінкою. Найбільша кількість учнів з заниженою самооцінкою спостерігається в 3-ому класі (38%), а завищеною – в 2-ому.

Результати кореляції методом Спірмена

Використовуючи кореляцію методом Спірмена, ми виявили зв’язки між самооцінкою, рівнем домагань молодших школярів та їхньою успішністю в навчанні (див. дод. 32).

Враховуючи, що середній рівень домагань становить 95 балів, а нижньою границею норми є 90 балів, тому описані нижче закономірності необхідно розглядати саме в цьому завищеному діапазоні: 90-100 балів по домаганнях. Те ж відноситься й до середнього значення самооцінки, яке становить 71 бал, нижньою границею норми при цьому є 60,8 бала, верхньою границею норми 80,7.

Найбільшу залежність від різних характеристик самооцінки показує успішність по інформатиці, причому зв'язок оцінок по цьому предмету із самооцінкою переважно негативний. Зокрема, низьку успішність по інформатиці супроводжують низькі самооцінки вмілості рук, упевненості, рівня домагань до: розумових здібностей, характеру, авторитету, умілості рук, зовнішності, упевненості (кореляція від -0.35 до -0.48; p≤0.01). Враховуючи описані кореляції, середні значення самооцінки й домагань також мають негативну кореляцію з успішністю по інформатиці. Чим вища успішність по інформатиці, тим нижча самооцінка в цілому (r=-0.41; p≤0.05) і середній рівень домагань (r=-0.45; p≤0.01).

Страницы: 1 2 3

Це цікаво:

Огляд сучасної французької системи освіти
Сучасна система французької освіти складалася протягом останніх двох сторіч та вважається однією із самих передових у світі. Основні її особливості - перевага державних навчальних закладів і безкоштовність навчання для всіх, включаючи іноземців (правда, університети стягують зі студентів номінальну ...

Виникнення вад мови та методи корекції
Фонематичний слух – тонкий систематизований слух, який має здатність здійснювати операції розрізнення і операції фонем, які складають звукову оболонку. Фонематичне сприймання – спеціальні розумові дії та диференціації фонем і встановленню звукової структури слова. Порушення фонематичного слуху вияв ...

Навчання у співпраці
Термін “співпраця” означає спільну роботу. Роботу, що виконується разом. Основна ідея цієї технології — створити умови для активної спільної навчальної діяльності учнів у різних навчальних ситуаціях. Ця технологія базується на ідеї взаємодії учнів у групі, ідеї взаємного навчання, при організації я ...

Інтерактивні уроки

Інтерактивні уроки

На початку ХХІ століття соціокультурний розвиток людства визначив закріплення складної та суперечливої тенденції, що дістала назву глобалізації.

КАТЕГОРІЇ

Copyright © 2019 - All Rights Reserved - www.novapedahohika.com